Рішення

від 30.03.2015 по справі 906/138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" березня 2015 р. Справа № 906/138/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Горожанова В.А. (довіреність б/н від 30.01.15.)

від відповідача: Баранюк Д.А. (довіреність №001 від 09.02.15)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро фарм"

про стягнення 85262,93 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 85262,93 грн. заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №12-2014 від 01.01.14., з яких: 79000,00 грн. - борг, 5088,65 грн. - пеня, 1174,28 грн. - 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс ЛТД" (орендар/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Фарм" (суборендар/відповідач) укладено Договір №14-2014 суборенди нежитлового приміщення, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 296,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул .Старосільська, 1 -У (а.с.9).

На підставі договору № 14-2014 за Актом прийому-передачі від 01.01.2014 року ТОВ "Комфорт Сервіс ЛТД" передало, а ТОВ "Євро Фарм" прийняло у платне користування вказане нежитлове приміщення (а.с.13,14).

Вказане нежитлове приміщення використовувалось відповідачем до 31 жовтня 2014 року включно, що підтверджується актами надання послуг № 14 від 31.01.2014, №44 від 28.02.2014, №77 від 31.03.2014, №107 від 30.04.2014, №137 від 31.05.2014. №154 від 30.06.2014. №171 від 31.07.2014, №191 від 31.08.2014, №209 від 30.09.2014 та №228 від 31.10.2014, рахунками про оплату послуг №147 від 15.05.2014 року, №165 від 16.06.2014 року, №184 від 15.07.2014 року, №202 від 15.08.2014року та №221 від 15.09.2014 року та актом про звільнення приміщення суборендарем від 31.10.2014 року (а.с.15-30).

Згідно Додатку №1 від 01.01.14 до договору №14-2014, орендна плата складає 19080,00грн. за місяць. Розмір оплати за перший та останній місяць складає 38160,00грн. (а.с.14).

Згідно пункту 3.2 Договору суборенди, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу до 20 числа кожного місяця орендну плату за наступний місяць.

Відповідно до п.п.5.2.2. Договору суборенди відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі, передбачені Договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом №03/10 від 22.10.2014 року, відповідач повідомив позивача про графік погашення заборгованості ТОВ "Євро Фарм", відповідно до якого відповідач зобов'язався погасити заборгованість в розмірі 70317,03грн. у жовтні, листопаді та грудні 2014 року додавши Акт звірки взаєморозрахунків ТОВ "Євро Фарм" станом на 20.10.14 (а.с.31,32).

14.11.14 та 10.12.14 позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість за суборенду нежитлового приміщення, яка виникла за період червень-грудень 2014 року на суму 79000 грн. та 1125,48грн. щтрафних санкцій (а.с.33,37).

У відповідь на претензії позивача, відповідач повідомив про відсутність у нього розрахунку заборгованості та на те, що Акти надання послуг за листопад та грудень 2014 не підписувались (а.с.39).

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна.

Підставою для подання даного позову стало невиконання відповідачем умов договору по оплаті орендних платежів, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість, яка виникла за період червень-жовтень 2014, в сумі 79000,00грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 79000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.1 договору просить стягнути з відповідача 5088,65 грн. пені.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.7.1. Договору суборенди, у випадку прострочення оплати платежів передбачених договором відповідач має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки платежу.

Дана вимоги є законною та відповідає обставинам справи.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що розрахунки проведені всупереч ст.232 ч.6 ГК Україн, однак при обрахунку позивач неправильно визначив подвійну облікову ставку НБУ вказавши її як 13%, тоді як облікова ставка за період прострочення відповідача змінювалась від 9,5% до 14%, тобто подвійна ставка від 19% до 28%. Виходячи з дійсної облікової ставки НБУ та з урахуванням вимог ст.232 ч.6 ГК України розмір пені є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що згідно розрахунку позивача становить 1174,28грн. (а.с.5).

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ФАРМ" (12420, Житомирська область. Житомирський р-н, с.Тетерівка, вул. Шевченка, буд. 25-А; фактична адреса: 10031 м.Житомир, вул. Маршала Рибалки, буд.36; код ЄДРПОУ 38349577) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ СЕРВІС ЛТД" (02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд.1 літера У; код ЄДРПОУ 38969327) - 79000,00 грн. боргу, 5088,65 грн. пені, 1174,28 грн. 3% річних, 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу