Рішення

від 25.03.2015 по справі 917/484/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 р. Справа №917/484/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртермосервіс"

про стягнення 12805,26 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники в засіданні до перерви:

від позивача: Наливайко Є.О.

від відповідача: не з'явився

Представники в засіданні після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 25.03.2015р. до 25.03.2015р., 14 год. 20 хв.

Розглядається позов про стягнення 12 805грн. 26коп. в т.ч.: 6943грн. 41коп. основного боргу за поставлений товар, 3765грн. 41коп. річних, 2096грн. 44коп. інфляційних.

Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду представник відповідача не з'явився.

Про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. 23).

Позивач вимоги ухвали суду виконав частково.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду згідно ст.85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 6943грн. 41коп. основного боргу за поставлений товар, 3765грн. 41коп. річних, 2096грн. 44коп. інфляційних.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 22.07.2013р. позивач уклав з відповідачем договір № 220713/1 на поставку метизних виробів: на виконання вищезазначеного договору відповідачу був відпущений товар на загальну суму 10656,43грн.; відповідач здійснив лише частковий розрахунок - 06.08.2013р. було сплачено 3713,02грн.

Дослідивши надані у справі докази суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору поставки № 220713/1 від 22.07.2013р. (далі - договір) (копія договору - а.с.78) постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар. Асортимент, ціна, кількість та інші індивідуально визначені відомості про товар, вказуються у видаткових накладних (або інших супроводжувальних документах), які є невід'ємними частинами цього договору. (пункти 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що покупець здійснює розрахунок з постачальником у безготівковій формі в національній валюті України протягом 10 банківських днів з моменту одержання товару.

На підтвердження поставки товару на вказану в позові суму позивачем надані копії видаткових накладних № РН-0006345 від 22.07.2013р.; № РН 0006573 від 26.07.2013р.; №РН-0006643 від 29.07.2013р.; №РН-0006830 від 02.08.2013р. (а.с. 11-14) та копії довіреностей на отримання товару (а.с. 15-17), які відповідачем не спростовані. Факт отримання товару на вказану в позові суму відповідачем не заперечується та підтверджений відповідачем у акті звірки, підписаному представниками сторін та засвідченому печатками сторін (а.с.27).

Часткова оплата відповідачем отриманого товару підтверджена наданою позивачем копією виписки банку.

Таким чином, заборгованість позивача в сумі 6943грн. 41коп. підтверджена наданими позивачем доказами, в т.ч. актом звірки, і не заперечується відповідачем, отже позов в цій частині обґрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалось вище, пунктом 2.3 договору сторони визначили, що покупець здійснює розрахунок з постачальником у безготівковій формі в національній валюті України протягом 10 банківських днів з моменту одержання товару.

Виходячи з наданих позивачем матеріалів строк сплати стягуваної за позовом суми боргу сплив у серпні 2013р.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що за порушення строку розрахунку за товар покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 36 % річних, отже договором встановлений інший розмір процентів.

З врахуванням наведеного вимога позивача про стягнення 3765грн. 41коп. річних за період з 01.09.2013р. по 04.03.2015р. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснив, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних в сумі 2096грн. 44коп. за період з вересня 2013 року по січень 2015 року обґрунтована і підлягає задоволенню.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності ; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач будь-яких заперечень по позову не надав.

З врахуванням викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укртермосервіс" (38722, Полтавська область, Полтавський район, с.Лукищина, вул. Полтавська, 55; р/р 26003054505906 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 34526895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" (36034, м.Полтава, вул.В.Тирнівська, 35/2, кв.36; р/р 260070131793 в БМ Банк, МФО 380913, код ЄДРПОУ 32995812) 6943 грн. 41 коп. основного боргу, 3765 грн. 41 коп. річних, 2096 грн. 44 коп. інфляційних, 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 30.03.2015р.