Постанова

від 23.03.2015 по справі 804/3183/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р. Справа № 804/3183/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі Риженко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10 582,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10 582,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, включене до державного реєстру за ідентифікаційним кодом 38113374 та взято на податковий облік, як платника податків до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідними доказами які містяться в матеріалах справи.

Станом на 23.03.2015 р. ТОВ «Промислова група «Фапром» має податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10 582,56 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку, копія якого міститься в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 04 березня 2015 року, сторони не з`явились, про розгляд даної адміністративної справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку із зазначеним вище, суд відклав розгляд справи до 23.03.2015 р.

В судове засідання, призначене на 23 березня 2015 року, сторони не з`явились, про розгляд даної адміністративної справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на неповажну неявку сторін в судове засідання та враховуючи термін розгляду адміністративної справи, визначений відповідно до ст. 122 КАС України, суд, вважає, що розгляд справи за даної явки сторін та за наявними у ній доказами, що має наслідком винесення рішення по суті заявленого адміністративного позову, є достатнім заходом дисциплінування сторін в сенсі дотримання терміну розгляду справи на недопущення зловживання сторонами своїми процесуальними правами та нехтування обов`язками, а також дотримання принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 41 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія наказу від 01.10.2014 р. №541-0 «Про покладення обов'язків на ОСОБА_1"; копія довідки по запиту користувача ; копія зворотнього боку облікової картки платника податків; копія довідки з ЄДРПОУ; копія уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану варість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копія податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 р.; копія акту про неможливість вручення податкової вимоги №1754 від 07.11.2012 р.; копія акту від 09.11.2012 р.; копія податкової вимоги від 07.11.2012 р. №1754; копія конверту.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Як вбачається зі зворотнього боку облікової картки платника податку, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачу у відповідності до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2013 р. за №1300015814 з граничним терміном сплати до 30.06.2013 р. нараховано заборгованість в сумі 10 508,08 грн. та зараховано залишок несплаченої пені в сумі 74,48 грн., що разом складає (10 508,08 грн. + 74,48 грн.) 10 582,56 грн.

07.11.2012 р. за №1754 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» на загальну суму 45 579,46 грн., яка була направлена поштовим зв`язком на адресу відповідача, однак до контролюючого органу повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

07.11.2012 р. контролюючим органом було складено акт №1754 про неможливість вручення податкової вимоги ТОВ ПГ «Фапром», код ЄДРПОУ - 38113374, розташованого за юридичною адресою: вул. Героїв Сталінграду, буд.162, к.8 та зазначено, що за юридичною адресою боржника не встановлено.

09.11.2012 р. контролюючим органом було складено акт про те, що на момент перевірки посадові особи за даною юридичною адресою відсутні.

Отже, з урахуванням вищезазначеного та у відповідності до п.59.5 ст.59 ПК України суд зазначає, що контролюючим органом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» вже було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 07.11.2012 р. за №1754, а отже надсилання додатково податкової вимоги на адресу позивача чинним податковим законодавством не передбачено.

А відтак сума, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» станом на 23.03.2015 р. складає 10 582,56 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. При цьому стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до ст.ст.180, 181 ПК України визначаються платники податку на додану вартість, а також вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку.

Відповідно до ст. ст. 185, 186, 187 ПК України визначають об`єкт оподаткування, місце постачання товарів та послуг, дата виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до ст.202 ПК України визначено звітні (податкові) періоди, якими є:один календарний місяць, а у випадках, визначених цим Кодексом - календарний квартал з урахуванням особливостей , передбачених зазначеною статтею.

Відповідно до ст.203 ПК України визначається порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом.

Зокрема, п.203.1 ст.203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

А п.203.2 ст.203 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для надання податкової декларації.

Як вбачається з письмових доказів, наявних в матеріалах справи, відповідач всупереч зазначеним вище нормам чинного податкового законодавства України, а саме - ст. ст.202, 203 ПК України самостійно узгоджене податкове зобов`язання відповідно до зазначених податкових декларацій повністю та вчасно сплачено не було, що станом на 23.03.2015 року має наслідком наявність податкового боргу з ПДВ у розмірі 10 582,56 грн. та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку, яка міститься в матеріалах справи.

Доказів добровільної сплати вказаної заборгованості на час розгляду справи до суду не надано.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність з боку відповідача спростування доводів позивача, суд не вбачає правових підстав для відмови в задоволенні зазначеного адміністративного позову.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10 582,56 грн., є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10 582,56 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Фапром» (ЄДРПОУ 38113374, зареєстрованого за адресою - м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, буд.162, кім.8) на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10 582,56 грн. на р/р №31118029700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 14010100.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова