Постанова

від 24.03.2015 по справі 810/743/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року (11:42) м. Київ 810/743/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску,

за участю:

представника позивача - Норець В.М., довіреність від 05.12.2014 №18/Н/10-15-10;

відповідача - не з'явився;

прокурора - Літковець Ю.А., службове посвідчення №031878.

Суть спору:

Прокурор Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску в сумі 5071,80 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI та мотивовані тим, що відповідачем не сплачується у встановлені законодавством строки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Прокурор та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був проінформований належним чином, однак рекомендована кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Положеннями ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Миронівській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як визначено пунктами 4, 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування визначаються пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції.

Відтак, платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

За змістом статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку зобов'язань ОСОБА_1 зі сплати єдиного соціального внеску, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем за 2014 рік, складає 5071,80 грн., що відповідає наведеному вище розрахунку.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску на день розгляду справи відповідачем сплачена не була, що призвело до утворення заборгованості в сумі 5071,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з картки особового рахунку відповідача (а.с. 19).

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № Ф-889-25 від 02.09.2014 на суму 1267,95 грн., яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 10.09.2014 вручено відповідачу (а.с. 12).

Доказів щодо оскарження вищевказаної вимоги або сплати суми єдиного внеску під час розгляду справи суду не надані.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску складає 5071,80 грн., що підтверджується випискою з картки особового рахунку платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Згідно з абзацами 9-10 частини 4 статті 25 Закону України №2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 24.03.2015 були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 30.03.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08853, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, 52, ідентифікаційний код 39469156, р/р №37193204001015 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, ідентифікаційний код 38533885) суму заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 5071,80 грн. (п'ять тисяч сімдесят одна гривня 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.