Рішення

від 24.03.2015 по справі 910/2015/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015Справа №910/2015/15-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ПОРТ"

про стягнення 990 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Лазоренко І.В.(дов. від 26.02.2015)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання безпроцентної цільової позики № 4/09 від 10.02.2009 у розмірі 990 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі №910/2015/15-г та призначено до розгляду на 19.02.2015.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 19.02.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 05.03.2015.

Представник відповідача в судове засідання 05.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 05.03.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи було відкладено на 24.03.2015.

24.03.2015 судове засідання прибув представник позивача і дав додаткові пояснення по справі, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 24.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ"(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ПОРТ"(далі відповідач) укладено договір безпроцентної цільової позики №4/09 (надалі - Договір).

Відповідно до положень зазначеного Договору позивач взяв на себе зобов'язання передати відповідачу грошові кошти в сумі та на умовах визначених договором. відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених в п. 4.1,та 5.1, 8.2 даного Договору повернути надану позику в строк 10 банківських днів в продовж 15 місяців з моменту переведення позики, тобто 31.05.2010.

20.05.2010 сторони підписали Додаткову угоду№1 до Договору, якою визначили, що позика надається строком на 30 місяців, та закінчення строку дії договору в зв'язку з цим є 31.08.2011.

01.02.2010 сторони підписали Додаткову угоду 1/1, якою визначили, що розмір позики збільшено до 1 477 500,00 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч п'ятсот),00 гривень.

01.08.2011 сторони підписали Додаткову угоду №2 до Договору, якою визначили, що позика надається строком на 56 місяців, та закінчення строку дії договору в зв'язку з цим є 30.06.2013.

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в повному обсязі, саме в сумі 1 477 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням вихідний номер 00000000657 від 10.02.2009 - 40 000,00 грн., платіжним дорученням вихідний номер 00000001043 від 20.02.2009 - 10 000,00 грн. та іншими(повний перелік платіжних доручень та сум наведений в Таблиці №1, яка додана до позовної зави).

Крім того, перерахування грошових коштів позивачем відповідачу та повернення грошових коштів відповідачем позивачу підтверджується банківською випискою за розрахунковим рахунком товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛЕНД-ЛІЗ»: 26505103508001 відкритому в ПАТ «Альфа Банк» м. Київ МФО: 300346 та копією банківської виписки за рахунком товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛЕНД-ЛІЗ»: 26005671501 відкритому у АКБ «ПОРТО-ФРАНКО» м. Одеса МФО 328180 (, як зазначив позивач, оскільки ТОВ «УЛК «Ленд-ліз» станом на сьогодні немає вказаного рахунку, банк не може надати виписку станам на день розгляду справи).

Як вбачається з .Таблиці №1 та підтверджується банківськими виписками позивач виконав в повному обсязі положення Договору безпроцентної цільової позики № 4/09 від 01.10.2009 та перерахував з 10.02.2009 по 13.07.2010 грошові кошти в сумі 1 477 500,00 (один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч п'ятсот) гривень.

Як вбачається з наведеної Таблиці № 2(повернення коштів відповідачем) та підтверджується банківськими виписками відповідач частково виконав свій обов'язок по поверненню грошових коштів позивачу в розмірі 487 500,00 грн.

Позивач також зазначив, що в банківській виписці сума коштів сплачених відповідачем позивачу за Договором безпроцентної цільової позики №04/09 від 10.02.2009 перевищує зазначенні позивачем дані щодо сплати відповідачем заборгованості, ця ситуація виникла тому, що відповідач при перераховуючи кошти помилявся з призначенням платежу та надавав листа з проханням змінити призначення платежів, або його частини, вказані суми позивачем були зараховані позивачем в рахунок погашення платежів за іншими договорами, та не повинні враховуватися як сплата за Договором безпроцентної цільової допомоги №04/09 від 01.10.2009, а саме в сумі 1 012 500,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 990 000,00 грн. ( 1 477 500,00 - 487 500,00 грн. = 990 000,00 грн.).

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (пункти 1, 2 ст. 237 ЦК України).

Частиною 5 ст.65 ГК України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суми позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 ст.1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Отже, факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 990 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 990 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДРАЙВ ПОРТ" (01054, м. Київ, вул. О.Гончара, буд. 52, код ЄДРПОУ 34288867) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "ЛЕНД-ЛІЗ" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, код ЄДРПОУ 31502612) основний борг в сумі 990 000 (дев'ятсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та 19 800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 31.03.2015