Постанова

від 01.04.2015 по справі 821/664/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/664/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" про стягнення коштів за податковим боргом,

встановив:

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області (далі-позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" (далі-відповідач, ПАТ "Бериславський елеватор"), в якому просить стягнути заборгованість податку на прибуток в сумі 1004,90 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 2031,94 грн.

Позов мотивований тим, що в результаті проведеної камеральної перевірки податкової звітності ПАТ "Бериславський елеватор" податковим органом встановлені порушення вимог податкового законодавства, про що були складені акти, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення. Оскільки відповідач не сплатив податкову заборгованість в добровільному порядку, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Судом були направлені на адресу відповідача (відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 74300, Херсонська область, м. Берислав, вул..1 Травня, буд.300) копії ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштові відправлення повернулись із відміткою, що адресат за вказаною адресою не знаходиться.

Відповідно до ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України юридичним особам та фізичним особам-підприємцям судовий виклик або судове повідомлення надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства України суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ПАТ "Бериславський елеватор" зареєстровано 28.07.1998 р. та знаходиться на обліку в контролюючих органах.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведеної камеральної перевірки податкової звітності ПАТ "Бериславський елеватор" виявлено порушення п.46.2, п.п.49.18.2 ст. 49, п.152.9 ст.152, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, які зафіксовані в акті від 16.05.2014 р. №64/21-05-15/00956595 та полягає в неподанні податкової декларації платника податку на прибуток за 2013 р. (граничний строк подання 03.03.2014 р.) та річної фінансової звітності підприємства.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. №0001111500 на суму 1020 грн.

Крім того, судом встановлено, що 04.06.2014 р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності в ході якої виявлені порушення вимог п.49.18 ст.49 та п.286.2 ст.286 ПК України, які полягають в неподанні податкової декларації з плати за землю за 2013 р. та за 2014 р. (граничний строк подання 20.02.2013 р. та 20.02.2014 р.), що зафіксовано в акті №99/15/00956595. На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2014 р. №0000592105 на суму 2040 грн.

Судом встановлено, що примірники вищевказаних актів та податкових повідомлень-рішень позивачем направлено на юридичну адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням, однак вручені не були з причин незалежних від позивача.

Слід зазначити, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усі адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно даних облікової картки платника податків ПАТ "Бериславський елеватор" податкова заборгованість в загальній сумі 3036,84 грн. (з урахуванням наявної переплати) станом на 30.06.2014 р. не погашена.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів, з поміж яких є здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечення визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ст.. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно зі ст.. 286.2 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про факт узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вищезазначені акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Станом на день розгляду даної справи відповідачем не надано жодного доказу погашення заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2012 р. податковим органом була направлена на адресу відповідача податкова вимога №309 на суму 101837,44 грн., яка була отримана останнім 30.08.2012 р.

Ні Податковий Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів, спростовуючих доводи позивача, або доказів оплати податкового боргу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, суд

постановив :

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бериславський елеватор" (код ЄДРПОУ 00956595) суму коштів за податковим боргом з:

- податку на прибуток підприємств в розмірі 1004 (одна тисяча чотири) грн.. 90 коп. в дохід бюджету м.Берислав, на рахунок 31112009700039 в ГУ ДКУ у Херсонській області, код ОКПО 37858658, МФО 852010, код призначення платежу 11021000;

- орендної плати за землю у розмірі 2031 (дві тисячі тридцять одну) грн. 94 коп. в дохід бюджету м.Берислав, на рахунок 33113318700039 в ГУ ДКУ у Херсонській області, код ОКПО 37858658, МФО 852010, код призначення платежу 13050200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3