Постанова

від 16.03.2015 по справі 927/948/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа№ 927/948/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Шлончаку Д.В.,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явилися;

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися,

розглядає апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції

на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.11.2014

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА»

на дії відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції

у справі № 927/948/13 (суддя Шестак В.І.)

за позовом прокурора Щорського району Чернігівської області

в інтересах держави в особі Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА»

про відшкодування збитків 155 248,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.11.2014 у справі № 927/948/13 скаргу ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» на дії відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС Щорського РУЮ) задоволено повністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, відділ ДВС Щорського РУЮ подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.11.2014 у справі № 927/948/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» на дії відділу ДВС Щорського РУЮ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у праві № 927/948/13 прийнято апеляційну скаргу відділу ДВС Щорського РУЮ до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін на 25 лютого 2015 року.

Ухвалою апеляційної інстанції від 25.02.2015 розгляд апеляційної скарги був відкладений на 16 березня 2015 року. Також, вказаною ухвалою було продовжено строк розгляду апеляційної скарги в порядку, визначеному ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25 лютого 2015 року представник відповідача надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Повноважні представники відділу ДВС Щорського РУЮ, позивача та прокурор в судові засідання не з'явилися, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для розгляду справи за відсутності представників відділу ДВС Щорського РУЮ, позивача та прокурора.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013 затверджено мирову угоду між Щорською міською радою Щорського району Чернігівської області та ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» у справі № 927/948/13.

Відповідно до умов мирової угоди ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» гарантує, що протягом п'яти років (60 місяців) з моменту затвердження мирової угоди сплатить на користь Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області 155248,17 грн шляхом перерахування коштів на її рахунок, кожного місяця в рівних частинах в сумі 2587,47 грн протягом 60 місяців до 28 числа кожного місяця з моменту затвердження цієї мирової угоди, згідно з графіком сплати коштів, наведеного в Додатку 1 до даної Мирової угоди № 1, що є невід'ємною частиною до даної Мирової угоди №1.

30 травня 2014 року до відділу ДВС Щорського РУЮ надійшла заява прокурора Щорського району Чернігівської області щодо примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013 у справі № 927/948/13 у зв'язку з невиконанням боржником умов мирової угоди.

02 червня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Щорського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43522371, в якій встановлено термін для самостійного виконання рішення до 08 червня 2014 року.

10 червня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Щорського РУЮ винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 15524,81 грн у зв'язку з невиконанням ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013 у справі № 927/948/13 у визначений термін для самостійного виконання.

У подальшому, 13 жовтня 2014 року до відділу ДВС Щорського РУЮ надійшла заява прокурора Щорського району про повернення виконавчого документа, на підставі якої було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.06.2014 та про стягнення виконавчого збору від 10.06.2014 були виділені в окреме провадження та направлені боржнику 13.10.2014.

Боржник, не погоджуючись з постановою від 10.06.2014 про стягнення виконавчого збору, звернувся зі скаргою до господарського суду Чернігівської області зазначивши, що постанову про стягнення виконавчого збору було винесено без повідомлення боржника про відкрите щодо нього виконавче провадження і, відповідно, боржник був позбавлений можливості виконати рішення самостійно у встановлений строк. Крім того, боржник зазначає, що виконавчий документ повернуто стягувачеві, а тому взагалі відсутнє примусове виконання ухвали господарського суду Чернігівської області, а, отже, і відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Суд першої інстанції скаргу боржника задовольнив.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як слідує з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2014, якою, зокрема, встановлено термін для самостійного виконання рішення до 08 червня 2014 року, було направлено боржникові лише 10 червня 2014 року, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Зокрема, у довідці УДППЗ «УКРПОШТА» зазначається, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням ШКІ 1520001043843, адресований ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА», надійшов МВПЗ Щорс 12 червня 2014 року. Вказане поштове відправлення не було вручено адресату у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою та повернуто відправникові 19 червня 2014 року. Рекомендований лист ШКІ 1520001058727 адресований ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» надійшов до МВПЗ Щорс 24 червня 2014 року. Вказане поштове відправлення не було вручено адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання та повернуто відправникові 23 липня 2014 року.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не бере до уваги твердження апелянта про те, що 03 червня 2014 року державний виконавець самостійно намагався вручити боржникові постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки жодних доказів та підтвердження зазначеної обставини матеріали справи не містять.

З наведеного вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2014 направлена відділом ДВС Щорського РУЮ із пропущенням строків, встановлених ч. 5 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження", та була прийнята/здана на відправку поштовим відділенням після закінчення встановленого державним виконавцем строку для добровільної сплати боргу.

Таким чином, внаслідок дій (бездіяльності) відділу ДВС Щорського РУЮ боржникові не було відомо про відкриття виконавчого провадження та про надання йому строку для самостійного виконання ухвали від 07.10.2013 у даній справі, що призвело до порушення його прав.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено наступний перелік заходів примусового виконання рішення: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Також п. 4.16.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, встановлено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках у банківських установах, однак виконання ухвали господарського суду Чернігівської області здійснювалося боржником самостійно.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» було своєчасно повідомлено шляхом направлення у визначені законом строки постанови про відкриття виконавчого провадження та надання строку для самостійного виконання, як і доказів щодо вжиття відділом ДВС Щорського РУЮ заходів щодо примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013 у справі № 927/948/13, тобто фактичного стягнення з боржника грошових коштів, матеріали справи не місять.

Таким чином, за відсутності вчинення виконавчою службою заходів примусового виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 07.10.2013 у справі № 927/948/13, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення з ТОВ «ЩОРСЬКА МЕБЛЕВА ФАБРИКА» виконавчого збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2014 року у справі № 31/271.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 20.11.2014 у справі № 927/948/13 є законною, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В той же час, доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Щорського районного управління юстиції на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.11.2014 у справі № 927/948/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.11.2014 у справі № 927/948/13 залишити без змін.

3. Справу № 927/948/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.