Ухвала

від 01.04.2015 по справі 810/7159/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7159/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006932201/3015 від 26.09.2014 року.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 12 січня 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 26.08.2014 року по 08.09.2014 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (код за ЄДРПОУ 00372536) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» (код за ЄДРПОУ 38811700) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 2774/10-02-22-01/00372536/88 від 15.09.2014 року (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006932201/3015від 26.09.2014 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 901 212 грн., з яких: 600 808 грн. - за основним платежем; 300 404 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, судом встановлено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг».

01.12.2013 року між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (Покупець) та ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» (Постачальник) було укладено договір поставки № 265. На підтвердження реальності виконання умов господарських операцій між позивачем та вказаним підприємством позивач надав суду належним чином завірені копії первинних документів, а саме: договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Так, згідно наданих суду належним чином завірених копій первинних документів судом встановлено факт поставки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» меляси бурякової та використання даного товару у виробництві ТДВ «Узинський цукровий комбінат», так як ТДВ «Узинський цукровий комбінат» використовує мелясу бурякову для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), згідно ТУ У 20.5-00372536-001:2013 «Компонент палива моторного альтернативного універсальний (КМПУ). Технічні умови».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що поставка меляси бурякової здійснювалася власним автотранспортом позивача, згідно п. 2.3 розділу 2 Договору № 265 від 01.12.2013 року, з Черкаської області Корсунь-Шевченківського району з пункту відвантаження с. Селище. На підтвердження такої поставки позивачем надано суду копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів - сідлових тягачів в кількості 5 штук та н/причепів-цистерн в кількості 5 штук, якими здійснювалося перевезення товару

Якість товару, що постачається, зазначається виробником в посвідчені про якість меляси, яке надається отримувачу на кількість замовлену до постачання, і передається при першому відвантаженні товару. Лабораторія підприємства здійснює перевірку показників зазначених в посвідченні про якість меляси, відповідно до ДСТУ 3696-98 «Меляса бурякова» Технічні умови», належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, на підтвердження використання меляси бурякової у виробництві, придбаної у ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», позивачем надано суду оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за лютий-червень 2014 року, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за лютий-червень 2014 року.

Також, позивач зазначив, що меляса бурякова зберігалася в металевих резервуарах за адресою: 09161, Київська область, Білоцерківський район, містол Узин, вул. Маяковського, 2.

Судом встановлено, що місце зберігання продукту внесено до реєстру прав власності на нерухоме майно СЕЕ № 814904 під порядковим номером 34, в якому зазначено металеві резервуари. Відповідно до довідки Головного бухгалтера підприємства № 244 від 26.11.2014 року дані резервуари металеві знаходяться на балансі підприємства та призначені для зберігання меляси бурякової.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» меляси бурякової.

Суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, а також не зазначав про невідповідність вказаних первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, а саме, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину, ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» меляси бурякової.

Що стосується висновку відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» не спричиняють реального настання правових наслідків, а лише для збільшення податкового кредиту, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не було надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», недійсним у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірного правочину.

Як вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Крім того, Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію і свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача - ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

Також, суд звертає увагу на те, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 10.81 - виробництво цукру; 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну; 20.59 - виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 23.32 - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини; 46.36 - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Таким чином, враховуючи, що предметом спірного правочину є купівля меляси бурякової, яка використовувалася позивачем для виробництва на власних потужностях компоненту моторного палива альтернативного універсального (КМПУ), у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Між тим, відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалося належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг»; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

В той же час, суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» № 1348/26-55-22-07/38811700 від 14.05.2014 року.

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що предметом перевірки були господарські відносини ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» із його контрагентом.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Відтак, вищевказаний акт не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угоди, укладеної із позивачем, такою, що не спричинила реальних юридичних наслідків.

З приводу доводів відповідача, що у контрагента позивача відсутні необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності та виконання умов договорів, слід зазначити наступне.

Суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг» матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності. Так, наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Суд не бере до уваги твердження викладені в Акті перевірки твердження Податкового органу щодо ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують транспортування товару, оскільки відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Підприємства та вказаного контрагента, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТДВ «Узинський цукровий комбінат» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах зі вказаним контрагентом.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, беручи до уваги недоведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «Компанія Голд-Трейдінг», доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.