Рішення

від 31.03.2015 по справі 759/13987/14-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13987/14-ц

пр. № 2/759/5039/14

31 березня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн", треті особи: ТОВ "ТПГ" Євробудмайстер", ПП "МК Азовсталь", ТОВ Будівельна компанія "Авако", Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, про зобов'язання провести розслідування та скласти відповідні акти за результатами проведеного розслідування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн", треті особи: ТОВ "ТПГ "Євробудмайстер", ПП "МК Азовсталь", ТОВ Будівельна компанія "Авако", Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, про зобов'язання провести розслідування та скласти відповідні акти за результатами проведеного розслідування.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював у відповідача за трудовим договором. 09.06.2013 року він разом із ОСОБА_2, перебуваючи у відрядженні у м. Маріуполі на території заводу «Азовсталь» отримали завдання від керівництва по роботі по демонтажу водонапірної бетонної вежі висотою 38 м. Під час виконання робіт з допомогою підйомного механізму («лебідочної машини») з нього зійшов трос з колеса, по якому він рухався. Потім зійшов іншій трос, вдарив його по руці та затиснув руку між колесом та тросом; потім була затиснута його друга рука. Механізм ніхто на його крики не відключив від електроживлення. Тому він отримав значні травми. Співробітник ОСОБА_2 зателефонував по телефону майстру, який повинен був знаходитись біля підйомного механізму і вчасно відключати його. Йому перев'язали руки. В подальшому позивач просив викликати швидку медичну допомогу або відвезти його в медпункт заводу «Азовсталь», але керівництво відповідача вирішило по іншому. Його провели через прохідну заводу, посадили у приватний автомобіль Мітсубіші і почали возити по м. Маріуполю то в одну, то в іншу лікарню, але його ніде не приймали. В остаточному результаті його привезли у міську лікарню №9, де йому через дві години після травми було надано медичну допомогу. Позивач переніс операції у зв'язку із відчленінням пальців, протягом трьох місяців знаходився на лікуванні. Для вирішення питань щодо лікування догляду його він зателефонував додому рідним у м. Київ. До нього приїздила у лікарню його мати та дружина, які доглядали його. Після стаціонарного лікування він лікувався амбулаторно у м. Києві до 28.11.2011 року.

На придбання медикаментів позивач витратив кошти, в тому числі 1763 грн. 13 коп, що підтверджується квитанціями та іншими документами.

Також витрачено кошти 800 грн. на проїзд його та його родичів із Києва до Маріуполя та назад.

В подальшому позивачу стало відомо, що керівництво відповідача повідомило лікарям про те, що він травму отримав у побуті, проте, це не відповідає дійсності.

Ще в лікарні керівництво ТОВ «Артлайн» заспокоювало позивача, обіцяло виплатити лікарняні листи, надати допомогу, проте, вподальшому його було звільнено, тому, що їм не був потрібний працівник без пальців на руках. Після приїзду до м. Києва позивач продовжував лікування. Коли стан здоров'я його покращився він письмово звертався до відповідача та різних інстанцій з вимогами про проведення розслідування щодо нещасного випадку з ним на виробництві. Однак, його звернення залишись поза увагою. Окрім того, позивач вказує, що також звертався до прокуратури, інспекцій, але всі звернення були марними, на них ніхто не реагував.

Внаслідок отриманої травми, позивач став інвалідом. Посилаючи на ст. 22 Закону України «Про охорону праці» просив позовні вимоги задовольнити, зобов'язати відповідача ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн", провести розслідування та скласти відповідні акти за результатами проведеного розслідування.

У судовому засіданні 31.03.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Позивач зокрема пояснив, що він 11.06.2011 року працював у відповідача у звичному режимі. Робочий час для нього був визначений в період з 8-ої до 17-ої години. Травму отримав приблизно між 11 та 12 годиною дня. Він у Маріуполі в побуті не виконував і не міг виконувати ніяких робіт, де йому могло б таким чином пошкодити руки. Також він в побуті не знаходився поблизу будь-яких механізмів із тросами, де йому могло б таким чином пошкодити руки. В період робочого часу він нікуди не відлучався від робочого місця. Наполягає, що руки пошкоджено по вині відповідача, який не міг забезпечити належну справність підйомного механізму та безпечні умови виконання робіт з його допомогою, наявність особи, яка могла б вчасно виключити електроживлення механізму на його прохання. Також пояснив, що в лікарню його возив безпосередньо керівник відповідача з іншим чоловіком на приватному автомобілі.

Він (позивач) не говорив лікарям, що він отримав травму в побуті, а розказував про те, що отримав її на роботі, в результаті затискання рук підйомним механізмом на роботі у відповідача. Вважає, що історію його хвороби (мед карту) було переписано (чи записано) на прохання керівника відповідача, який не бажав, щоб його травма була пов'язана із виконанням робіт у відповідача (як нещасний випадок на виробництві).

Представник відповідача в судове засідання в черговий раз не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неприбуття суд не повідомив.

Представники третіх осіб " ПП "МК Азовсталь" та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві в судове засідання 31.03.2015 року не з'явились та подали письмові заперечення та пояснення (а.с. 96-107, а.с. 108-109, а.с. 110-122).

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками процесу, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн", за трудовим договором на посаді оператора гідростреса (а.с. 6-8).

Перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн" м. Києва був відряджений на роботу по демонтажу башти запасів морської води ПАТ «МК Азовсталь» в м. Маріуполі, відповідно до укладеного договору №22 від 04.05.2011 року з БК «Авако». 09.06.2013 року позивач разом із ОСОБА_2, перебуваючи у відрядженні у м. Маріуполі на території заводу «Азовсталь» отримали завдання від керівництва по роботі по демонтажу водонапірної бетонної вежі висотою 38м.

09.06.2013 року з позивачем відбувся нещасний випадок внаслідок якого він отримав травму рук. Факт нещасного випадку не був зафіксований адміністрацією підприємства, позивач за медичною допомогою звернувся 09.06.2013 року до міської лікарні №9 працівників департаменту морського флоту у м. Маріуполь, де був встановлений діагноз: травматичне відсічення 1 пальця правої кісті на рівні головки о/фаланги. Травматичне відсічення 1 пальця лівої кісті на рівні основи основної фаланги з розстрощенням і дефектом м'яких тканин (а.с. 5).

З 09.06.2013 року по 09.09.2011 року знаходився на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 9 працівників департаменту морського флоту м. Маріуполь. У виписці зазначено, що травму отримав в побуті. В зв'язку з чим було видано лист непрацездатності з 09.06.2013 року по 09.09.2011 року та як стверджує відповідач останній був оплачений.

Після стаціонарного лікування, позивач стверджує, що до 28.11.2011 року лікувався амбулаторно у м. Києві.

11.10.2011 року наказом № 7-к позивача - ОСОБА_1 звільнено з займаної посади в порядку п. 5 ст. 50 КЗпП України (а.с. 4).

В заяві від 13.10.2011 року, яка адресувалась на адресу керівництва заводу «Азовсталь», а також до прокуратури позивач ОСОБА_1 вказував на те, що травму рук він отримав під час роботи з підйомним механізмом у ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» на території заводу. Також він звертався до відповідної інспекції щодо промислової безпеки у м. Маріуполі, безпосередньо до відповідача. Докази надіслання звернення відповідачу, як пояснив в у судовому засіданні позивач - є зворотне повідомлення відділення зв'язку. Однак, як стверджує позивач, відповіді на свої звернення не отримував, протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності визначено (на період коли мала місце подія 09.06.2011 року) Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженим Постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. N 1112 в редакції станом на 17.07.2009 року.

З 01.01.2012 року дане питання визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.

Відповідно до пп. 1 п. 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Відповідно до пп.1 п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

Відповідно до пп.1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому .

Згідно з пп. 1 п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 письмово звернувся на адресу керівництва заводу «Азовсталь», до відповідної інспекції щодо промислової безпеки у м. Маріуполі безпосередньо до відповідача з заявою в якій вказував на те, що травму рук він отримав під час роботи з підйомним механізмом у ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Артлайн» на території заводу і просив про проведення розслідування нещасного випадку.

Однак, як стверджує позивач, відповіді на свої звернення не отримував, протилежного суду не надано.

Тобто відповідач, отримавши заяву позивача та у відповідності до чинного законодавства повинний був повідомити відповідні органи та утворити комісію по розслідуванню нещасного випадку та провести таке розслідування, а за результатами проведеного розслідування скласти відповідні акти.

Відповідно до пп. 1 п. 38 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Відповідно до пп. 1 п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» нещасний випадок, що стався на певному підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства, розслідується комісією підприємства, на якому стався нещасний випадок, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий. Такий випадок береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий.

Зважаючи на вищенаведені обставини, вбачається, що в разі відсутності акту Н-1, незгоди потерпілого із змістом акту, його незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку, приховування факту настання нещасного випадку можливе проведення розслідування після звернення особи з відповідною заявою, тому суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Артлайн" провести розслідування нещасного випадку який стався з ОСОБА_1 в період робочого часу, який виконував роботу за трудовим договором з БК «Авако» у ПАТ «МК Азовсталь» в м. Маріуполі по демонтажу вежі (резервуару) запасів морської води ПАТ «МК Азовсталь» в м. Маріуполі.

Інші вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вирішення питання: чи пов'язаний нещасний випадок, який стався у вказаний день та час з позивачем з виробництвом чи ні, відноситься до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку, а не суду. Також, позовні вимоги про зобов'язання скласти відповідний акт задоволенню не підлягають, бо є похідними від результатів встановлення обставин настання нещасного випадку, оскільки результат розслідування нещасного випадку фіксується лише в актах встановленого зразку і способом захисту права позивача є саме зобов'язання провести розслідування нещасного випадку.

Керуючись ст. 171 КЗпП України, ст. 22 Закону України «Про охорону праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» в редакції станом на 17.09.2009 року, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 146, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн", треті особи: ТОВ "ТПГ"Євробудмайстер", ПП "МК Азовсталь", ТОВ Будівельна компанія "Авако", Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, про зобов'язання провести розслідування та скласти відповідні акти за результатами проведеного розслідування - задовольнити частково.

Зобов'язати ТОВ "Проектно-бдівельна компанія "Артлайн" (юридична адреса: м. Київ, вул.. Теремківська, 7, кв. 76, код ЄДРПОУ 32155948) провести розслідування нещасного випадку який стався 09.06.2011 року в період робочого часу із працівником оператором гідростреса ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який виконував роботу за трудовим договором з БК «Авако» у ПАТ «МК Азовсталь» в м. Маріуполі по демонтажу вежі (резервуару) запасів морської води на території ПАТ «МК Азовсталь» по вул. Лепорського, 1 в м. Маріуполі, Донецької області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник