Ухвала

від 26.03.2015 по справі 826/18705/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18705/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекоклін» до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекоклін» (надалі за текстом - «ТОВ «Укрекоклін») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0005552203 від 17 листопада 2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27 273 грн. 49 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Дарницькому районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 04.11.2014 р. по 05.11.2014 р. посадовцями ДПІ у Дарницькому районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрекоклін» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД «Промторгсоюз» по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. та ТОВ «Скандік Хорека» по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 8229/26-51-22-03/36682911 від 05.11.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 21 818 грн. 79 коп.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

На підставі усного договору та виданих на його виконання рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних ТОВ «Укрекоклін» придбало у ТОВ «ТД «Промторгсоюз» засоби «Blutox», «Patronal», «Pinoset» на загальну суму 79 017 грн. 38 коп., у т.ч. 13 169 грн. 56 коп. ПДВ.

24 січня 2014 р. між ТОВ «Укрекоклін» та ТОВ «Скандік Хорека» укладено договір поставки № 1/14-1 за умовами якого останнє зобов'язалось передати у власність позивача товари (миючі засоби), а позивач - прийняти і оплатити їх.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні на поставку засобів «Red Kleen», «Preniun № 3», «Ексинол-МК 101», «Креонол-О 102», «Креонол-САН 101», «Agil», «Barbelon» на загальну суму 51 895 грн. 38 коп., у тому числі 8 649 грн. 23 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 39/22-06/37474803 від 30.03.2012 р. «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки» у ТОВ «ТД «Промторгсоюз» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій. Крім того, товариством порушено вимоги ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України внаслідок укладання угод, які не спрямовані на реальне настання наслідків у зв'язку з чим податкові зобов'язання та податковий кредит зменшено до 0 грн.

Відповідно до акту ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 381/26-53-22-01-15-37293796 від 09.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» засновник та директор ТОВ «Скандік Хорека» ОСОБА_2 не орієнтується у проведених операціях з придбання та постачання товарів. Крім того, підприємство мало господарські взаємовідносини із суб'єктами господарювання, які відсутні за місцезнаходженням чи зареєстровані на громадян, які втратили паспорти.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про необґрунтованість формування ТОВ «Укрекоклін» податкового кредиту за названими фінансово-господарськими операціями.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Дарницькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005552203 від 17 листопада 2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27 273 грн. 49 коп., у тому числі 21 818 грн. 79 коп. за основним платежем та 5 454 грн. 70 коп. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між ТОВ «Укрекоклін» та ТОВ «ТД «Проторгсоюз», ТОВ «Скандік Хорека».

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договору поставки № 1/14-1 від 24.01.2014 р.; рахунків-фактур № 712 від 14.11.2011 р.. № СК-0000022 від 31.01.2014 р., № СК-000089 від 31.03.2014 р., № СК-0000110 від 30.04.2014 р.; видаткових накладних № 1105 від 11.10.2011 р., № СК-0000022 від 31.01.2014 р., № СК-000089 від 31.03.2014 р., № СК-0000110 від 30.04.2014 р.; податкових накладних № 1105 від 11.10.2011 р., № 712 від 14.11.2011 р., № 22 від 31.01.2014 р., № 89 від 31.03.2014 р., № 20 від 30.04.2014 р., банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей про зміну у структурі активів та зобов'язань ТОВ «Укрекоклін», які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Укрекоклін» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «ТД «Проторгсоюз», ТОВ «Скандік Хорека».

Посилання ДПІ у Дарницькому районі на те, що згідно актів контролюючого органу контрагенти позивача мали господарські взаємовідносини із фіктивними підприємствами обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «ТД «Проторгсоюз», ТОВ «Скандік Хорека».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що за даними протоколу допиту свідка засновник та директор ТОВ «ТД «Промторгсоюз» заперечує свою причетність до діяльності товариства є помилковим.

Факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Водночас, доказів існування вироку у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагента позивача відповідачем не надано.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 31 березня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.