cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2015Справа №910/3342/15-г
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОН А.М."
про розірвання договору та стягнення 6.000,00 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Кенц Р.І. - за довіреністю від 03.03.2015 № б/н;
відповідача: не з'явилися.
С У Т Ь С П О Р У:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОН А.М." про розірвання договору та стягнення з останнього заборгованості в розмірі 6. 000,00 грн.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем допущено істотне порушення умов укладеного між сторонами спору договору, яке полягає у невиконанні останнім замовлених позивачем послуг у встановлений строк.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, позивачем заявлені позовні вимоги про розірвання договору від 04.12.2014 № 20141204-1 та стягнення з відповідача попередньої оплати, яка здійснена позивачем на підставі вказаного правочину.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2015 прийнято позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3342/15-г.
Ухвала про порушення провадження у справі, надсилалася відповідачеві судом на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.
Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, про поважні причини нез'явлення останній суд не повідомив.
Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.03.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
В С Т А Н О В И В :
Між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП", як замовником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОН А.М.", як виконавцем, (далі - відповідач) укладено договір від 04.12.2014 № 20141204-1 на створення сайту (далі - Договір).
Згідно предмету Договору відповідач за дорученням позивача приймає на себе обов'язок розробити гіпертекстове представлення сторінок корпоративного WWW сайту позивача, що є інформаційною послугою (далі - роботи), а останній зобов'язаний прийняти та оплатити вказані роботи (п. 1.1 Договору).
Відповідач зобов'язаний надавати послуги відповідно до технічного завдання.
Положеннями п. 4.2 Договору встановлено, що завершення робіт по сайту на протязі двадцяти восьми робочих днів після отримання передплати з правом дострокового виконання.
Відповідно до п. 2.2 Договору, оплата робіт здійснюється в наступному порядку:
-передплата 50 % від вартості робіт, що складає 6.000,00 грн сплачується позивачем у триденний строк з моменту підписання Договору;
-кінцевий розрахунок 50 % вартості робіт, що складає 6.000,00 грн сплачується позивачем у триденний строк з моменту підписання акту виконаних робіт.
По завершенню робіт за Договором відповідач повідомляє позивача про виконання
робіт, які останній затверджує протягом двох днів з моменту отримання повідомлення та проводить остаточну оплату робіт, вказану в п. 2.2 Договору або надає мотивовану відмову від прийняття робіт.
Сторонами у п. 6.4 Договору визначено, що кожна із сторін може в любий час відмовитися від виконання Договору попередньо повідомив іншу сторону не пізніше, ніж за три дні з дати розірвання. В даному випадку сторони здійснюють взаєморозрахунки у тому числі за фактично виконані до цього моменту послуги виконавцем у відповідності з технічним завданням.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Так позивачем, на виконання умов Договору 05.12.2014 здійснена передплата у розмірі 50 % від вартості замовлених робіт, що складає 6.000,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується платіжним дорученням від 05.12.2014 № 113, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії).
Спір між сторонами даного спору виник у зв'язку із допущенням з боку відповідача істотних порушень умов Договору, яке полягає у невиконанні останнім замовлених позивачем послуг у встановлений п. 4.2 Договору строк.
Оскільки відповідач у передбачений Договором строк, який припадає на 16.01.2015 не повідомив позивача про виконання замовлених робіт, останній звернувся до відповідача з претензією від 19.01.2015 № 1П, в якій зазначив, що у зв'язку з порушенням строку виконання замовлених робіт та невідповідністю сайту з погодженим технічним завданням подальше виконання відповідачем зобов'язання за Договором втратило інтерес для позивача. Крім того, у вказаній претензії позивач просив відповідача повернути кошти, які були сплачені в якості попередньої оплати за замовлені роботи та вважати укладений між сторонами спору Договір припиненим.
У відповідь на претензію позивача відповідач надіслав лист від 20.01.2015 № 1-20/01/2015 в якому зазначив, що обов'язки передбачені Договором виконує належним чином, але подальше виконання робіт неможливе у зв'язку з тим, що позивачем 19.01.2015 заблоковано доступ до серверу на якому розміщений сайт.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України унормовано, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Суд відзначає, що відповідач не виконав обов'язку за Договором у встановлений строк.
Твердження відповідача, викладені у листі від 20.01.2015 № 1-20/01/2015 щодо блокування позивачем доступу до серверу судом до уваги не приймаються, оскільки обов'язок позивача надати відповідачу доменне ім'я для виконання останнім робіт умовами Договору не передбачений.
За приписом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни Договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначені підстави для зміни або розірвання договору, а саме: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, як вже встановлено судом вище, відповідач допустив істотне порушення умов Договору, чим позбавив позивача можливості отримати результат договірних правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору, у строк, передбачений його умовами, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до договору від 04.12.2014 № 20141204-1 правил, встановлених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, є правомірною, тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.
Приписами частин 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Виходячи зі змісту наведеної норми права, розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання правочину.
Таким чином, підсумовуючи сукупність наведених вище фактів, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми коштів, які були сплачені в якості попередньої оплати за Договором у розмірі 6.000,00 грн, підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт виконання замовлених позивачем робіт за Договором відповідачем не доведений та документально не підтверджений.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, корпус 2, офіс 115; ідентифікаційний код 38905457) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОН А.М." (03057, м. Київ, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, кв. 23; ідентифікаційний код 32154090) договір (на створення сайту) від 04.12.2014 № 20141204-1.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОН А.М." (03057, м. Київ, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, кв. 23; ідентифікаційний код 32154090, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОНСАЛТИНГ ГРУП" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, корпус 2, офіс 115; ідентифікаційний код 38905457, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) 6.000 (шість тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3.045 (три тисячі сорок п'ять) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 30 березня 2015 року
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2015 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43380979 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні