Рішення

від 25.03.2015 по справі 914/358/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 р. Справа№ 914/358/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Компанія "ЯР" Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівсільгоспсервіс", м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", м.Трускавець, Львівська область

про стягнення 12 860,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Давибіда О.С. - директор;

від відповідача Войтович О.В. - представник (довіреність №б/н від 29.01.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Дочірнім підприємством "Компанія "ЯР" Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівсільгоспсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" про стягнення 12 860,48 грн. заборгованості, з яких 9 293,19 грн. основного боргу, 2 415,84 грн. інфляційні нарахування та 1 151,45 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 05.02.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.02.2015р.

В судовому засіданні 23.02.2015р. судом оголошено перерву до 25.03.2015р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив, відзив по суті спору не подав. Представником відповідача надано суду оригінал акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого станом на 01.08.2014р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" перед Дочірнім підприємством "Компанія "ЯР" Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівсільгоспсервіс" становить 9 293,19 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-

встановив:

03.10.2011р. між Дочірнім підприємством "Компанія "ЯР" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (замовник) було укладено договір підряду №1078 (надалі договір) відповідно до умов якого підрядник на свій ризик за завданням замовника зобов'язується виконати роботи з влаштування металевих конструкцій даху площею 1725 м кв. на об'єкт замовника, який знаходиться за адресою: Суховоля, 61 в м.Трускавці Львівської області (надалі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п.4.1. та п.4.3. договору загальна вартість договору становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 копійок з ПДВ. Договірна ціна є твердою. Остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання згідно договору №1078 від 03.10.2011р. виконав роботи з влаштування металевих конструкцій даху площею 1 725 м кв. на об'єкт замовника, який знаходиться за адресою Суховоля, 61 в м.Трускавці Львівської області на загальну суму 50 000,00 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт №2/1 від 01.02.2012р.

Проте, відповідач оплатив виконані роботи частково на загальну суму 39 208,73 грн.

08.10.2013р. відповідач замовив поставку труб, відповідно позивачем було виставлено рахунок №61 на суму 3 749,52 грн., який оплачений відповідачем 11.10.2013р. Проте в подальшому відповідач скорегував необхідність поставки товару, обмежившись товаром на суму 2 251,44 грн. Даний товар (труби) було поставлено відповідачу 17.10.2013р. згідно накладної №48. Відтак, решта суми 1 498,08 грн. позивачем зараховано в рахунок погашення боргу по договору №1078 від 03.10.2011р.

Відповідач в судовому засіданні проти зарахування позивачем 1 498,08 грн. в оплату по договору №1078 від 03.10.2011р. не заперечив.

Відтак, у відповідача існує борг по договору №1078 від 03.10.2011р. на загальну суму 9 293,19 грн. (50 000,00 - 39 208,73 - 1 498,08 = 9 293,19).

10.09.2014р. позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу з пропозицією якомога швидше погасити заборгованість у розмірі 9 293,19 грн. Проте, відповідач залишив його без відповіді та задоволення.

Позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1 151,45 грн. 3% річних та 2 415,84 грн. інфляційних нарахувань.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 12 860,48 грн. заборгованості, з яких 9 293,19 грн. основного боргу, 2 415,84 грн. інфляційні нарахування та 1 151,45 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору №1078 від 03.10.2011р. підтверджується актом №2/1 від 01.02.2012р. на виконання робіт з влаштування металевих конструкцій даху площею 1725 м кв. на об'єкт замовника, який знаходиться за адресою Суховоля, 61 в м.Трускавці Львівської області на загальну суму 50 000,00 грн., який підписаний та скріплений печатками сторін у справі без претензій та зауважень (оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3. договору остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Проте, відповідач оплатив за виконані роботи частково на загальну суму 39 208,73 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.

Як пояснили сторони, надлишок коштів в сумі 1 498,08 грн. сплачених відповідачем по іншій господарській операції (згідно виставленого позивачем рахунку №61 08.10.2013р. на суму 3 749,52 грн.) зарахований позивачем в рахунок погашення боргу по договору №1078 від 03.10.2011р.

Відтак, у відповідача існує борг по договору №1078 від 03.10.2011р. на загальну суму 9 293,19 грн. (50 000,00 - 39 208,73 - 1 498,08 = 9 293,19).

Вказана сума боргу відображена сторонами в підписаному між ними та скріпленому печатками акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2014р., оригінал якого представником відповідача долучено до матеріалів справи.

Отже, заборгованості відповідача перед позивачем по договору №1078 від 03.10.2011р. становить 9 293,19 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 9 293,19 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1 151,45 грн. 3% річних та 2 415,84 грн. інфляційних нарахувань.

Розглянувши розрахунок 3% річних суд встановив, що позивач при їх нарахуванні дещо завищив суму, невірно визначивши періоди прострочення зважаючи на наявність часткових оплат. Згідно проведеного судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає 1 123,79 грн. три проценти річних (за період з 20.03.2012р. по 21.01.2013р. виходячи із суми боргу 20 000,00 грн., кількість днів прострочки 308, відповідно 3% річних становлять 506,30 грн.; за період з 22.01.2013р. по 02.04.2013р. від суми боргу 13 959,27 грн. кількість днів прострочки 71, відповідно 3% річних становлять 81,46 грн.; за період з 03.04.2013р. по 10.10.2013р. виходячи із суми боргу 10 791,27 грн. кількість днів прострочки 191, відповідно 3% річних становлять 169,40 грн. та за період з 11.10.2013р. по 02.02.2015р. виходячи із суми боргу 9 293,19 грн. кількість днів прострочки 480, відповідно 3% річних становлять 366,63 грн.).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що за період жовтень 2013р. - грудень 2014р., який вказаний позивачем, їх сума є більшою ніж просить стягнути останній. Водночас, зважаючи на те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак до стягнення з відповідача підлягає 2 415,84 грн. інфляційних нарахувань.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією №2 від 04.02.2015р. на суму 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627-629, 837 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" (82200; Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 61; код ЄДРПОУ 30439207) на користь Дочірнього підприємства "Компанія "ЯР" Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівсільгоспсервіс" (79060, Львівська область, м.Львів, Франківський район, вул.Наукова, буд. 30, кв.233; код ЄДРПОУ 30163585) 9 293,19 грн. основного боргу, 2 415,84 грн. інфляційних нарахуваннь, 1 123,79 грн. три проценти річних та 1 827,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 30.03.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.