Рішення від 01.07.2008 по справі 1/179-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.07.2008                                                             

  Справа №  1/179-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Губіної І.В. при секретарі

О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

ОСОБА_1, м. Нова Каховка

до

Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Нова Каховка 

про

  про усунення перешкод у здійсненні права

власності та стягнення неустойки  в сумі

4883грн.76коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3- представник,

дор. № 1-4/11-104 від 31.03.08р., ОСОБА_4- ю/к, дор. № 1-4/11-128 від 17.03.08р

від відповідача: ОСОБА_5-

представник дор. від 17.04.08р.

ОСОБА_1 звернулась до суду з

позовом про  зобов'язання  ПП 

ОСОБА_2:

 - знести капітальні споруди побудовані на

орендованому бетонному майданчику № 232, загальною площею 126м2

(112,0м2 + 14,0м2), виробничо -торгівельної бази

ОСОБА_1по АДРЕСА_1;

- повернути ОСОБА_1за актом

приймання-передачі  орендований бетонний

майданчик № 232, загальною площею 126м2 (112,0м2 + 14,0м2),

виробничо -торгівельної бази ОСОБА_1по АДРЕСА_1.

- стягнути   неустойку за користування майном за час

прострочення, тобто за межами строку дії договору, у розмірі 4 883(чотири

тисячі вісімсот вісімдесят три)грн. 76коп. 

У процесі розгляду справи позивач

уточнив та збільшив позовні вимоги.

Він просить вилучити з користування

ПП ОСОБА_2спірний бетонний майданчик та повернути його за належністюОСОБА_1 з

приведенням   у придатний для

користування стан шляхом знесення 

споруди магазину  “Тканини”.

Збільшений позов у частині

стягнення з підприємця    неустойки за

користування майном за час прострочення, тобто за межами строку дії договору,

до 12667 грн. За позовом ця неустойка була нарахована за період з січня і

включно по березень 2008 року, а по заяві про збільшення її суми -за період з

січня по червень 2008 року.

Крім того заявлена вимога про

відшкодування збитків, сплачених позивачем за послуги юриста в сумі 1500 грн.

 Відповідач проти позову заперечує.  Він вважає, що позивач зобов'язаний був

вирішити цей спір спочатку у досудовому 

порядку шляхом надіслання підприємцю претензії.  Пролонгувати договір оренди спірного

майданчику він не мав можливості. Крім того, до примірнику позову, що був

надісланий на його адресу позивачем не було надано його статутні та реєструючи

документи та доручення на представника позивача, яким підписаний позов. Він

також пояснив, що будівництво магазину з його боку не є самочинним, так як він

побудований за згодою позивача, яким 

була розроблена проектна документація на будівництво цього магазину.

Але, заперечення відповідачем не були документально підтверджені. Для надання

йому такої можливості судом неодноразово розгляд справи відкладався або

оголошувалась перерва у судових 

засіданнях.

Клопотання відповідача про подальше

відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення. По-перше, позивачем

лише уточненні позовні вимоги у частині немайнових вимог та збільшена сума

неустойки, але обставини стягнення цієї неустойки не змінені. По-друге

хворобаОСОБА_2не перешкоджає розгляду справи по суті, так як на судовому

засіданні присутній її повноважний представник. Крім того, закінчився строк

розгляду справи як основний так і додатковий.

Судом оголошувалась перерва в

засіданні  до 01.07.2008 р. у зв'язку з

неявкою представника відповідача, про що він був письмово попереджений.

Судове засідання 01.07.08 р.

продовжено. 

Справа розглядається по суті.

На запитання суду представник

відповідача у даному засіданні і безпосередньо Ільїна Н. В у попередніх судових

засіданнях пояснювали, що підприємцю не була відведена міськрадою земельна

ділянка під будівництво магазину, в експлуатацію державною комісією він не

прийнятий, документ на право власності на магазин у підприємця відсутній. 

          Заслухавши представників сторін,

дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в

и в:

11.01.2006 року між ОСОБА_1(надалі

-фірма) та приватним підприємцем Ільїною Н.В. (надалі -підприємець) був

укладений договір № 11/1-6-1 на оренду бетонного майданчику № 232  ВТБ товариства площею   112 кв.м.

У пункті 1.1 Договору визначений

його предмет -«Орендодавець (позивач) передає Орендарю (відповідач) бетонний

майданчик № 108 виробничо-торгівельної базиОСОБА_1по АДРЕСА_1, загальною площею

66 м2 під облаштування тимчасової споруди, яка в подальшому буде

використовуватися для організації підприємницької діяльності Орендаря.»

Факт передання відповідачу в оренду

бетонного майданчика № 232 

підтверджується актом приймання-передачі від  11.01.2006 року. 

У пункті 1.1 Договору визначений

предмет Договору:

Орендодавець (Позивач) передає

Орендарю (Відповідачу) бетонний майданчик № 232 виробничо -торгівельної

базиОСОБА_1по АДРЕСА_1, загальною площею 112м2 під облаштування тимчасової

споруди, яка в подальшому буде використовуватися для організації підприємницької

діяльності Орендаря.»

19.10.2006 року між сторонами було

укладено додаткову угоду №3 до Договору, у пункті 1 якої визначено наступне:

«Вважати такою, що втратила силу

додаткову угоду №1 до договору оренди №11/1-6-1 від 11.01.2006 року на оренду

бетонного майданчика №71, загальною площею 56м2, в тому числі  33м2 під встановлення вагону та

23м2 під облаштування тимчасової споруди на території

виробничо -торгівельної базиОСОБА_1по АДРЕСА_1.

Пунктом 3  додаткової угоди №3 передбачено наступне:

«Пункт 3.3 договору оренди викласти

в наступній редакції:

«Комунальні та додаткові послуги

сплачуються Орендарем окремо, згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною

данного договору. Вартість послуг сплачується організаціям, які їх надають, не

пізніше  5 числа поточного місяця згідно

з додатком №1, а орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок ОСОБА_1

№ 26005223925001 в ХФ КБ «Приватбанк» м. Херсона, МФО 352479, щомісячно, не

пізніше 5 числа поточного місяця».

          12.02.2007

року між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до Договору, пунктом 1 якої

змінено розмір орендної плати.

Пунктом 10.1 Договору передбачено,

що Договір набирає чинності з 11.01.2006 року та діє до 31.12.2006 року. За

згодою сторін дію Договору було подовжено до 31.12.2007 року.

17.03.2006 року між Позивачем та

Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до Договору, у пункті 1 якої

визначено наступне:

«Орендодавець додатково передає в

оренду Орендарю бетонний майданчик № 71 виробничо-торгівельної базиОСОБА_1по АДРЕСА_1,

загальною площею 56м2, в тому числі 33м2 під встановлення

вагону та 23м2 під облаштування тимчасової споруди,  яка в подальшому буде використовуватися для

організації підприємницької діяльності Орендаря, на умовах раніше укладеного

договору оренди № 11/1-6-1 від 11 січня 2006 року.»

Факт передання Відповідачу в оренду

бетонного майданчика №71 підтверджується актом приймання-передачі.

04.04.2006 року між сторонами було

укладено додаткову угоду №2 до Договору, у пункті 1 якої визначено наступне:

«Орендодавець додатково передає в

оренду Орендарю бетонний майданчик №232 виробничо -торгівельної базиОСОБА_1по

АДРЕСА_1, загальною площею 14,0м2, під облаштування тимчасової

споруди,  яка в подальшому буде

використовуватися для організації підприємницької діяльності Орендаря, на

умовах раніше укладеного договору оренди № 11/1-6-1 від 11 січня 2006 року.»

19.10.2006 року між Сторонами було

укладено додаткову угоду №3 до Договору, у пункті 1 якої визначено -«вважати

такою, що втратила силу додаткову угоду №1 до договору оренди №11/1-6-1 від

11.01.2006 року

Таким чином під час звернення з

позовом до суду відповідач використовує бетонні майданчики загальною площею 126

кв. м , з них по основному договору -112 в. м., по додатковій угоді №2 -14

кв.м.

Пунктом 10.1 Договору передбачено,

що за згодою сторін його дію    може бути

продовжено    до 31.12.2007 року.

           12.12.2007 року Позивачем було

вручено Відповідачу лист вих.№1-4/7-331 від 08.12.07р. із запрошенням з'явитися

до ОСОБА_1в строк до 14.12.2007 року для вирішення питань, пов'язаних з

пролонгацією Договору. Цей лист був залишений відповідачем без уваги.

Стаття 764 ЦК України встановлює,

що у разі, коли наймач продовжує використовувати майно після закінчення строку

дії договору, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця,

договір вважається поновленим на строк, якій рініше був встановлений договором

            14.01.2008 року позивачем було

направлено відповідачу лист вих.№1-4/7-10 від 11.01.08р. з пропозицією подати

заяву про подовження строку дії договору, у зв'язку із його закінченням, або

звільнити орендовані бетонні майданчики на території виробничо -торгівельної

базиОСОБА_1по АДРЕСА_1 та повернути їх Орендодавцю згідно з умовами Договору.

            25.01.2008 року Відповідачу був

вручений лист вих.№ 1-4/7-31 від 25.01.08р. із запрошенням з'явитися до

ОСОБА_1для вирішення питань, пов'язаних з виконанням договору та його

пролонгацією.

Всі вказані листи    були залишені відповідачем без уваги.

Відповідач з пропозицією

пролонгації договору до позивача не звертався. Всі пропозиції позивача,

стосовно досудового врегулювання спірних питань ним були проігноровані.

Згідно з ч. 2 ст.291 ГК України,

договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було

укладено. Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення

договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму

Цивільним кодексом України.

У відповідності до ч.1 ст. 785

Цивільного Кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач не прийняв заходи щодо пролонгації договору оренди бетонних

майданчиків як по основному договору, так і по додатку до нього. Не прийняті

ним заходи й до звільнення бетонних майданчиків у зв'язку з закінченням строку

дії договору ( основного і додатків до нього), що є порушенням як умов

договору, так і чинного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України,

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.6 договору передбачено,

що у  разі припинення дії договору оренди

орендар звільняє орендований бетонний майданчик та передає його за актом

приймання-передачі Орендодавцю у справному стані впродовж 10 днів.

Частиною 1 стаття 530 ЦК України

передбачено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.4 Договору передбачено,

що по закінченню строку дії договору оренди або у разі його дострокового

розірвання, виконані Орендарем поліпшення в процесі переобладнання,

реконструкції, капітального ремонту майданчиків, демонтажу не підлягають та

безоплатно передаються орендодавцю. Тимчасові споруди підлягають демонтажу або

безоплатно передаються орендодавцю, якщо це передбачено у письмовому дозволі

орендодавця на їх будівництво.»

Відповідно до ст. 526 ЦК України,

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено,

що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На даний час  ППОСОБА_2 всупереч 4.6 Договору та

положенням  Цивільного кодексу України,

не звільняє орендовані бетонні майданчики і не передає їх  орендодавцю за актом приймання-передачі і з

лютого 2008 року не сплачує орендну плату, не оплачує комунальні послуги, у

тому числі за електроенергію, що підтверджено інформацією начальникаОСОБА_6 від

15.02.08 р.

Статтею 777 ЦК України передбачено,

що наймач, у даному випадку ППОСОБА_2, яка має намір скористатися переважним

правом на укладення договору найму на новий строк, зобов”язана повідомити про

це наймодавця до спливу строку договору найма, встановленого договором, -в

розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю

сторін

Додатковою угодою №3 до договору

продовжено дію договору до 28.02.2008 року.

Але, до теперішнього часу ППОСОБА_2

не прийняла заходи щодо  укладення

договору найма на новий строк. Всі вимоги позивача  - наймодавця про пролонгацію договору оренди

майна та про звільнення майданчиків  і

повернення їх фірмі вона проігнорував. Не прийняти нею заходи  про пролонгацію договору оренди і у процесі

розгляду справи, не глядячи на те, що суд ухвалою від 22.05.08 р. запропонував

їй вирішити з позивачем ці питання.

Стаття 764 ЦК України встановлює,

що у разі, коли наймач продовжує використовувати майно після закінчення строку

дії договору, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця,

договір вважається поновленим на строк, якій раніше був встановлений договором.

Позивачем було 15.02.2008 р.

надіслано підприємцю за адресою, що визначена у договорі оренди майна, лист про

відмову від подальшої пролонгації 

основного договору, а тому і всіх додатків до нього, які є лише невід'ємними

частинами основного договору. Цей лист слід вважати, був надісланий позивачем у

порядку, встановленому законодавством, і не отриманий з вини відповідача, яка

не прийняла заходи щодо отримання рекомендованого поштового відправлення.

Тобто має місце відмова орендодавця

від пролонгації договору оренди і відсутнє 

клопотання орендаря про пролонгацію договору.

Тому слід вважати, що строк дії

договору закінчився 31.12.2007 року і  з

цього часу відповідач незаконно володіє та користується  майном (бетонними майданчиками), що належить

позивачу, чим створює перешкоди  фірмі у

здійсненні права власності. Факт того, що майданчики належать ОСОБА_1 на праві

власності підтверджено виписом про реєстрацію права власності на нерухоме майно  від 27.01.2005 року.

Підприємець права на будівництво

капітальної споруди магазину “Тканини” не має, земельна ділянка, на якій

розташовані орендовані нею бетонні майданчики, не була їй відведена для цієї

мети. Користувачем цієї земельної ділянки є ОСОБА_1, що підтверджується

договором оренди земельної ділянки від 27.02.2001р. та угодою про внесення змін

до договору оренди земельної ділянки від 12.09.2006р. Позивач своєї письмової

згоди на будівництво відповідачем капітальної споруди на орендованих бетонних

майданчиках не надавав. Як  договором так

і додатками до нього зазначено, що бетонні майданчики надаються підприємцю для

здійснення підприємницької діяльності з правом побудові не капітальних споруд.

Але, як випливає з матеріалів справи та не заперечується відповідачем магазин

“Тканини” є капітальною спорудою. 

Відповідачем не доведено законність

будівництва ним магазину “Тканини“, а саме наявність відповідної проектно-

кошторисної документації, прийом та здача магазину в експлуатацію, наявність

свідоцтва на право власності магазину, відведення йому на відповідних умовах

земельної ділянки під будівництво. Тому слід вважати, що магазин  побудований підприємцем самовільно.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України,

якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права

власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне

будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб,

майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво,

за її рахунок.

З врахуванням викладеного, суд

прийшов до висновку, що позов у частині вилучення від підприємця спірних

майданчиків, які належать позивачеві на праві власності, та повернення їх ВАТ

“Фірма “Херсоноблагробуд” з приведенням цих майданчиків у придатний для

використання стан, тобто у первісний стан, якій існував під час укладення

договору їх оренди, шляхом знесення самовільно побудованих споруд, підлягають

задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України,

якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право

вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування

річчю за час прострочення.

Зважаючи на те, що строк дії

договору закінчився 31.02.2007 року, ПП.ОСОБА_2 безпідставно користується

майном позивача з 01.01.2008 року. Неустойка за користування майном за час по

прострочення з березня по червень 2008 р., згідно наданого розрахунку,

складає  12667,94грн. Ця сума розрахована

позивачем вірно з врахуванням умов договорів про розмір орендної плати та

положень зазначеної статті ЦК України.

За таких обставин позов, з

врахуванням його збільшення та уточнення, підлягає задоволенню, але частково.

Витрати за послуги юриста не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача,

так як  вони відноситься на  особу, яка залучила юриста для захисту своїх

прав у процесі судового розгляду справи господарським судом. Фактично позивач

вимагає відшкодувати за рахунок відповідача витрати за послуги юриста, але

відповідно до ст. 49 ГПК Україні, підлягають відшкодуванню лише витрати за

послуги адвоката. У разі, колі цю суму слід розцінювати,  як збитки позивача по справі, то у даному

випадку слід вважати, що позивач змінив і підстави позову і предмет позову

заявляючи цю вимогу. Але, відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право

змінити або предмет позову або його підстави.

З відповідача також підлягає

стягненню  витрати  позивача по сплаті держмита з суми, що

підлягає задоволенню ( 97,10 грн.) та по вимогах немайнового характеру -170

грн., незважаючи на те, що у процесі розгляду справи позивач їх фактично

об'єднав в одну  вимогу, вартості  інформаційно технічного обслуговування

судового процесу ( 118 грн.).

          На підставі викладеного, керуючись

статтями 44, 49, 82, 84   ГПК України,

суд

в и р і ш и

в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Вилучити з користування

приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1 та повернути

ОСОБА_1код ЄДРПОУ 01352758, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3, за

актом-приймання-передачі орендований бетонний майданчик № 132 площею 126 кв.м.

ОСОБА_7 по АДРЕСА_1з приведення  у

придатний для подальшого використання стан шляхом знесення споруди магазину

"Тканини", що розташований на вказаному бетонному майданчику.

          3.Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1 (дані про

р.рахунок відсутні) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_3,  код ЄДРПОУ 01352758, на р.рахунок

26005223925001 ХФ КБ "Приватбанк" МФО 352242  неустойку за користування майном за час

прострочення в розмірі 12667грн. 94 коп. та судові витрати позивача на загальну

суму 414грн. 68 коп.

          4.В решті позову відмовити.

          5.Накази видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                     

І.В. Губіна

           Дата виготовлення

           повного тексту рішення 03.07.08р.