Рішення

від 26.03.2015 по справі 911/467/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Справа № 911/467/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Грантекс», Чернігівська обл., с. Роїще до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест», Київська обл., м. Славутич про стягнення 34 620,20 грн., за участю представників:

позивача:Федоренко Є.В., ордер серія ОД №151607 від 02.02.2015 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2015 року Приватне підприємство «Грантекс» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест» (відповідача) про стягнення 19 657,99 грн. основного боргу, 3 437,19 грн. пені, 4 184,73 грн. 30% річних, 3 931,60 грн. штрафу, 3 408,69 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 34 620,20 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №20 від 06.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 26.03.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2015 року не з'явився, відзив на позов не подав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року між Приватним підприємством «Грантекс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест» (покупець) було укладено договір поставки №20 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця електротехнічну продукцію, надалі - товар, відповідно до заявки покупця. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.2. договору, загальна ціна договору визначається сумою вартості товару, вказаного в видаткових накладних, які постачальник передав покупцю впродовж строку дії цього договору.

Згідно п. 5.3. договору, у разі надання постачальником відстрочки, покупець здійснює оплату за товар не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту його отримання.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання покупцем зобов'язань з оплати за поставлений товар, згідно видаткових накладних (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19 657,99 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001819 від 06.05.2014 року на суму 19 657,99 грн. з строком оплати до 20.05.2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 19 657,99 грн. не розрахувався і має заборгованість перед останнім у сумі 19 657,99 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 19 657,99 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 19 657,99 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.6. договору, в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми простроченої заборгованості з оплати постачальнику товару за весь період користування ними.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4 184,73 грн. 30% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України підлягає задоволенню частково в розмірі 3 243,57 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору, в іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 8.2. договору, у разі несвоєчасного розрахунку за отриманий товар, передбачений цим договором, покупець сплачує за кожний день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми такої заборгованості.

Згідно п. 8.2.2. договору, нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені та штрафів) здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості і припиняється з моменту повного її погашення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 3 437,19 грн. пені та 3 931,60 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 3 437,19 грн. та штрафу в розмірі 3 931,60 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 818,29 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич-Будінвест» (07100, Київська обл., м. Славутич, Ризький квартал, 2/33, код 37757432) на користь Приватного підприємства «Грантекс» (15520, Чернігівська обл., с. Роїще, вул. Молодіжна, 7, код 32729285) 19 657 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 99 коп. основного боргу, 3 243 (три тисячі двісті сорок три) грн. 57 коп. інфляційної складової боргу, 4 184 (чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 73 коп. 30% річних, 3 931 (три тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 60 коп. штрафу, 3 437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 19 коп. пені, 1 818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн. 29 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 31.03.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак