Постанова

від 25.03.2015 по справі 821/4542/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4542/14

Категорія: 7 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю:

представників апелянта - Ковальчук І.М., Проценко Б.М.

представника позивача - Радзимінського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фермерського господарства "Бургунське" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "НК - Гірник" до Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправними дій та скасування протоколу, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ПП "НК - Гірник" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо скасування рішення про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища та скасувати протокол № 3085 від 30.12.13 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що протоколом № 3085 від 30.12.2013р. відповідачем було прийнято рішення щодо скасування рішення ДКЗ про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища (оформленого протоколом ДКЗ № 2821 від 27.12.2012) у зв'язку з поданням ПП "НК - Гірник" на державну експертизу недостовірних даних.

Позивач вважав, що скасовуючи дане рішення відповідач порушив права та законні інтереси ПП "НК-Гірник", оскільки згідно норм Кодексу України про надра позивач згоди на припинення користування надрами не надавав, ДКЗ не зверталося до суду про припинення користування надрами ПП "НК-Гірник".

Крім того, позивач зазначав, що ним не було втрачено статусу користувача надр та правомірно надано на державну експертизу документи, в тому числі спеціальний дозвіл № 3785 від 24.02.2010 р. на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків Віровського родовища, що підтверджено рішеннями першої та апеляційної інстанції по справі № 2а-5827/11/2170.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо скасування рішення колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища, яке було оформлене протоколом № 2821 від 27.12.12 р.

Визнано неправомірним та скасовано протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №3085 від 30.12.13 р.

Не погоджуючись з даною постановою суду Фермерське господарство «Бургунське» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини 1 ст.185 КАС України сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови и суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні представники ФГ «Бургунське» довели, що постановою суду першої інстанції вирішені питання про права та інтереси зазначеного господарства.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "НК - Гірник" зареєстроване виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області, як юридична особа 22.05.2009 за № 15011020000001490, ідентифікаційний код 36463188.

27 грудня 2012 року колегією Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України протоколом № 2821 затверджено станом на 01.09.2012 року балансові запаси вапняків місцевого значення Віровського родовища, придатних для виробництва вапна.

Протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України № 3085 від 30.12.2013 року скасовано рішення колегії ДКЗ про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища (протокол ДКЗ № 2821 від 27.12.2012 р.) у зв'язку з поданням ПП "НК-Гірник" на державну експертизу недостовірних даних що стосуються спеціального дозволу. Спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.02.2010 № 3785 на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків Віровського родовища на площі 30 га, наданого IIП "НК - Гірник" строком на три роки, був анульований наказом Державної служби геології та надр України від 27.08.12 № 413, отже позивач втратив статус користувача надр і не мав права замовляти державну експертизу.

24 лютого 2010 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України згідно Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 608, було надано приватному підприємству "НК -Гірник" спеціальний дозвіл № 3795 на користування надрами на геологічне вивчення вапняків ділянки Віровська, Бериславського району, Херсонської області на відстані 4,2 км на південний схід від с. Віровка, відповідно до укладеного договору купівлі - продажу спеціального дозволу від 24 лютого 2010 року № 22/12-09 на суму 98200,00 грн.

В рамках укладеної Угоди складено та затверджено між сторонами програму робіт з метою геологічного вивчення надр вапняків ділянки Віровська в Бериславському районі Херсонської області. Відповідно до п.2 ст. 4 Угоди у випадку завершення надрокористувачем геологічного вивчення ділянки надр відповідно до вимог чинного законодавства, дозволу та вищевказаної угоди, а також виявлення в межах ділянки надр родовищ придатних для промислового освоєння, виконання умов дозволу та цієї угоди надрокористувач має першочергове право на отримання Дозволу на видобування корисних копалин на виявлених родовищах.

У 2011-2012 роках Південно-Українською гідрогеологічною експедицією, яка діяла від імені та в інтересах Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, за технічним завданням позивача проведено геологічне вивчення вапняків Віровського родовища.

Відповідно до протоколу засідання колегії ДКЗ № 2821 від 27.12.12 було затверджено станом на 01.09.12 р. балансові запаси вапняків місцевого значення Віровського родовища, придбаних для виробництва вапна повітряного кальцієвого у кількості 10090 тис. т. У складі матеріалів, поданих на розгляд комісії позивачем надано, в тому числі, спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.02.2010 р. № 3785 на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків Віровського родовища на площі 30 га, наданого ПП "НК - Гірник" строком на три роки.

В період з 04 травня по 06 травня 2011р. Державною організацією «Чорноморська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» Управлінням державного геологічного контролю Міністерства охорони навколишнього природного середовища України проведена планова перевірка правил користування надрами і дотримання вимог спеціального дозволу ПП «НК - Гірник» при проведенні геологічного вивчення родовищ корисних копалин Віровської ділянки вапняків, за наслідками якої наказом Державної служби геології та надр України № 413 від 27.08.2012 був анульований спеціальний дозвіл № 3795 від 24.02.2010, наданого позивачу на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків Віровської ділянки в Бериславському районі Херсонської області, у зв'язку з невжиттям надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк. Про це позивача було повідомлено 18 вересня 2012 р., а наказ отримано 09.11.12 р.

25.11.12 р. позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України № 413 від 27.08.2012 р. про анулювання спеціального дозволу № 3795 від 24.02.2010 року на користування надрами наданого приватному підприємству «НК - Гірник» з метою геологічного вивчення вапняків Віровської ділянки в Бериславському районі Херсонської області, позов задоволений постановою суду від 15.01.13, визнано протиправним оскаржуваний наказ з моменту його підписання. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. - без змін.

13.10.13р. до відповідача звернулась Державна служба геології та надр України та з посиланням на лист УСБУ повідомила, що дозвіл на користування надрами № 3795 від 24.02.10р. анульовано.

30.12.13р. протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин № 3085 було скасовано рішення колегії ДКЗ про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища в кількості 10090 тис. т , яке було оформлено протоколом № 2821 від 27.12.12р.

В протоколі № 3085 зазначено, що відповідач виконав державну експертизу запасів вапняків Віровського родовища на підставі пакету документів, які подавались позивачем, в тому числі був поданий спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 24.02.10р. № 3785 на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків наданий на три роки.

ПП "НК-Гірник" не повідомило відповідача про анулювання даного спеціального дозволу, що означає втрату позивачем статусу користувача надр та позбавило його права замовляти державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки вапняків Віровського родовища, та призвело до неправомірного затвердження протоколом ДКЗ № 2821 від 27.12.12р. запасів вапняків Віровського родовища.

Про існування протоколу № 3085 від 30.12.13р. позивач дізнався від ДНВП «Геоінформ України» у вересні 2014 року при зверненні за отриманням довідки про залишкові запаси корисних копалин Віровського родовища вапняків, яке розташоване в Бериславському районі Херсонської області станом на 01.01.2014р.

Копію протоколу № 3085 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 30.12.2013р. позивач одержав у листопаді 2014 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було втрачено статусу користувача надр та правомірно надано на державну експертизу документи, в тому числі спеціальний дозвіл № 3785 від 24.02.2010 р. на користування надрами з метою геологічного вивчення вапняків Віровського родовища, а також порушено процедуру прийняття спірного рішення.

Колегія суддів частково погоджується із вказаним рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідачем прийнято рішення (у формі протоколу), яким постановлено скасувати інше рішення цього ж органу (оформлене 2821 від 27.12.12р.), що прийняте відповідно до покладених на відповідача завдань.

Оскаржуваний протокол № 3085 має формальні ознаки акту, а саме він складений у письмовій формі та підписаний уповноваженою на це посадовою особою, а також засвідчений печаткою відповідача.

У зв'язку тим, що оскаржуваний акт регулює суспільні відносини у галузі спеціального використання природних ресурсів, зокрема правовідносини у сфері надрокористування, оспорюваний протокол породжує правові наслідки, а саме скасовує рішення, яке є однією з підстав для видачі позивачеві спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, обов'язковим наслідком видання оспорюваного позивачем акту є позбавлення його статусу належного надрокористувача та тягне для позивача обов'язок припинити промислову розробку родовища. Таким чином протокол № 3085 від 30.12.12р. порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства.

За змістом ст. 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

На підставі ст. 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі: 1). якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2). закінчення встановленого строку користування надрами; 3). припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4). користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5). використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6). якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7). вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

За правилами ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, у судовому порядку.

В контексті зазначених правових положень, припинення користування надрами здійснюється як за рішенням органу, який надав надра в користування так і в певних випадках, зокрема за п. 5 вищевказаної статті, виключно в судовому порядку - у разі незгоди користувачів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суду України у постанові від 25.06.2011 року, справа № 21-36а11, номер судового рішення в ЄДРСРУ 17914381

В судовому засіданні встановлено, що позивач згоди на припинення користування надрами не надавав, Державна служба геології та надр України не зверталася до суду про припинення користування надрами ПП "НК-Гірник".

Отже, позбавлення відповідачем спеціального юридичного статусу позивача у позасудовому порядку є підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення щодо скасування рішення ДКЗ про затвердження балансових запасів вапняків Віровського родовища (оформленого протоколом ДКЗ № 2821 від 27.12.2012р.).

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, про те що при скасуванні протоколу від 27.12.12 № 2821 відповідач не взяв до уваги, що станом на день засідання (30.12.13р.) судовими рішеннями було визнано незаконними дії Державної служби геології та надр України по анулюванню спеціального дозволу № 3795 від 24.02.2010р. на користування надрами наданого приватному підприємству "НК - Гірник" з метою геологічного вивчення вапняків Віровської ділянки в Бериславському районі Херсонської області, тобто наказ Державної служби геології та надр України від 27.08.12р. № 413 був визнаний неправомірним з моменту його прийняття, оскільки на момент прийняття рішення у формі протоколу від 27.12.2012 року позивач такого статусу не мав.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було втрачено статусу користувача надр та вважає, що зазначена правова підстава підлягає виключенню із мотивувальної частини судового рішення.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але помилково в якості підстави для задоволення адміністративного позову вирішив питання щодо статусу позивача (як користувача надр) - оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні із відповідним виключенням зазначеного висновку із мотивувальної частини судового рішення.

Керуючись ст.ст. 60, 162, 171, 198, 201, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бургунське" задовольнити частково, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 821/4542/14 - змінити.

Виключити із мотивувальної частини судового рішення правові висновки суду в частині визначення підстав скасування спірного рішення, зокрема, правовий висновок про те, що приватним підприємством «НК - Гірник» не було втрачено статусу користувача надр.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 30 березня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян