Справа № 761/35505/14-ц
Провадження №2/761/1580/2015
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 березня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Данилевській Є.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансова країна» про повернення коштів з депозитного рахунку, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2014 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Фінансова країна" про повернення коштів з депозитного рахунку.
Позивач зазначила, за строковими договорами з відповідачем від 26.12.2013 року від 27.02.2014 року та від 27.03.2014 років були внесені депозитні вклади №/№ НОМЕР_2, 267, 278. Щомісяця здійснюється виплата процентів грошових коштів «27» числа кожного місяця.
Посилаючись на те, що з травня 2014 року вона не може отримати свої грошові вклади на її звернення до відповідача позивачка просила стягнути з відповідача 34.000 грн.
В судове засідання позивач не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому порядку. Через загальну канцелярію суду подала заяву від 18 березня 2015 року про розгляд справи за відсутності позивача, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач на виклики суду повторно не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце судового засідання, будь-яких заяв щодо участі у розгляді справи не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Суд, вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно Договору № НОМЕР_2 від 26 грудня 2013 року вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Пункт 2.2. зазначеного Договору передбачає процентну ставку за внеском у розмірі 29% річних.
Згідно договору № 267 від 27.02.2014 року вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Пункт 2.2. зазначеного Договору передбачає процентну ставку за внеском у розмірі 28% річних.
Згідно Договору № 278 від 27 березня 2014 року вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Пункт 2.2. зазначеного Договору передбачає процентну ставку за внеском у розмірі 30% річних.
З травня 2014 року позивач не може отримати грошові кошти за вищезазначеними договорами.
Як встановлено судом, 26.12.2013 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Фінансова країна» був укладений договір про надання фінансової послуги - залучення строкового (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2.
Відповідно до зазначеного договору вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Днем початку строку дії договору є 26 грудня 2013 року. Днем закінчення строку дії Договору є 26 грудня 2014 року.
Факт внесення Позивачем коштів в сумі 10 000, 00 грн. підтверджується квитанцією №1410 від 26 грудня 2013 року. (а.с. 12)
27 лютого 2014 року був укладений договір про надання фінансової послуги - залучення строкового (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 267.
Відповідно до зазначеного договору вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Днем початку строку дії договору є 27 лютого 2014 року. Днем закінчення строку дії Договору є 27 лютого 2015 року.
Факт внесення Позивачем коштів в сумі 5000,00 грн. підтверджується квитанцією №132 від 26 грудня 2013 року. (а.с. 13)
27 березня 2014 року був укладений договір про надання фінансової послуги - залучення строкового (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 278.
Відповідно до зазначеного договору вкладник вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до Спілки, в сумі 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), а Спілка приймає внесок і зобов'язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти, на умовах та в порядку встановлених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Днем початку строку дії договору є 27 березня 2014 року. Днем закінчення строку дії Договору є 27 березня 2015 року.
Факт внесення Позивачем коштів в сумі 19000,00 грн. підтверджується квитанцією №225 від 27 березня 2014 року. (а.с. 14)
В вищезазначених договорах п. 4.1 передбачає, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цих договорів згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 509 ЦК України та зміст Договору, останній є зобов'язанням.
Оскільки відповідач не повернув позивачу за умовами Договору у строк суму внеску та не сплатив суму нарахованих за користування ним процентів, то він порушив умови договору, оскільки такий його обов'язок був ним передбачений.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 1061 ЦК України встановлена виплата процентів на банківський вклад ст. 1073 того ж Кодексу (Глава 72 Кодексу) передбачає правові наслідки невиконання умов договору що стосується банківського вкладу - сплати процентів та відшкодування інших збитків.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а тому сума Внеску з сумою нарахованих за користування ним процентів може бути стягнута з Відповідача Позивачем у судовому порядку відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями п. 9 постанови Правління НБУ «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютних ринків України» від 29 серпня 2014 року № 540 встановлено, що уповноваженні банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000 грн. 00 коп. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
Разом з тим, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також, ч.ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також, слід зазначити, що згідно вимог ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних позивачу коштів обмежені за рішенням суду або зупинені в порядку, визначеному ст. 17 Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання по поверненню вкладу з нарахованими процентами у строки, встановлені у Договорі, не виконав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу у розмірі 34000,00 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансова країна» про повернення коштів з депозитного рахунку підлягає задоволенню.
На підставі ст. 41 Конституції України ст.ст. 319, 386, 525, 526, 533, 612, 1058, 1060, 1073, 1074 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Фінансова країна» про повернення коштів з депозитного рахунку - задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансова країна» (код ЄДРПОУ 36216369) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму коштів в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 копійок.
Стягнути з Кредитної спілки «Фінансова країна» (код ЄДРПОУ 36216369) на користь держави суму витрат з оплати судового збору в розмірі 340,00 (триста сорок) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційному суду м. Києва через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: О.Ф. Малинников.
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2015 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43370196 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Малинников О. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні