Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/422/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/422/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр»

про стягнення 40 000, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Кривонос А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 40 000, 00 грн., з якої: 20 000, 00 грн. - попередня оплата, 20 000, 00 грн. - штраф, передбачений договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № UM/24-1 про надання послуг від 24.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, викликано у судове засідання Кривоноса А.О. для дачі пояснень з приводу укладеного договору № UM/24-1 про надання послуг від 24.09.2014 р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та невиконання сторонами вимог суду.

24.02.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання, в якому просить суд розглядати дану справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 р. розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 12.03.2015 р. у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

06.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача повторно подав клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2015 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 30.03.2015 р. за участю представників сторін.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, через загальний відділ діловодства суду втретє подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відкласти розгляд справи для врегулювання спору мирним шляхом.

Так, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед» надійшла до суду 13.01.2015 р., при цьому, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача ухвалою суду від 12.03.2015 р. було продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр» укладено договір №UM/24-1 про надання послуг, умовами якого передбачено, що позивач доручає, а відповідач зобов'язується провести розробку документів для роботи позивача згідно списку, який є додатком № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, результати робіт повинні бути надані відповідачем позивачу у строк до 31.12.2014 р.

Вартість послуг становить 40 000, 00 грн., без ПДВ (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2. договору, позивач здійснює оплату згідно наступного графіку:

3.2.1. перераховує попередню оплату у розмірі 20 000, 00 грн., без ПДВ протягом двох днів з дати підписання даного договору;

3.2.2. доплачує 20 000, 00 грн., без ПДВ протягом двох днів з дати прийняття всіх робіт по даному договору.

Умовами п. 3.3 договору передбачено, що схвалення документів відбувається шляхом підписання відповідного акту виконаних робіт, при цьому позивач має право розглядати передані на схвалення документи протягом 10 робочих днів.

Відповідач зобов'язаний, зокрема, виконати роботу в строки, зазначені в п. 2 даного договору та відповідної якості, згідно мети розробки документів зазначеної в п. 1.2 даного договору (п. 4.1.1 договору).

Пунктом п. 4.2.1 договору, позивач зобов'язаний, надати відповідачу всю необхідну для роботи інформацію, якщо вона не є комерційною таємницею позивача. Інформація, яка є комерційною таємницею позивача передана відповідачу для роботи охороняється згідно діючого законодавства та з урахуванням згоди про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації, яка є додатком до даного договору.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку невиконання п. 2.1 даного договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 % від вартості невиконаної роботи, яка зазначена у п. 3.1 даного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 р. та/або до повного виконання зобов'язань, враховуючи зобов'язання відповідача, передбачені п.п. 4.1.4 - 4.1.6. після виконання зобов'язань, сторони підписують акт виконаних робіт (п. 9.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору №UM/24-1 про надання послуг від 24.09.2014 р. було перераховано відповідачеві 20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 188 від 24.09.2014 р. (копія в матеріалах справи).

Враховуючи, що відповідачем не були надані послуги у визначені договором строки, позивачем 13.11.2014 р. направлено на адресу відповідача претензію №11-11/14 від 11.11.2014 р., в якій позивач просить відповідача повернути перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача та повідомляє про нарахування суми штрафу у розмірі 20 000, 00 грн. за невиконання умов договору, яка отримана відповідачем 17.11.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не надано оплачених послуг, а тому останній зобов'язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 20 000, 00 грн., що відповідач в свою чергу не зробив. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20 000, 00 грн. - штрафу відповідно до п. 6.2 договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №UM/24-1 про надання послуг від 24.09.2014 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 Цивільного кодексу України.).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 20 000, 00 грн. згідно умов договору, в якості попередньої оплати для отримання послуг, що підтверджується платіжним дорученням.

Судом встановлено, що відповідач оплачених позивачем послуг не надав, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 20 000, 00 грн. - штрафу.

Так, відповідно до п. 6.2. договору, у випадку невиконання п. 2.1 даного договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 % від вартості невиконаної роботи, яка зазначена у п. 3.1 даного договору.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу і встановив, що останній відповідає вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 000, 00 грн. - штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр» (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, квартира 60, ідентифікаційний код - 35525096), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Юнімед» (69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, буд. 11, ідентифікаційний код - 38665065) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - боргу, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 01.04.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.