Постанова

від 05.08.2009 по справі 2а-1968/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№ 2а-1968/09/1370

 05 серпня 2009 року                             

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                               

Кухар Н.А.

при секретарі судового

засідання               Кунинець А.С.

з участю представника позивача -

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Прокурора м.Борислава в

інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Бориславі до

Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю Фірми

«Тиса» про стягнення податкового боргу в розмірі 73659,50 грн.-

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено

Прокурором м.Борислава в інтересах держави в особі Державної податкової

інспекції у м.Бориславі до Спільного українсько-узбецького товариства з

обмеженою відповідальністю Фірми «Тиса». 

В позовній заяві позивач просить стягнути  з відповідача податковий борг в розмірі  73659,50 грн.

 В судовому засіданні  представник позивача заявлені позовні вимоги

підтримав повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» ДПІ у м.Бориславі направила відповідачу першу

та другу податкові вимови, а боржником не вживаються заходи щодо погашення

заборгованості. А згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону  узгоджена сума податкового зобов'язання, не

сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою

податкового боргу платника  податків.

Відповідач

в  судове засідання не з”явився, про день

та час розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не

повідомили.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та

оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

 Спільне українсько-узбецьке ТзОВ Фірма «Тиса»

зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради  31.08.1992 року і присвоєно код в Єдиному

державному реєстрі підприємств та організацій України 19164135.

 Спільне українсько-узбецьке ТзОВ Фірма «Тиса»

має заборгованість перед бюджетом в розмірі 

73659,50 грн.

За

результатами проведеної ДПІ у м.Бориславі перевірки дотримання п.п.5.3.1 п.5.3

ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» Спільного українсько-узбецького

ТзОВ-Фірма «Тиса»  за період з 31.05.08

року по 12.09.08 року складено акт за № 601/150/19164135, яким встановлено

порушення:

-   сплата узгодженої суми податкового

зобов'язання за платежем орендна плата за землю 

із затримкою.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом застосовано до

ТзОВ-Фірма «Тиса» штрафні санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення

0003211541/0 від 19.09.2008 року, податкове повідомлення-рішення № 0003791541/0

від 26.11.2008 року та податкове повідомлення рішення № 0003781541/0 від 26.11.2008

року.  

Оскільки

відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобов'язання. Згідно

п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними ціловими фондам» ДПІ у м.Бориславі було

виставлено податкові вимоги:

- першу

податкову вимогу №1/95 від 05.06.2008 

року;

- другу

податкову вимогу № 2/109 від  10.07.2008

року.

Відповідно до

п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язан

платників податків перед бюджетами та державними ціловими фондами» податкове

зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до

цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків

вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання

або прийняв  будь-яке інше рішення, що не

суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його

компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися

до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне

рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків

не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в

судовому порядку.

Відповідно до

п.п. 5.2.1 статті 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  податкове зобов'язання платника податків,

нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього

Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового

повідомлення.

Згідно з

підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не

сплачене платником податків у строки. Визначені цією статтею, визнається сумою

податкового боргу платника податків.

 Отже, безспірними вимогами органів стягнення

слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником

податків  у строки, визначені статтею 5

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідно до

преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами»  № 2181-ІІІ від 21.12.00(із наступними змінами

і доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який

встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед

бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових

платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та

внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і

сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків

контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної

діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до

п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від

21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), контролюючий орган -

державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством,

здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування

податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань

чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків

і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних

цільових фондів.

Контролюючі органи

мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти

нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових

платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами,

уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно

податкові органії, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до

п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ

від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), активи платника

податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній

або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання)

можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу

виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно

визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок

активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких

інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування

уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими

оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб,

дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші

податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів

(обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або

територіальній громаді та створюється від їх імені.

Усупереч

наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів

для погашення податкового зобов'язання.

На даний час

суми податків та штрафних санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені

законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового

боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків

у термін).

Вжиті

податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством щодо погашення

податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Так як

боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі

п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ

від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг

підлягає стягненню в примусовому порядку.

Керуючись ст.

ст. 7- 14, 18, 19, 143,  158, 160, 161,

162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити повністю.

Стягнути з

Спільного українсько-узбецького товариства з обмеженою відповідальністю Фірми

«Тиса»  ( і.код -19164135) в дохід

державного бюджету 73659 грн. 50 коп. податкового боргу.

  Постанова набирає законної сили в строк та в

порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде

поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова

може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного

судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга

подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої

інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається

протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному

обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

Суддя-підпис, з оригіналом згідно

Суддя                                                           

Кухар Н.А.