Постанова

від 31.03.2015 по справі 826/19148/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/578

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2015 року 14:40 № 826/19148/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес кейсінг" про накладення арешту на рахунок, за участі представників сторін:

представник позивача Рябошапка С.О.;

представник відповідача Пількевич Є.А.;

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31.03.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес кейсінг" (далі - відповідач) про накладення арешту на рахунок ТОВ "Гермес кейсінг" (код ЄДРПОУ 38657206), а саме на: р/р 26008056205876 (укр. грн.), столична філія ПАТ КБ "Приватбанк" Київ, МФО 280269.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19148/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 31.03.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві перебуває ТОВ «Гермес кейсінг».

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 (п.1 абз. 3 п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.1, п. 78.1, ст. 78 ПК України) звернулась до відповідача листом від 17.09.2014 №8911/10/26-51-22-01 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з наступними контрагентами: TOB «Екодит» (код ЄДРПОУ 36958313), ТOB «Оптова база «Чай-Агропродукти» (код ЄДРПОУ 30785400), ПП «Пром-Тех-Снаб» (Код ЄДРПОУ 38007002) (т. 1, арк. 20-22).

У зв'язку з чим, 22.10.2014 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва отримано відповідь TOB «Гермес кейсінг» від 21.10.2014 №1-13 на (т. 1, арк. 19).

Проте, як вбачається із позовної заяви, позивач дійшов висновку, що товариством надано не в повному обсязі запитувану інформацію з документальним підтвердженням, а тому було прийнято наказ від 04.12.2014 № 1491-П, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.81 ПК України про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гермес кейсінг» з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB «Екодит» (код ЄДРПОУ 36958313), ТOB «Оптова база «Чай-Агропродукти» (код ЄДРПОУ 30785400), ПП «Пром-Тех-Снаб» (Код ЄДРПОУ 38007002) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 (т. 1, арк. 17) та виписано направлення на її проведення (т. 1, арк. 18).

Однак, як вбачається із позовної заяви, директором ТОВ «Гермес кейсінг» із посиланням на відсутність законодавством визначених підстав та фактичним наданням відповіді листом від 21.10.2014 №1-13 було повідомлено про відмову від допуску перевіряючих.

У зв'язку з чим, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва було складено акт про відмову від підпису посадовими особами в направленні на перевірку від 04.12.2014 № 362 (т. 1, арк. 16) та акт не допуску посадової особи на перевірку від 04.12.2014 № 363 (т. 1, арк. 15).

В.о. начальника ДПІ у Дарницькому районі ДФС Міндоходів м. Києва, розглянувши звернення та додані до нього матеріали управління податкового аудиту ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206), на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені Податковим кодексом України - недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що підтверджується актами від 04.12.2014 № 362 та № 363, вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206), що перебуває: 02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд 1, кв. (оф.) 289, про що прийняте відповідне рішення від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01 (т. 1, арк. 12-13, 14).

Відтак, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва було подано адміністративний позов для накладення арешту на рахунок ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206), відповідно до 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 №568 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 №1839/24371, яким передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Однак, ТОВ «Гермес кейсінг» заперечувало проти позиції податкового органу щодо накладення арешту на рахунок ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно положень статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби, віднесено, зокрема: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску, передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Зокрема, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, а саме: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).

В той же час, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки ;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки .

Відтак, представник ТОВ «Гермес кейсінг» стверджує, що контролюючим органом не було вручено відповідачеві наказ від 04.12.2014 № 1491-П про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гермес кейсінг», а з направлення на перевірку товариство не могло встановити наявність законних підстав для її перевірки, що і стало підставою для недопуску позивача до перевірки товариства.

Таким чином, відповідач стверджує, що товариство правомірно недопустило до перевірки позивача, оскільки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва намагалася провести перевірку з порушенням процедури, визначеної податковим законодавством, так як ТОВ «Гермес кейсінг» не було вручено наказ від 04.12.2014 № 1491-П, що є обов'язковою умовою для проведення документальної виїзної перевірки.

Крім того, такі твердження відповідача не спростовані податковим органом, оскільки суду не надано доказів вручення під розписку наказу від 04.12.2014 № 1491-П, як і не надано акту про відмову посадової особи від отримання даного наказу.

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п. 94.6 ст.94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10.10.2013 №568, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно п. 94.10 ст.94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

В той же час, відповідно до пп. 94.19.1 п. 94.19 ст.94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Згідно п. 94.20 ст.94 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 пункту 94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва звернулась до суду з поданням до ТОВ «Гермес кейсінг», в якому просила суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Гермес кейсінг», накладеного рішенням від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01.

Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2014 по справі № 826/19146/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 № 826/19146/14, подання було повернуто ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва (т. 1, арк. 96-100).

Отже, судом було встановлено, що рішення від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01 про накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206), що перебуває: 02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд 1, кв. (оф.) 289 в судовому порядку не визнано обґрунтованим.

Відтак, в силу положень пп. 94.19.1 п. 94.19 та п. 94.20 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206) повинен бути припиненим рішенням позивача.

Крім того, судом було встановлено, що обов'язковою умовою для застосування арешту коштів на рахунку платника податків має бути рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

В той же час, в судовому порядку було встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Гермес кейсінг» (код ЄДРПОУ 38657206) повинен бути припиненим рішенням позивача, а тому відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунку ТОВ «Гермес кейсінг».

Більше того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10.10.2013 №568 судом може бути застосований арешт коштів на рахунку платника податків, а не арешт рахунку такого платника податків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутності підстав для накладення арешту на рахунок ТОВ "Гермес кейсінг" (код ЄДРПОУ 38657206), а саме на: р/р 26008056205876 (укр. грн.), столична філія ПАТ КБ "Приватбанк" Київ, МФО 280269.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 квітня 2015 року.