Рішення

від 25.03.2015 по справі 916/1752/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2015 р.Справа № 916/1752/14

За позовом: Приватного підприємства "Картес";

до відповідача: Приватного підприємства "Артек-Союз";

про стягнення 220 159 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Судді Літвінов С.В.

Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: Заінчковський С.В. - директор (виписка з ЄДР);

Заінчковська Д.О. - довіреність № 137 від 10.06.2014 року;

Аврамова Н.В. - довіреність № 167 від 24.07.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Картес" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Артек-Союз", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 220 159 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 403,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 1 від 15.11.2007 року зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2014р. було порушено провадження у справі № 916/1752/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2014р.

11.06.2014 року з огляду на неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також необхідність додаткового вивчення матеріалів справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 18.06.2014 року.

17.06.2014 року до канцелярії суду за вх. №15731/14 від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (т.1 а.с.53-54), згідно яких останній категорично заперечує факт передачі ПП "Картес" та отримання ПП "Артек-Союз" товару на суму, що заявлена до стягнення, посилаючись на відсутність первинних бухгалтерських документів, які б могли це підтвердити.

У вказаних запереченнях відповідач посилається, зокрема, на те, що на наданих позивачем видаткових накладних підписи про отримання товару здійснені невідомими особами, без зазначення прізвищ, посад, номерів та дати довіреності, якою б відповідач уповноважував на отримання товару, що, на думку відповідача, свідчить про недоведеність прийняття ним товару на суму, що заявлена до стягнення.

В обґрунтування поданих заперечень позивач також посилається на наказ № 100-х від 15.08.2009 року (т.1 а.с.55-57), п. 2.12 якого було встановлено перелік уповноважених осіб на підписання бухгалтерських та інших документів, зазначаючи, що в доданих до позовної заяви накладних відсутні посилання або підписи уповноважених осіб, визначених згідно вказаного наказу та додатків до нього. Відповідач також вказує, що відповідно до вказаного наказу уповноваженою особою по ВЧ А0224 є начальник складу Кіжлай В.В., підпис якого відсутній на видаткових накладних, інших осіб уповноважених на прийняття товарно-матеріальних цінностей не призначалось. З огляду на вказані обставини відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Одночасно, до вказаних заперечень відповідачем було також надано клопотання про призначення по справі технічної і почеркознавчої експертизи з переліком питань, які він має намір поставити на з'ясування судовому експерту(т. 1 а.с.58).

У судовому засіданні 18.06.2014 року розгляд вказаного клопотання було відкладено до наступного судового засідання та, з огляду на необхідність ознайомлення з наданими відповідачем документами, було оголошено перерву до 23.06.2014 року.

19.06.2014 року за вх. № 15953/14 до канцелярії суду від позивача на подані відповідачем заперечення на позовну заяву надійшли додаткові пояснення (т.1 а.с.65-67), згідно яких ПП «Картес» зазначає про відсутність окремої видаткової накладної на суму 220 159,00 грн., зауважуючи, що сума заборгованості у вказаному розмірі виникла по наростаючій, як загальна недоплата за весь період дії договору поставки.

Позивач зазначає про звернення відповідача листами від 28.11.2011 року та від 30.01.2012 року до ПП «Картес» з вимогою щодо зниження ціни на продукцію, поставлену в період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року, та зменшення розміру заборгованості саме на суму, що заявлена до стягнення.

Вказані звернення, як зазначає позивач, не були задоволені, з огляду на те, що середня ціна товару без ПДВ відповідала найнижчій ціні товару у вищевказаний період, та до ціни було включено витрати на доставку, які передбачені договором.

Позивач акцентує увагу на тому, що відповідач, фактично, зазначеними листами визнає факт поставки товару і лише заперечує проти встановленої ціни.

У вказаних поясненнях ПП «Картес» також вважає недоречним посилання відповідача на наказ №100-х від 15.08.2009 року, оскільки вказаний документ датований двома роками пізніше укладення договору, з вказаним документом не було ознайомлено позивача, достовірність даного наказу не встановлена, а його існування не виключає наявності повноважень у інших осіб, зокрема за довіреностями або іншими наказами, доступ до яких у позивача відсутній. ПП «Картес» зауважує, що ціна позову визначена як різниця між сумою поставок та сумою оплат та є документально та арифметично підтвердженою.

Щодо поданого відповідачем клопотання про призначення по справі судової експертизи позивачем з цього приводу 19.06.2014 року до канцелярії суду було надано письмові міркування (т.1 а.с.68), згідно яких останній вважає, що подання такого клопотання направлене на затягування розгляду справи, а питання, які відповідач має намір поставити на з'ясування, не потребують спеціальних знань.

Між тим, позивач наполягає на тому, що відповідач визнає факт поставки товару, заперечуючи тільки проти ціни, яка ним оспорена не була.

У засіданні суду 23.06.2014 року судом було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення по справі судової технічної і почеркознавчої експертизи з огляду на відсутність необхідності у її проведенні. У зв'язку із необхідністю додаткового ознайомлення з документами у судовому засіданні оголошено перерву до 02.07.2014 року.

25.06.2014 року до канцелярії суду за вх. № 16551/14 від відповідача зайшли чергові заперечення на позовну заяву (т.1 а.с.71-73), які, фактично, дублюють заперечення, що були подані ним раніше, а також два клопотання про призначення по справі судової технічної та почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.74,76) з переліком питань, які відповідач має намір поставити на з'ясування судовому експерту.

26.06.2014 року до суду за вх. № 16756/14 від позивача надійшли додаткові пояснення з урахуванням поданих відповідачем заперечень на позовну заяву (т.1 а.с.77-78), згідно яких позивач підтримує в повному обсязі заявлені вимоги, зазначаючи, що відповідачем не заперечується факт поставки товару, існує лише незгода в частині визначення ціни, яка оскаржена не була, а відтак вважає, що товар був прийнятий відповідачем за ціною, погодженою сторонами.

У судовому засіданні 02.07.2014 року від відповідача надійшли чергові заперечення на позовну заяву, згідно яких останній просить визнати недійсним договір №1 від 15.11.2007 року, на який посилається позивач, та відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с.80-81).

Відповідач також зауважує про сплату ним боргу за продукцію у сумі 22 916 396 грн., зазначаючи, що суму у розмірі 285 747 грн., яку він визнав згідно акту звірки від 30.01.2012 року, також було сплачено, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

У судовому засіданні 02.07.2014 року відповідачем було надано клопотання про призначення по справі технічної і почеркознавчої експертизи (т.1 а.с.89) з переліком питань, викладених у вказаному клопотанні, та судової економічної експертизи (т.1 а.с.92), на вирішення якої відповідач просить поставити наступне питання: Чи підтверджується документами бухгалтерського обліку заборгованість ПП "Артек-Союз" перед ПП "Картес" за договорами № 1 від 01.01.2011 року та договором № 1 від 15.11.2007 року.

У засіданні суду 02.07.2014 року, у якому здійснювалася технічна фіксація судового процесу, відповідач просив суд не розглядати подані раніше клопотання про призначення судових експертиз, а розглянути лише ті, що були подані у нових редакціях 02.07.2014 року.

У судовому засіданні 02.07.2014 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі технічної і почеркознавчої експертизи з огляду на її недоцільність та відсутності необхідності у спеціальних знаннях.

Розгляд клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи було відкладено до наступного судового засідання.

Ухвалою суду 02.07.2014 року строк розгляду справи за клопотанням представника відповідача було продовжено на п'ятнадцять днів та у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, відкладено на 28.07.2014 року.

Ухвалою суду від 04.07.2014 року судом за клопотанням позивача для встановлення фінансово-господарських відносин між сторонами було зобов'язано Крижопільську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Вінницькій області надати інформацію щодо помісячного фактичного обсягу поставок товару з визначенням бази оподаткування та сум ПДВ, та надати реєстр виданих ПП "Картес" для ПП "Артек-Союз" податкових накладних та розрахунків коригувань до них за відповідний період (зазначити номер, дату та суму податкової накладної (розрахунку коригування); відображення у податковому обліку операцій по поставкам товару за відповідний період; наявних або відсутніх розбіжностей в автоматизованих системах співставлення показників декларацій контрагентів, які використовуються податковими органами; повноти нарахування і сплати податкових зобов'язань ПП "Картес" на ланцюгу проходження товарів від ПП "Картес" до ПП "Артек-Союз"; зустрічних, планових та інших перевірок між даними контрагентами з визначенням кредиторської заборгованості на момент проведення перевірки.

09.07.2014 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі (т.1 а.с.106-107), згідно яких останній вказує на те, що, виконуючи свої обов'язки по договору №1 від 15.11.2007 року, ПП „Картес" в період з 15.11.2007 року по 05.05.2014 року було здійснено поставку товару згідно видаткових накладних на загальну суму 23 246 069,28 грн. За відповідний період відповідачем здійснено часткове повернення товару на загальну суму 84 513,88 грн. Крім того, відповідачем було частково оплачено поставлений товар суму 22 941 396,40 грн. З огляду на викладене, у останнього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 220 159,00 грн. , яка, на думку позивача, визнається ПП «Артек-Союз».

На підтвердження обґрунтованості заявлених вимог позивачем в якості додатків додано реєстр виданих податкових накладних та розрахунків коригувань за весь час взаємовідносин з ПП „Артек-Союз", а також первинні документи - видаткові накладні, накладні на повернення, банківські виписки.

Ухвалою суду від 28.07.2014р. клопотання представника відповідача про призначення по справі експертизи задоволено та, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, у справі №916/1752/14 призначено судову економічну експертизу документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, на розгляд якої поставлено наступне питання:

- Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПП „Картес" розмір заборгованості у сумі 220 159 грн. за поставлений ПП „Артек-Союз" товар по усім правовідносинам сторін за період з 2007 рік по теперішній час.

Вказаною ухвалою суду провадження у справі №916/1752/14 було зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

05.08.2014 року справу №916/1752/14 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

22.09.2014 року за вх. № 2-4037/14 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання від 10.09.2014 про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, а саме:

1. Товарно-транспортні накладні (подорожні листи) на поставку товару постачальником ПП "Картес" покупцю ПП "Артек-Союз" за період з 2007 року по теперішній час;

2 . Первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, розрахунки коригування, акти повернення товару, банківські виписки, платіжні доручення), підтверджуючі реалізацію товару між постачальником ПП "Картес" та покупцем ПП "Артек-Союз" за період з 2012 року по теперішній час;

3. Акти (накладні) на повернення товару, складені покупцем ПП "Артек-Союз" на адресу постачальника ПП "Картес", за період з 2007 року по теперішній час;

4 . Оборотно-сальдові відомості (регістри бухгалтерського обліку) рахунку 281 по обліку товару покупця ПП "Артек-Союз" за період з 2007 року по теперішній час;

5. Оборотно-сальдові відомості (регістри бухгалтерського обліку) рахунку 281 по обліку товару постачальника ПП "Картес"за період з 2007 року по теперішній час;

6 . Оборотно-сальдові відомості (регістри бухгалтерського обліку) рахунку 631 по обліку розрахунків з постачальником покупця ПП "Артек-Союз" за період з 2007 року по теперішній час;

7. Оборотно-сальдові відомості (регістри бухгалтерського обліку) рахунку 361 по обліку розрахунків з покупцем постачальника ПП "Картес" за період з 2007 року по теперішній час;

8 . Довідка складського обліку про переміщення товару на складі покупця ПП "Артек-Союз" за період з 2007 року по теперішній час;

9. Довідка складського обліку про переміщення товару на складі постачальника ПП "Картес" за період з 2007 року по теперішній час;

10 . Інші документи, підтверджуючі переміщення товару між складами постачальника ПП "Картес" та покупця ПП "Артек-Союз", за період з 2007 року по теперішній час.

Згідно вказаного клопотання експерт, у відповідності до п.3.5 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за № 705/3145 зі змінами та доповненнями, просив витребувані ним документи надати в оригіналах, або в копіях з зазначенням письмово про проведення судової експертизи по копіям.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 25.09.2014р. провадження у справі №916/1752/14 поновлено та призначено розгляд клопотання експерта на 13.10.2014 року.

У засідання суду 13.10.2014 року з'явилися представники позивача, які надали суду у оригіналах видаткові накладні за 2007 рік, податкові накладні за 2007рік, видаткові накладні за 2008 рік, податкові накладні та розрахунки коригування за 2008 рік, акти звірки за 2008рік, видаткові накладні за 2009 рік, податкові накладні та розрахунки коригування за 2009 рік, видаткові накладні та накладні на повернення за 2010 рік, податкові накладні та розрахунки коригування за 2010 рік, видаткові накладні за 2011 рік, податкові накладні за 2011 рік, виписки по рахунку.

Щодо інших витребуваних документів, зауважили про їх відсутність.

Ухвалою суду від 13.10.2014 року клопотання експерта було задоволено частково та надано йому оригінали вищеперелічених документів, провадження у справі №916/1752/14 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

19.11.2014р. ПП "Артек-Союз" до канцелярії суду було подано супроводжувальний лист з додатком незасвідчених копій документів на 188 арк. (т.10 а.с.61-249), які листом суду від 25.11.2014р. (т.11 а.с.2-3) також були направлені судовому експерту

13.01.2015р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової економічної експертизи №4091/4092, складений 19.12.2014 року (т.11 а.с.8-25), разом із матеріалами справи № 916/1752/14.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 28.01.2015р. провадження у справі №916/1752/14 поновлено.

Ухвалою суду від 28.01.2015р. справу № 916/1752/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату суду від 28.01.2015р. призначено автоматичний розподіл справи №916/1752/14 для визначення складу колегії, за результатами якого вказану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Літвінов С.В., суддя Демешин О.А.

Ухвалою суду від 28.01.2015р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Літвінов С.В., суддя Демешин О.А. із призначенням розгляду у засіданні суду 02.03.2015 року.

02.03.2015 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення (т.11 а.с.40), згідно яких позивач вказує на те, що у висновку судової експертизи були допущені певні неточності, а саме неправильно зафіксовані суми накладних № РНФ-1 від 12.01.2009 року; № РНФ-2 від 12.01.2009 року; № РНФ-3812 від 27.11.2010 року, а також зазначає про відсутність у висновку посилання на накладну РНФ-510 від 24.02.2011 року. До вказаних пояснень було надано підписані позивачем примірники вказаних накладних, роздрукованих, як пояснив позивач у судовому засіданні 25.03.2015р., з бази позивача.

Крім того, 02.03.2015 року від позивача до канцелярії суду за вх. № 5502/15 надійшли додаткові доводи до позовної заяви (т. 11 а.с.45-46) , згідно яких позивач наполягає на тому, що факт поставки продукції, кількість та вартість підтверджується відповідними первинними документами, а суми реалізації відображались у податковому обліку та декларувалися обома сторонами у чіткій відповідності до первинних документів.

Позивач вказує на те, що поставка товару на суму 220 159,00 грн. не здійснювалася за окремою видатковою накладною, зазначена сума заборгованості виникла по наростаючій, як загальна недоплата за період дії договору та про те, що відомості, надані податковим органом, доводять декларування відповідачем операцій із позивачем.

До вказаних додаткових доводів позивачем було надано картку по контрагенту ПП «Артек-Союз» в період з 01.12.2007 року по 31.12.2014 року (т.11 а.с.48-59).

Судове засідання, призначене на 02.03.2015 року, з огляду на перебування з 23.02.2015р. члена колегії судді Літвінова С.В. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою суду від 10.03.2015 року з урахуванням повернення судді Літвінова С.В. з лікарняного, розгляд справи було призначено на 25.03.2015 року.

У судове засідання 25.03.2015 року з'явилися представники позивача, які підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач - Приватне підприємство "Артек-Союз" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали від 10.03.2015 року на його адресу, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.11 а.с.64), у судове засідання не з'явився.

Більш того, відповідач був цілком обізнаний про місце та час розгляду справи шляхом ознайомлення його представником 12.03.2015 року з матеріалами справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне клопотання (т.11 а.с.35).

Натомість, 25.03.2015 року, вже після закінчення судового розгляду, від відповідача до канцелярії суду було подано додаткові пояснення по справі (т.11 а.с.66-68), згідно яких останній зазначає про те, що видаткові накладні, які наведені ним у вказаному документі, не містять печаток товариства і підписів уповноважених осіб, які свідчать про отримання товару.

Посилання позивача на листи від 28.11.2011 року та від 30.01.2012 року, як на доказ визнання відповідачем заборгованості, на думку відповідача, є недоречними, оскільки вказаними листами відповідач не визнав заборгованість, а просив зменшити суму різниці в цінах на продукцію.

Щодо наданого позивачем витягу ДПІ зауважив, що вказаний документ не може підтвердити або спростувати кожен конкретний факт включення ПП «Артек-Союз» сум ПДВ по кожній поставці товару в податковий кредит, оскільки витяг містить відомості тільки з квітня 2008 року та не містить відомостей про податковий кредит по кожному факту поставки, а лише в розрізі податкових періодів.

Вказаними поясненнями відповідач наводить свою формулу, за якою слід розраховувати розмір заборгованості, вважає, що проведена економічна експертиза підтверджує відсутність у нього заборгованості перед позивачем, зауважує про наявність переплати у сумі 35 561,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що були надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги ПП «Картес» направлені на стягнення з ПП «Артек-Союз» заборгованості у розмірі 220 159,00 грн., яка виникла у останнього внаслідок порушення умов договору поставки № 1 від 15.11.2007 року в частині повної та своєчасної оплати товару.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2007 року між Приватним підприємством "Картес" (Постачальник) та Приватним підприємством "Артек-Союз" (Покупець) було укладено договір поставки № 1, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити на умовах діючого договору продукти харчування. Детальний перелік, кількість, найменування товару вказуються в видаткових накладних (т.1 а.с.24).

Відповідно до п. 2.1 договору, ціни на товар вказуються в накладних, які невід'ємною частиною договору. У випадку, якщо перевезення товару Покупцю здійснюється Поставником, то ціна на товар включає в себе транспортні витрати.

Орієнтовна загальна вартість договору - згідно видаткових накладних (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.3 договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 21 календарний день з моменту поставки товару.

У випадку різкого підвищення цін на даний товар (більше ніж на 1% з моменту передачі товару Покупцю) Постачальник має право в односторонньому порядку з попереднім повідомленням Покупця провести переоцінку поставленого, але неоплаченого товару. У випадку зміни ціни на товар, поставлений з відстрочкою платежу, Постачальник має право провести переоцінку товару (як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення), надавши Покупцю відповідні коректуючі накладні (п. 2.5 договору).

Пунктом. 4.2 договору сторони погодили, що приймання товару здійснюється сумісно представниками Постачальника та Покупця або на складі Постачальника, або на складі Покупця з дотриманням усіх умов діючого законодавства. Товар вважається поставленим з моменту підписання накладних уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір поставки як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом в процесі судового розгляду, інші договори між сторонами укладені не були.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 23 246 068,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, оригінали яких було оглянуто судом. При цьому, неспівпадіння по сумам, зазначеним у картці по контрагенту (т.11 а.с.48-59), виявилося за рахунок видаткової накладної РНФ-01486 від 5.09.2008р. (т.2 а.с.189), належна сума по якій склала 19061,75 грн., а не 19062,55 грн., як помилково зазначено позивачем та експертом.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши вартість товару на суму 22 941 396,40 грн. та повернувши товар на суму 84 513,88 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.84 ГПК України у мотивувальній частині вказуються, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, з огляду на що суд вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція відповідача, яка викладалася ним на протязі судового розгляду справи та яка також відображена в поданих до суду додаткових поясненнях (т. 11 а.с.66-68), зводиться, у тому числі, до того, що подані позивачем накладні (перелічені у додаткових поясненнях) не є такими, що відповідають вимогам первісних документів, оскільки, вони не містять печаток відповідача та відомостей про одержувача товару.

Як вважає відповідач, суму заборгованості слід розраховувати за наступною формулою: загальна вартість поставленого товару у розмірі, що визначений у висновку експерта, а саме 23 142 401,13 грн . за мінусом суми, яка була сплачена відповідачем 22 941 396,40 грн., суми повернення товару, а саме 84 513,88 грн. та за мінусом загальної суми тих накладних, що не містять необхідних реквізитів, на суму 152 052,39 грн.

Таким чином, відповідач вказує на відсутність у нього заборгованості перед позивачем, а навпаки на існуванні передплати товару у розмірі 35561,54 грн.

Крім того, відповідач також зазначає про те, що висновок судового експерта є таким, що підтверджує твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості по правовідносинам, які виникли у нього з позивачем по договору поставки.

Проте, вказана позиція оцінюється судом критично. Так, заперечення відповідача стосовно неналежного оформлення видаткових накладних за 2007-2008 роки судом до уваги не приймаються, оскільки поставки по вищевказаним накладним в повному обсязі враховувались по бухгалтерському обліку і відповідача, і позивача, що було встановлено при проведенні експертизи, а також відображено у актах звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с.108-111), складеного сторонами станом на 31.12.2008 року (т.1а.с.108) та оплачувалися в подальшому відповідачем.

Посилання ПП «Артек-Союз» на те, що в накладних від 12.01.2010 року та від 04.03.2010 року одержувачем значиться військова частина, судом також до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (т.4 а.с.8,33), зазначені накладні не є накладними на відпущення товару, які враховувалися ПП „Картес" у бухгалтерському обліку, а навпаки - є накладними на повернення.

Таким чином, неналежне вказання у зазначених накладних, фактично, постачальника, яким є Військова частина не свідчить про неналежне виконання свого обов'язку ПП «Картес» щодо первісної поставки зазначених продуктів.

Відповідно до ч.5,6 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Таким чином, суд з огляду на положення ст.43 ГПК України щодо оцінки доказів, не приймає у повному обсязі висновок експерта, оскільки він містить численні описки та помилки, що є неприпустимим у разі проведення експертом відповідних розрахунків.

Так, сума поставленого товару, яка зазначена у висновку експерта у розмірі 23 142 401,13грн., не відповідає матеріалам справи, оскільки експертом у додатку №1 до висновку (т.11 а.с.17-23) неправильно зазначені суми по накладним №№ РНФ-000001 від 12.01.2009 року на суму 5184,01 грн. (т.3 а.с.5); № РНФ-000002 від 12.01.2009 року на суму 2030,94 грн. (т.3 а.с.6); № РНФ-003812 від 27.11.2010 року на суму 108 627,00 грн. (т.4 а.с.180), а також взагалі не врахована накладна № РНФ-000510 від 24.02.2011 року на суму 25 244,99 грн., копія якої знаходилася у матеріалах справи (т.10 а.с.159) та в подальшому була залучена судом (т.11 а.с.69), а оригінал якої було досліджено експертом, про що свідчать проставлені на оригіналу та копії накладній штампи ОНДІСЕ. До того ж вказана накладна від 24.02.2011р. врахована безпосередньо відповідачем у бухгалтерському обліку (т.10 а.с.98).

Крім того, при перерахуванні платіжних доручень у додатку №2 до висновку (т.11 а.с.24-25) неправильно зазначена сума по платіжному дорученню №3427 від 22.12.2008 року (т.2 а.с.231), а також взагалі не врахована сума оплати 50000 грн. (т.5 а.с.169).

Натомість, сума повернутого товару (84 513,88 грн.) та сплаченого (22 941 396,40 грн.) жодних розбіжностей у позиціях позивача та відповідача не містить.

З огляду на викладене, сумою заборгованості, що підлягає стягненню, є 220 158,2 грн. ( 23 246 068,48 грн. - 22 941 396,40 грн . - 84 513,88 грн.).

При цьому, вказана сума (з урахуванням вищевказаної помилки 0,8 грн.) зазначалася відповідачем у листах від 28.11.2011 року (т. 1 а.с.41) та від 30.01.2012 року (т. 1 а.с.42), які, хоча і не свідчать про визнання відповідачем суми заборгованості, проте враховуються судом у відповідності з іншими доказами у сукупності.

Таким чином, заборгованість у розмірі 220 158,2 грн. повністю підтверджується матеріалами справи та вимоги про її стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у решті позову слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог Приватного підприємства "Картес", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" (65059, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, Хвойний провулок, будинок 3, код ЄДРПОУ 30741489 на користь Приватного підприємства "Картес" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, селище міського типу Крижопіль, вул. Горького, будинок 8, код ЄДРПОУ 33143048) суму основного боргу у розмірі 220 158 /двісті двадцять тисяч сто п'ятдесят вісім/ грн. 20 коп. та 4 403 /чотири тисячі чотириста три/ грн. 16 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 березня 2015 р.

Головуючий суддя Ю.М. Щавинська

Суддя С.В. Літвінов

Суддя О.А.Демешин