Рішення

від 31.03.2015 по справі 909/109/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 р. Справа № 909/109/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Івано-Франківського фінансово-комерційного кооперативного коледжу імені С.Граната, вул.С.Бандери,79, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 2140,8 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Дундяк Х.І.-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 15 від 29.09.14р.

Від відповідача: Плієнко В.С.-представник, довіреність від 05.12.14р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Івано-Франківського фінансово-комерційного кооперативного коледжу імені С.Граната, м. Івано-Франківськ заборгованості в сумі 13003,2 грн., в тому числі 8721,62 грн. основного боргу, 1875,51 грн. пені, 2147,29 грн. інфляційних та 258,78 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.15. Ухвалою суду від 24.02.15 відкладено розгляд справи на 31.03.15.

31.03.15 від позивача, через канцелярію суду, поступила заява про зменшення розміру позовних вимог № 13/889 від 30.03.15 (вх.№36248/15 від 31.03.15), в якій позивач, у зв"язку з повною оплатою відповідачем основного боргу, просив стягнути з відповідача 2140,8 грн. заборгованості, в тому числі 937,76 грн. пені, 1073,65 грн. інфляційних та 129,39 грн. - 3% річних.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд приймає подану заяву до розгляду.

Таким чином, предметом спору даної справи є стягнення 937,76 грн. пені, 1073,65 грн. інфляційних та 129,39 грн. - 3% річних.

Представник відповідача позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між сторонами по справі 01.10.12 року укладено договір №95,1 купівлі - продажу теплової енергії. Відповідно до п.1 договору, теплопостачальна організація (позивач) зобов`язалася продавати (постачати) споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.2.8 договору сторонами погоджено, що відповідач зобов"язався вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів приладу обліку згідно з діючими тарифами (цінами), встановленими у порядку, визначеному законодавством (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковий період триває з 28 числа по 27 число наступного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється в 5-денний термін після дати одержання рахунку (п.7.7. договору).

На виконання умов договору позивач продав (поставив) відповідачу теплову енергію загальною вартістю 8721,62 грн., що підтверджується актом про обсяги спожитої теплової енергії за січень 2014 року (а.с.28) та рахунком за теплову енергію №95,1 від 28.01.14, який отриманий відповідачем 28.01.14 (а.с.27).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюється 35 (тридцяти п"яти) календарних днів з моменту його отримання.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як встановлено судом, заборгованість в сумі 8721,62 грн. була сплачена відповідачем 13.02.15 на підставі платіжного доручення №82, в зв"язку з чим позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог № 13/889 від 30.03.15 (вх.№36248/15 від 31.03.15).

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення теплової енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з дня наступного за датою остаточного розрахунку до дня фактичної оплати. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію, позивачем на підставі п.7.10 договору нараховано 1875,51 грн. пені, 2147,29 грн. інфляційних та 258,78 грн. - 3% річних.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Розрахунок пені, інфляційних та 3% річних є арифметично вірним.

Враховуючи оплату основного боргу, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог № 13/889 від 30.03.15 (вх.№36248/15 від 31.03.15) зменшив стягнення пені, інфляційних та 3% річних на 50 % та просив стягнути 937,76 грн. пені, 1073,65 грн. інфляційних та 129,39 грн. - 3% річних.

Таким чином до стягнення підлягають 937,76 грн. пені, 1073,65 грн. інфляційних та 129,39 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Івано-Франківського фінансово-комерційного кооперативного коледжу імені С.Граната про стягнення 2140,8 грн. заборгованості - задоволити.

Стягнути з Івано-Франківського фінансово-комерційного кооперативного коледжу імені С.Граната (вул.С.Бандери,79, м. Івано-Франківськ, 76000, код 05508329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код 38162272) - 937 (дев"ятсот тридцять сім) грн. 76 коп. пені, 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 65 коп. інфляційних, 129 (сто двадцять дев"ять) грн. 39 коп. - 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 02.04.15

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"