Рішення
від 31.03.2015 по справі 906/194/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2015 р. Справа № 906/194/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець

ОСОБА_2 дов. від 02.01.2015

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Олевськ Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (смт. Ємільчине Житомирської області)

про стягнення 162485,24 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 162485,24 грн боргу по договору №30/ПЕ-174 від 08.01.2014 року про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів і транспортних засобів, який складається з 140715,00 грн основного боргу,11383,53 грн пені та 10386,71 грн інфляційних.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, з підстав викладених у позовній заяві в межах заяви від 31.03.2015 про зменшення позовних вимог (а.с. 50). Зазначили, що заборгованість позивача на день судового засідання становить 87715,00 грн.

Відповідач вимоги ухвал від 12.02.2015 та від 10.03.2015 не виконав, свого представника в судове засідання не направив, клопотанням (вх. № 3868 від 27.03.2015) просив відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки в.о. директора підприємства (а.с. 47).

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 із подальшими змінами та доповненнями, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника або направити письмовий відзив на позовну заяву поштовим зв'язком, приймаючи до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Єнерго Ємільчине" (замовник/відповідач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець/позивач) було укладено договір №30/ПЕ-174 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів і транспортних засобів (а.с. 12-15).

Відповідно п.1.1. договору, замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) зобов'язався:

- за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх митне оформлення, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги;

- дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України.

Згідно п. 5.2 договору, повна оплата послуг виконавця проводиться по безготівковому розрахунку не пізніше п'яти банківських днів з моменту виконання робіт, яким вважається завершення митного оформлення товарів замовника. На підтвердження факту надання послуг за цим договором складається акт виконаних робіт, який підписується замовником протягом трьох календарних днів з моменту його надання.

Так, на виконання умов договору в період з липня 2014 по грудень 2014 позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 167450,00 грн, що підтверджується актами прийняття-передачі виконаних робіт № 500 від 31.07.2014, № 534 від 31.08.2014, № 546 від 30.09.2014, № 613 від 31.10.2014, № 625 від 30.11.2014, № 658 від 31.12.2014 (а.с.16-21).

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати за отримані послуги, станом на 26.01.2015 у відповідача перед позивачем рахувалась заборгованість в сумі 140715,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 57).

За даними позивача, станом на день пред'явлення позову, заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 140715,00 грн.

Однак, відповідно платіжного доручення №106 від 06.02.2015 відповідачем перераховано 5000,00 грн (а.с. 35). Тобто, на день звернення з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становила 135715,00 грн.

Оскільки, відповідачем здійснено оплату до подачі позову до суду, господарський суд в частині стягнення 5000,00 грн. боргу відмовляє.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем, згідно заяви позивача від 31.03.2015, становить 87715,00 грн (а.с. 50).

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 зазначеного Закону - головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами, проте в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України - є доказами, які в сукупності з іншими доказами можуть встановлювати юридичний факт - наявність заборгованості відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2014 та станом на 26.01.2015 на суму 140715,00 грн. (а.с. 42, 57), здійснив погашення заборгованості в сумі 53000,00 грн.

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 87715,00 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню. В частині стягнення 48000,00 грн провадження у справі припинити, за відсутністю предмета спору, відповідно п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

За порушення умов договору, позивачем нараховано пеню в сумі 11383,53 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При несвоєчасній оплаті замовником послуг виконавця, в разі відсутності попередньої письмової домовленості про перенесення строку платежу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від тієї суми, яка підлягає сплаті за кожний день прострочення (п. 5.3 договору).

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 10386,71 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявленій сумі.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 87715,00 грн основного боргу, 11383,53 грн пені, 10386,71 грн інфляційних втрат. В частині стягнення 48000,00 грн провадження у справі припинити. В решті позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (11201, Житомирська область, смт. Ємільчине, вул. Леніна, 2, код 36575504) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1): 87715,00 грн основного боргу, 11383,53 грн пені, 10386,71 грн інфляційних втрат та 3149,71 грн судового збору.

3. В частині стягнення 48000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.04.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу, 2,3 - сторонам (рек. з повід)

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення31.03.2015
Оприлюднено06.04.2015
Номер документу43385378
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/194/15

Рішення від 31.03.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Маріщенко Л.О.

Ухвала від 12.02.2015

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Маріщенко Л.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні