Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/2537/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/2537/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-максимум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверлок»

про стягнення 101 609,81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Хахула М.О. - довіреність б/н від 15.01.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська геологічна компанія «Терра-максимум» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверлок» про стягнення 101 609,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати боргу згідно умов Договору про переведення боргу від 12.08.2014 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 90 229,25 грн. - основного боргу, 5 946,45 грн. - пені, 4 761,46 грн. - інфляційних втрат, 649,65 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 10.02.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.03.2015 року.

06.03.2015 року через канцелярію суду представник позивача подав позовну заяву (виправлену) із зазначенням того, що в первісній позовній заяві було невірно вказано найменування позивача, а саме замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-максимум» було вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська геологічна компанія «Терра-максимум», та просив стягнути з відповідача 90 229,25 грн. - суми заборгованості, 5 969,45 грн. - пені, 4 761,46 грн. - інфляційних втрат, 649,65 грн. - 3% річних.

В судове засідання 17.03.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.02.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.03.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА-М» (далі по тексту - Продавець, ТОВ «ТЕРРА-М») та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРОКБРІДЖ» (далі по тексу - Покупець, ТОВ «БРОКБРІДЖ») укладено Договір купівлі-продажу № 05/01 (далі по тексту - Договір купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р.), у відповідності якого (п. п. 1.1.-1.4. ) Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі; асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі партії Товару; Товар передається Покупцю окремими партіями, партією Товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що невід'ємною частиною Договору; загальний обсяг Товару, що продається за даним Договором, визначається протягом строку дії Договору з урахування кількості та асортименту Товару за всіма переданими відповідно до умов цього Договору окремими партіями Товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р., ціни на Товар попередньо узгоджуються з Покупцем, формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних.

Терміни та умови поставки врегульовано п. п. 4.1.-4.4. Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р.

Так, відповідно до зазначених пунктів Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р. доставка Товару проводиться окремими партіями протягом дії Договору; датою передачі партії Товару вважається дата прийму-передачі Товару, зазначена у відповідній накладній.

При цьому, відповідно до п. 5.1. Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р. Покупець надає право Покупцю право сплатити вартість поставленого Товару протягом 210 календарних днів з дати прийому-передачі Товару. А відповідно до п. 6.1. Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р. прийом-передача Товару здійснюється представником Сторін в пункті доставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформляється шляхом підписання накладних.

На виконання погоджених умов Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р. ТОВ «ТЕРРА-М» продало, а ТОВ «БРОКБРІДЖ» отримало товар на суму 276 255,39 грн., що підтверджується наступними видаткових накладних:

- №69 від 29.05.2013 р. на суму 839,71 грн.

- №68 від 24.05.2013 р. на суму 4 403,62 грн.

- №67 від 23.05.2013 р. на суму 2 793,35 грн.

- № 66 від 22.05.2013 р. на суму 8 141,41 грн.

- №65 від 21.05.2013 р. на суму 194 899,27 грн.

- №64 від 21.05.2013 р. на суму 2 126,56 грн.

- № 63 від 20.05.2013 р. на суму 1 211,66 грн.

- №62 від 20.05.2013 р. на суму 4 866,26 грн.

- №61 від 17.05.2013 р. на суму 1 154,08 грн.

- №60 від 17.05.2013 р. на суму 575,60 грн.

- №59 від 17.05.2013 р. на суму 997,00 грн.

- №58 від 17.05.2013 р. на суму 1 720,24 грн.

- №57 від 17.05.2013 р. на суму 783,95 грн.

- №56 від 16.05.2013 р. на суму 1 857,64 грн.

- №55 від 16.05.2013 р. на суму 2 373,97 грн.

- №54 від 16.05.2013 р. на суму 5 841,08 грн.

- №52 від 16.05.2013 р. на суму 3 103,67 грн.

- №51 від 15.05.2013 р. на суму 12 540,16 грн.

- №50 від 15.05.2013 р. на суму 2 485,50 грн.

- №49 від 15.05.2013 р. на суму 2 503,19 грн.

- № 48 від 15.05.2013 р. на суму 4 195,81 грн.

- №47 від 15.05.2013 р. на суму 1 265,09 грн.

- №46 від 15.05.2013 р. на суму 1 269,66 грн.

- №45 від 15.05.2013 р. на суму 2 751,53 грн.

- №44 від 15.05.2013 р. на суму 2 575,01 грн.

- №43 від 15.05.2013 р. на суму 2 625,65 грн.

- №42 від 15.05.2013 р. на суму 759,77 грн.

- №41 від 14.05.2013 р. на суму 3 717,53 грн.

ТОВ «БРОКБРІДЖ» здійснило частково оплату за отриманий товар на суму 170 956,14 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

03.04.2014 року між ТОВ «БРОКБРІДЖ» (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверлок» (далі по тексту - відповідач, новий боржник) та ТОВ «ТЕРРА-М» (кредитор) укладено Договір про переведення боргу (далі по тексту - Договір від 03.04.2014 р.), відповідно до предмету якого регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язані, що виникло із Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2014 p., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується «Основний договір»).

Відповідно до п. 2.1. Договору від 03.04.2014 р., Первісний боржник переводить на Нового боржника шляхом заміни Первісного боржника на Нового боржника, борг (грошове зобов'язання) у розмірі 105 229 (сто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 25 копійок, що виник на підставі Основного договору, видаткової накладної від 21.05.2013 р. № 65 на суму 194 899,27 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору від 03.04.2014 р,. в результаті переводу на Нового боржника грошового зобов'язання вказаного в п. 2.1. зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором припиняються та виникають нові зобов'язання перед Новим боржником по цьому Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору від 03.04.2014 р., в термін до 31.12.2014 року Первісний боржник сплачує Новому боржнику суму у розмірі 105 229,25 грн.

03.11.2014 року між ТОВ «БРОКБРІДЖ» (Сторона 1) та ТОВ «ЕВЕРЛОК» (Сторона 2) укладено Угоду про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог (далі по тексту - Угода про припинення зобов'язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог від 03.11.2014 р.), згідно якої, у відповідності до умов, що зазначені в договорі поставки №21 від 12.03.2014 р. Сторона 2 є боржником Сторони 1 по оплаті за поставлені товари, по даному договору, станом на 03.11.2014 р. заборгованість Сторони 2 перед Стороною 1 відповідно складає 152 143,86 грн.; у відповідності до умов, що зазначені в договорі про переведення боргу від 03.04.2014 р. Сторона 1 є боржником перед Стороною 2 по оплаті боргу (грошового зобов'язання), станом на 3.11.2014 р. заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 відповідно 105 229,86 грн.

Відповідно до п. 5 Угоди про припинення зобов'язання зарахуванням однорідних зустрічних вимог від 03.11.2014 p., керуючись ст. 601 ЦК України, Сторони домовилися припинити 03.11.2014 р. свої зобов'язання в сумі 105 229,25 грн. одна перед одною, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Між тим пунктом 8 Договору від 03.04.2014 р. встановлено, що Новий боржник зобов'язаний сплатити борг, визначений у п. 2 цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Кредитора, зазначений у цьому Договорі, суму прийнятого грошового зобов'язання згідно наступного графіку: квітень 2014 року - 15 000,00 грн., травень 2014 року - 15 000,00 грн., червень 2014 року - 15 000,00 грн., липень 2014 року - 15 000,00 грн., серпень 2014 року - 15 000,00 грн., вересень 2014 року - 15 000,00 грн., жовтень 2014 року - 15 299,25 грн. Новий боржник сплачує суму боргу частинами згідно графіку кожного місяця до 25 числа, і зобов'язаний сплатити суму боргу в повному обсязі до 31.10.2014 року.

На виконання умов Договору від 03.04.2014 р. ТОВ «ЕВЕРЛОК» сплатило ТОВ «ТЕРРА-М» всього 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.07.2014 p., 04.06.2014 p., 19.06.2014 p., 24.06.2014 p.

Отже, в розумінні ст. ст. 520-523 ЦК України Договір від 03.04.2014 р. є укладеним, оскільки сторони дійшли згоди зі всіх істотних умов. При цьому, відповідно до Договору купівлі-продажу № 05/01 від 14.05.2013 р. строк розрахунку за переданий товар закінчився в грудні 2013 року по кожній окремо виданій видатковій накладній та станом на день укладення Договору від 03.04.2014 р. існувала заборгованість в розмірі 105 229,25 грн. При цьому ТОВ «ЕВЕРЛОК» сплатило лише 10 000,00 грн.

12.08.2014 року між ТОВ «ТЕРРА-М» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра-максимум» (далі по тексту - позивач, новий кредитор, ТОВ «Терра-максимум») та Відповідачем (Боржник) укладено Договір про переведення боргу (далі по тексту - Договір від 12.08.2014 р.), відповідно до предмету якого регулюються відносини, пов'язані із заміною сторони (Первісного кредитора), що виникло із Договору про переведення боргу від 03.04.2014 p., укладеного між Боржником та Первісним кредитором (надалі іменується Основний договір) (п. 1), Первісний кредитор переводить на Нового кредитора шляхом заміни Первісного кредитора на Нового кредитора, борг Боржника (грошове зобов'язання) у розмірі 95 229,25 коп. що виник на підставі Основного договору (п. 2).

Відповідно до п. 2 Договору від 12.08.2014 р., Боржник згоден на заміну Первісного кредитора Новим кредитором за Основним договором і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, надає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 8 Договору від 12.08.2014 р. Боржник зобов'язаний сплати борг, визначений п. 2 цього Договору, шляхом перерахування на поточний рахунок Нового кредитора, зазначений у цьому Договорі, суму грошового зобов'язання в повному обсязі, до 31.10.2014 р.

На виконання умов Договору від 12.08.2014 р. відповідачем частково сплачено суму боргу в розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати боргу відповідно до умов Договору від 12.08.2014 р., у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 90 229,25 грн. , на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наданих позивачем доказів вбачається, що а відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати боргу передбаченого умовами Договору від 12.08.2014 р., та має перед позивачем заборгованість в розмірі в розмірі 90 229,25 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 90 229,25 грн. - суми заборгованості, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 9. Договору від 12.08.2014 р. просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 5 969,45 грн.

Відповідно до п. 9 Договору від 12.08.2014 р. у разі несплати або несвоєчасної чи неповної сплати грошового боргу згідно п. 8 Договору, Боржник зобов'язаний сплатити Новому кредитору від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання грошового зобов'язання Боржником, незалежно від його тривалості.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня , за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 5 969,45 грн. , нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 761,46 грн. - інфляційних втрат, 649,65 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 4 761,46 грн. - інфляційних втрат, 649,65 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверлок» (02068, м. Київ, ВУЛИЦЯ УРЛІВСЬКА, будинок 21, квартира 45, код ЄДРПОУ 39051398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-максимум» (01601, м. Київ, ПЛОЩА СПОРТИВНА, будинок 3, код ЄДРПОУ 37045843) 90 229 (дев'яносто тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 25 коп. - суми заборгованості, 5 969 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 45 коп. - пені, 4 761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 46 коп. - інфляційних втрат, 649 (шістсот сорок дев'ять) грн. 65 коп. - 3% річних, 2 032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 21 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 27.03.2015 року.