Постанова

від 30.03.2015 по справі 804/2672/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 р. Справа № 804/2672/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача Різник С.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), з вимогами про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004042203 від 31.10.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач здійснює сплату орендної плати щодо земельних ділянок, стосовно яких підприємством та Дніпропетровською міською радою укладено договори оренди. Позивачем здійснюється сплата орендної плати своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов укладених договорів. Доводи податкового органу щодо необхідності збільшення розміру орендної плати не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки до істотних умов договорів оренди, до яких відноситься розмір орендної плати, не одразу внесені зміни щодо підвищення плати. Після внесення змін до договорів на підставі рішень суду, які набрали законної сили, виникли підстави для сплати орендної плати в підвищеному розмірі. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004042203 від 31.10.2014 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В обґрунтування своєї позиції в письмових запереченнях відповідач зазначивнаступне. Позивачемдійсносплачуєтьсяорендна плата за земельніділянки, якими користується підприємство, в обсягах, визначених договорами оренди. Проте, з прийняттям Податкового кодексу України встановлено новий розмір орендної плати, який є вищім, ніж сплачує підприємство. За результатами перевірки податковим органом було встановлено, що позивач сплачує орендну плату в розмірі, меншому, ніж встановлено Податковим кодексом України та рішенням Дніпропетровської міської ради. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» зареєстровано 16.11.1993 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 14311577 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області.

Публічним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» та Дніпропетровською міською радою укладено договори оренди земельних ділянок від 14.08.2004 р. щодо земельних ділянок, розташованих за адресою: пр. Кірова, 46 кадастрові номери: 1210100000:06:038:0045, 1210100000:06:038:0047, 1210100000:06:038:0053, 1210100000:06:038:0050, 1210100000:06:038:0051, 1210100000:06:038:0048, 1210100000:06:038:0049, 1210100000:06:038:0052, 1210100000:06:038:0046.

Відповідно до п. 4.1. договорів річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Згідно п. 4.7 договорів розмір орендної плати переглядається в разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.

10.10.2014 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» з питань правомірності нарахування та сплати орендної плати за землю та ненадання податкової звітності за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2014 р.

За результатами перевірки складено акт № 2703/04-65-22-03/14311577від 13.10.2014 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Публічним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»:

- пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р., внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Кіровського району на загальну суму 710 185,27 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки тим, що Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» здійснило сплату орендної плати за земельні ділянки без урахування положень ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р., відповідно до яких розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим, ніж трикратний розмір земельного податку.

31.10.2014 р. на підставі акту № 2703/04-65-22-03/14311577 від 13.10.2014 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0004042203.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування податком з плати за землю є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п.п. 286.1-286.3 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майноу сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січняі не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному онтролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно до п.п. 288.1-288.5 ст. 288 Податкового кодексу Українипідставою для нарахуванняорендної плати за земельнуділянку є договірорендитакоїземельноїділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Платником орендної плати є орендар земельноїділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошово оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цимрозділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правова позиція Верховного Суду України щодо розгляду аналогічних справ викладена в постановівід 02.12.2014 р. та полягає в наступному: «Розмір та умови орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним в договорі.»

Згідно з ст. 244-2 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїнирішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Публічним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» здійснювались нарахування та сплата орендної плати за земельні ділянки відповідно до умов укладених договорів оренди без урахування положень Податкового кодексу України про встановлення розміру орендної плати.

Доводи представника позивача стосовно відсутності необхідності сплати орендної плати в розмірі, визначеному Податковим кодексом України, з підстав не внесення змін до укладених договорів оренди, не враховуються судом, оскільки не відповідають вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України. Умови договорів не можуть суперечити вимогам чинного законодавства. Підприємством здійснюється користування земельними ділянками. Таким чином, незважаючи на не внесення змін до укладених договорів оренди, орендарю належить сплачувати орендну плату в розмірі, встановленому законодавством. При цьому, законодавством встановлена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним в договорі.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області від 31.10.2014 р. № 0004042203 відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідност. 94 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 01.04.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова