Ухвала

від 25.03.2015 по справі 813/9192/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 876/3174/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького В.П.,

представника відповідача Іванського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Масляна родина» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2013 року приватне підприємство «Масляна родина» (далі - ПП «Масляна родина») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ОДПІ) від 25.11.2013 року № 0003082212, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 83893,00 грн. за основним платежем та 41947,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 813/9192/13-а позов було задоволено повністю.

У своїй апеляційній скарзі ОДПІ просить вказану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову ПП «Масляна родина» у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що до перевірки позивачем не представлено посвідчень, бірок чи сертифікатів якості цукру, на який ПП «Рехавот» виписав видаткові накладні. Крім того, досліджуючи ланцюг постачання цукру, було встановлено, що позивач купував цукор у ПП «Рехавот», яке купувало його у ТОВ «Захід Маркет Груп». Однак, ПАТ «Гнідаський цукровий завод» повідомив, що жодних господарських відносин із ТОВ «Захід Маркет Груп» у 2013 році не було, що свідчить про безтоварність укладених позивачем договорів з ТОВ «Захід Маркет Груп» та ПП «Рехавот».

У судовому засіданні апеляційного суду представник ОДПІ підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову.

Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ПП «Масляна родина», суд першої інстанції виходив із того, що ОДПІ 08 листопада 2013 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів у ПП «Рехавот», ТзОВ «Захід маркет груп» за червень 2013 року та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, за результатами якої складено акт за № 203/22-12/37390163. У ході перевірки ОДПІ зроблено висновок про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2013 року, на загальну суму 83893,00 грн.

За наслідками перевірки 25.11.2013 року ОДПІ винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення за № 0003082212.

Між позивачем та ТОВ «Захід маркет груп» 14.06.2013 року було укладено договір поставки № Ц-14/06/13, предметом якого є цукор-пісок згідно з ДСТУ 2316-93.

На підтвердження реальності операцій з ТОВ «Захід маркет груп» позивачем подано суду копії видаткових накладних, по яких ним було отримано товар, копію журналу видачі довіреностей, що підтверджує видачу 20.06.2013 року працівнику ОСОБА_3 довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) від ТОВ «Захід маркет груп». Крім того, факт транспортування ТМЦ підтверджено наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних. Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів ПП «Масляна родина» та оприбутковано на рахунку 281.

Проведення розрахунку з ТОВ «Захід маркет груп» підтверджується копією банківської виписки.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПП «Рехавот» було укладено договір постачання № 08/08/11Д від 08.08.2011 року, предметом якого є продукти харчування.

На підтвердження реальності операцій ПП «Масляна родина» з ПП «Рехавот» позивачем подано суду копії видаткових накладних, по яких ним було отримано товар. Факт транспортування ТМЦ підтверджено копіями товарно-транспортних накладних.

Окрім того, у матеріалах справи наявна копія журналу видачі довіреностей по ПП «Масляна родина», що підтверджує видачу 07.06.2013 року працівнику ОСОБА_3 довіреності на отримання ТМЦ від ПП «Рехавот». Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів позивача та оприбутковано на рахунку 281.

Наданою копією банківської виписки засвідчено проведення оплати ПП «Рехавот» отриманого товару. Крім того, актом заліку однорідних вимог від 27.06.2013 року підтверджено припинення взаємних зобов'язань між контрагентами на суму 100000,00 грн. в силу взаємозаліку.

Факт використання цукру-піску у своїй господарській діяльності позивачем підтверджено видатковими накладними про поставку в адресу ТОВ «Тревелін» придбаного у ПП «Рехавот» та ТзОВ «Захід маркет груп» товару.

Надані позивачем договори між ПП «Масляна родина» та ТОВ «Захід маркет груп» і ПП «Рехавот» підписані уповноваженими особами та скріплені печатками, при їх укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а тому, такі договори створюють, змінюють та припиняють правовідносини між позивачем та його контрагентами.

Таким чином суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з ПП «Рехавот» та ТзОВ «Захід маркет груп» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари у вказаних підприємств придбавалися позивачем з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього, Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна (ст. 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку та вид цивільно-правового договору.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом, ОДПІ провела позапланову виїзну перевірку ПП «Масляна родина» з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів у ПП «Рехавот», ТОВ «Захід маркет груп» за червень 2013 року та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності (акт перевірки № 203/22-12/37390163 від 08.11.2013 року) та прийшла до висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2013 року, на загальну суму 83893,00 грн.

За результатами перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 року № 0003082212.

На переконання апеляційного суду, суть даного публічно-правового спору зводиться до правомірності висновку податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Рехавот» і ТОВ «Захід маркет груп» у червні 2013 року носили безтоварний характер, а відтак не могли впливати на показники податкового обліку ПП «Масляна родина». При цьому контролюючим органом ставиться під сумнів факт придбання цукру у зазначених контрагентів.

Як вбачається зі змісту договору поставки № Ц-14/06/13 від 14.06.2013 року, укладеного між ПП «Масляна родина» та ТОВ «Захід маркет груп», предметом якого є цукор-пісок згідно ДСТУ 2316-93, асортимент, кількість та ціна цукру визначається в заявках, накладних, що підписуються сторонами. Якість продукції повинна відповідати вимогам законодавства України, постачальник зобов'язаний надати сертифікат якості на продукцію, який посвідчує відповідність її вимогам відповідних стандартів або технічних умов. Поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу постачальника, строк поставки - не більше 7 днів від дати затвердження постачальником замовлення покупця (а.с. 31-32).

На підтвердження реальності операцій позивачем надано копії видаткових накладних, по яких ним було отримано товар № 49 від 19.06.2013 року на суму 126280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21046,67 грн.), № 50 від 20.06.2013 року на суму 126280,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21046,67 грн.).

Податкове зобов'язання з ПДВ червня 2013 року сформовано на підставі податкової накладної № 56 від 14.06.2013 року на суму 252560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42093,33 грн.).

Крім того, до матеріалів справи долучено копію журналу видачі довіреностей, що підтверджує видачу 20.06.2013 року ОСОБА_3 довіреності на отримання ТМЦ від ТОВ «Захід маркет груп», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких зазначено товар, що перевозився, його кількість, вид пакування, супровідні на товар документи, пункт навантаження та розвантаження, особу, яка дозволила відпуск товару від ТОВ «Захід маркет груп».

Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів позивача та оприбутковано на рахунку 281.

Відповідно до банківської виписки ПП «Масляна родина» здійснено проплату контрагенту ТОВ «Захід маркет груп» 14.06.2013 року в сумі 252560,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42093,33 грн.).

Відповідно до змісту договору поставки № 08/08/11Д від 08.08.2011 року, укладеного між ПП «Масляна родина» та ПП «Рехавот», його предметом є продукти харчування. Кількість товару і асортимент вказується у накладних. Постачання товару здійснюється транспортом покупця або продавця за усною домовленістю. Ціна товару вказується в накладних на кожну партію. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати. Якість товару повинна відповідати вимогам, що встановлені державними стандартами та технічними умовами, що діють в Україні і підтверджуються документами, що гарантують їх якість (а.с. 37).

На підтвердження реальності операцій позивачем надано копії видаткових накладних, за якими було отримано товар, № 06-0000019 від 25.06.2013 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.), № 27 від 27.06.2013 року на суму 125400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20900,00 грн.), № 06-0000029 від 27.06.2013 року на суму 125400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20900,00 грн.), № 06-0000015 від 19.06.2013 року на суму 129800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21633,33 грн.).

Податкове зобов'язання червня 2013 року позивачем сформовано на підставі податкових накладних № 15 від 19.06.2013 року на суму 129800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21633,33 грн.), № 21 від 25.06.2013 року на суму 100000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1666666,67 грн.), № 29 від 27.06.2013 року на суму 250800,00 грн. (в т.ч. 41800,00 грн.).

Крім того, до матеріалів справи долучено копію журналу видачі довіреностей, що підтверджує видачу 07.06.2013 року ОСОБА_3 довіреності на отримання ТМЦ від ПП «Рехавот», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких зазначено товар, що перевозився, його кількість, пункт навантаження та розвантаження, особу, яка дозволила відпуск товару від ПП «Рехавот», підпис особи, яка прийняла товар від ПП «Масляна родина».

Прихід зазначених ТМЦ підтверджено копією картки складського обліку матеріалів позивача та оприбутковано на рахунку 281.

Відповідною банківською випискою підтверджується здійснення оплати ПП «Масляна родина» контрагенту ПП «Рехавот» 20.06.2013 року безготівкових коштів в сумі 20700,00 грн., 27.06.2013 року в сумі - 250800,00 грн. Крім того, актом заліку однорідних вимог від 27.06.2013 року підтверджено припинення взаємних зобов'язань між контрагентами на суму 100000,00 грн. в силу взаємозаліку.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є копії договору оренди нежитлового приміщення під офіс № 1 від 02.12.2010 року, відповідно до якого ПП «АМГ-Транс» здає в оренду, а ПП «Масляна родина» орендує приміщення під офіс за адресою м. Дрогобич, вул. Самбірська, 128/1 та копії договору оренди приміщення на відповідальне зберігання товару № 5 від 01.12.2011 року, згідно з яким ОСОБА_3 здає в оренду, а ПП «Масляна родина» орендує приміщення за адресою м. Дрогобич, вул. Індустріальна, 7 (а.с. 77-81), що підтверджує факт наявності у позивача приміщень, необхідних для провадження господарської діяльності.

При цьому доводи апелянта про відсутність у позивача посвідчень, бірок чи сертифікатів якості цукру, на який ПП «Рехавот» виписав видаткові накладні, спростовуються матеріалами справи, а саме сертифікатами відповідності, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, декларацією виробника про відповідність, протоколом № 1550 від 25.09.2012 року, бірками (а.с. 82-88).

Окрім того, на переконання апеляційного суду, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 813/9192/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 26 березня 2015 року