Ухвала

від 26.03.2015 по справі 820/20311/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 р.Справа № 820/20311/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Глущенко Є.В.

представника відповідача Малихіної Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 820/20311/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування", в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 7010,96 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (юридична адреса: 61068, м. Харків, просп. Московський, б. 151 код ЄДРПОУ 00212630 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул. Блюхера, 22-Б код ЄДРПОУ 22682655) заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсії науковим працівникам у розмірі 7010 (сім тисяч десять ) грн. 96 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 3, 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року, ч. 1 ст. 138, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 5 ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" є страхувальником і зареєстровано як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

Загальна сума пенсії, яка підлягає відшкодуванню пенсіонерам за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року згідно з Порядком № 372, як різниця між сумою пенсії Призначеною на підставі Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах, складає 7010,96 грн. що підтверджується довідками відділів пенсійного забезпечення.

Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова були надіслані відповідні повідомлення (розрахунки) на адресу Відповідача, але кошти Пенсійним фондом не отримані, у зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, як правонаступник Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації виробництва".

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 було призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується повідомленнями відповідних органів Пенсійного фонду, що призначили пенсію ( а.с. 17-32).

Правовідносини з приводу відшкодування витрат з виплати і доставки наукових пенсій врегульовані Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно до вимог ч.9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу; інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно ж до п.3 вказаного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 не мали з відповідачем трудових відносин оскільки вказані особи працювали на Державному підприємстві "Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації виробництва" (УкрНДІливмаш).

Наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 30.03.2012 року № 54 "Про припинення шляхом реорганізації (приєднання) УкрНДІливмаш" зобов'язано завершити заходи з припинення юридичної особи Державному підприємству "Український науково-дослідний Інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва" до 01 жовтня 2012 року та встановлено, що Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" є Правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва" .

Наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 03.10.2012 року № 310 було затверджено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ДП "Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва" та встановлено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "Український науково-дослідний інститут ливарного машинобудування, ливарної технології та автоматизації ливарного виробництва" (код ЄДРПОУ 00224975) після його реорганізації шляхом приєднання переходить до ДП "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (код ЄДРПОУ 00212630).

Пунктом 4 Порядку № 372 встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, як правонаступник УкрНДІливмаша.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії, про що відповідному підприємству надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (абз.2 ч. 5 Порядку №372 від 24.03.2004 року).

Матеріали справи свідчать, що територіальний орган Пенсійного фонду України складав та направляв відповідачу відповідні повідомлення передбачені Додатком до Порядку №372 від 24.03.2004 року, в яких повідомлялася сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів. ( а.с. 17-32).

Відповідачем не надані докази щодо сплати у встановленому Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, до 25 числа до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, сума заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають зазначені особи, за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року становить 7010,96 грн. , що також підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 7).

Враховуючи, що відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі 7010,96 грн., відповідачу надіслано повідомлення щодо сплати витрат на відшкодування різниці, що підтверджується листами позивача від 15.10.2014 року на суму 3481.11 грн. з граничним строком сплати 25.10.2014 року та від 17.11.2014 року на суму 3529,85 грн. зі строком сплати до 25.11.2014 року (а.с. 14, 15).

Зазначені розрахунки отримано відповідачем 20.10.2014 року та 20.11.2014 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 16), розмір відшкодування таких витрат відповідачем не оспорювався та дії позивача по визначенню витрат в зазначеному розмірі не оскаржувались.

Як встановлено п.8 Порядку № 372, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вищевказаних норм закону - відповідач зобов'язаний відшкодовувати різницю між науковою пенсією та пенсією, призначеною відповідно до інших законодавчих актів України, а оскільки боржник має відповідну заборгованість, яку ним не оскаржено та добровільно не сплачено - це є підставою для стягнення її у судовому порядку.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що порушення вимог п. 5 Порядку в частині строку здійснення розрахунку органами пенсійного фонду та повідомлення про такий розрахунок, зокрема здійснення такого розрахунку щомісяця, як вказує відповідач у апеляційній скарзі, не впливає на вирішення даного спору про стягнення заборгованості за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, оскільки відповідач був повідомлений про суму щомісячного платежу за вказаний період, а тому повинен був щомісяця до 25 числа перераховувати позивачу відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у поточному році.

Відповідно до ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пенсій науковим працівникам, предметом доказування у даній справі можуть бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення різниці у виплаті пенсій у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом, з тих підстав, що вищевказані пенсіонери обліковуються в інших, окрім Московського, районах м. Харкова, та УПФУ в Московському районі м. Харкова не є органом, який прийняв рішення про призначення наукових пенсій, оскільки законодавством прямо передбачено, що кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії перераховуються підприємствами органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням, в даному випадку до УПФУ в Московському районі м. Харкова.

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що позивачем, при призначенні пенсії гр. ОСОБА_4 не включено період навчання особи в аспірантурі, внаслідок чого позивачем порушено абз. 5 ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та п. 3 Порядку № 372, що призвело до невірного обрахунку частки підприємства у фінансуванні різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 22-3 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до стажу наукової роботи зараховується, зокрема: час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускникам аспірантури, ад'юнктури, докторантури.

Згідно з п. 3 Порядку № 372, фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-пелагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" час навчання в аспірантурі випускників аспірантури зараховується до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Час навчання в аспірантурі ОСОБА_4 зараховано до наукового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується копією наявного у матеріалах справи розрахунку стажу.

Якщо працівникові до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи включено стаж роботи на державній службі, на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі, відповідна частина різниці у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п. 3 Порядку).

Колегія суддів зауважує, що вищевказаним Порядком не передбачено віднесення часу навчання в аспірантурі до наукового стажу роботи, який підлягає відшкодуванню державними не бюджетними підприємствами, установами, організаціями та вищими навчальними закладами ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Для визначення частки та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії враховується стаж роботи на зазначених підприємствах та установах.

Для правильності відображення відсотка фінансування для коректного формування Повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів підприємство надає довідку про статус підприємства (державне бюджетне, державне небюджетне, недержавне) за весь період його існування. Така довідка в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 наявна.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про невірність обрахунку частки підприємства у фінансуванні різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, колегія суддів вважає безпідставними.

Отже, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 7010,96 грн., колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог Управління Пенсійного фонду в московському районі м. Харкова.

Зважаючи на те, що ненадання судом першої інстанції правової оцінки зазначеним вище доводам відповідача та розгляд справи в порядку скороченого провадження не призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки суд першої інстанції, під час розгляду справи, вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 820/20311/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 31.03.2015 р.