Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/1551/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/1551/15-г За позовом Фізичної особи-підприємця Потапенко Галини Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантра"

про стягнення 93027,80 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Любченко Н. І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантра" заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 07.02.2014 в розмірі 93 027,80 грн., в тому числі 84116,37 грн. основного боргу, 7653,15 грн. пені, 1258,28 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.02.2014 між позивачем та ФОП Зіневич В. Л. укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги за Договором купівлі продажу № 2015-13/1 від 21.05.2013 укладеним між ФОП Зіневич В. Л. та відповідачем. Крім того, за порушення строків оплати поставленого товару позивач також заявив про стягнення з відповідача 7653,15 грн. пені та 1258,28 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 порушено провадження по справі № 910/1551/15-г, розгляд справи призначено на 23.02.2015.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 23.02.2015 представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.03.2015.

Для належного повідомлення відповідача про розгляд справи ухвалою суду від 16.03.2015 розгляд справи відкладено на 30.03.2015.

20.03.2015 через відділ діловодства від позивача надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвали суду були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, а також на адресу відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 02.02.2015 була отримана ухвала суду від 29.01.2015, у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.03.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 між ФОП Зіневич В. Л. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мантра" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 2105-13/1 (далі - договір купівлі-продажу).

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товар: Альтанка СF92-0900 в кількості 1 шт. по ціні 81700,00 грн.

Сума договору складає 81700,00 грн., що еквівалентно 10000,00 доларам США по комерційному курсу гривні до долару, встановленому в день укладання договору, а саме 8,17 (п. 1.2 договір купівлі-продажу).

Товар вважається наданим продавцем та прийнятим покупцем виключно після підписання акту приймання-передачі товару, який оформлюється в момент відвантаження в обов'язковому порядку та являється невід'ємною частиною даного договору, а також підставою для подальших розрахунків по даному договору (п. 1.3 договір купівлі-продажу).

Продавець зобов'язується поставити товар протягом 3 календарних днів з моменту отримання 1-го платежу від покупця, розмір якого погоджений сторонами і зазначений в розділі 3 даного договору (п. 2.1 договір купівлі-продажу).

Оплата по даному договору здійснюється покупцем з розстрочкою на 4 місяці рівними платежами по 25% від суми договору, вказаній в п. 1.2 кожний (п. 3.1 договір купівлі-продажу).

В день укладання даного договору покупець здійснює 1-ий платіж, який складає 25% від загальної суми договору (перераховує на розрахунковий рахунок продавця або готівковими коштами) в сумі 20425,00 грн., що складає еквівалент 2500,00 доларів США по комерційному курсу гривні до долару, встановленому на день укладання договору (див. п. 1.2). Дата (день, дата) першого платежу фіксується як розрахункова (розрахунковий день/дата) для здійснення наступних розрахунків в рамках даного договору (п. 3.2 договір купівлі-продажу).

Наступні 2-й, 3-й, 4-й платежі, які складають 25% від загальної суми договору кожний, а разом 3 платежі складають 75% від загальної суми договору, покупець здійснює протягом кожного із трьох наступних місяців, наступного за місяцем здійснення першого платежу, але не пізніше кожного із трьох розрахункових днів відповідно. На день укладення договору кожний із трьох наступних платежів складає еквівалент 2500,00 доларів США, а разом 3 наступних платежі складають еквівалент 7500,00 доларів США (п. 3.4 договір купівлі-продажу).

На виконання умов договору продавець поставив відповідачу товар на суму 81700,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі товарів від 21.05.2013, який підписаний покупцем та продавцем.

Відповідач частково розрахувався за поставлений продавцем товар, а саме: 03.06.2013 на суму 20000,00 грн., еквівалент якої складає 2452,48 доларів США за курсом 8,155; 31.07.2013 на суму 10000,00 грн., еквівалент якої складає 1228,80 доларів США за курсом 8,138; 28.08.2013 на суму 10000,00 грн., еквівалент якої складає 1230,01 доларів США за курсом 8,13.

07.02.2014 між ФОП Зіневич В. Л. (первісний кредитор) та ФОП Потапенко Г. В. (новий кредитор, позивач) укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із п. 1.1-1.2 договору купівлі-продажу № 2105-13/1 від 21.05.2013, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Мантра» (боржник, відповідач).

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору (п. 1.2 договору про відступлення права вимоги).

На день укладення договору право вимоги, що відступається за цим договором складає еквівалент в сумі 5088,71 доларів США (п. 2.1 договору про відступлення права вимоги).

Як вбачається з п. 4.2 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор в розумний строк з дня набрання чинності цим договором зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору.

Матеріали справи свідчать, що позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги від 07.02.2014, яку відповідач отримав 25.03.2014, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач суму заборгованості за договором купівлі-продажу позивачу не сплатив.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість, заявлена позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору купівлі-продажу щодо оплати поставленого товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за Договором про відступлення права вимоги підлягають задоволенню в розмірі 5088,71 доларів США, що еквівалентно 84116,37 грн. по курсу долару 16,53 грн. станом на день подачі позову до суду.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 84116,37 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 7653,15 грн. нараховану з 21.08.2013 за 182 дні.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відповідно до пункту 5.2 договору купівлі-продажу за несвоєчасну оплату товару, порядок якого вказаний в п. 3.1 даного договору, з покупця стягується пеня в розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені з перевищенням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та зазначив неправильну дату початку нарахування пені. Оскільки зобов'язання мало бути виконано до 21.08.2013, то датою початку нарахування штрафних санкцій буде 22.08.2013.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5452,58 грн. за розрахунком суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1258,28 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за шість місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд, вважає, що 3 % річних підлягають стягненню в розмірі 1258,28 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про покладенням судового збору на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантра" (04053, м. Київ, Бехтерєвський провулок, 13, квартира 6, код ЄДРПОУ 36946560) на користь Фізичної особи-підприємця Потапенко Галини Вікторівни (49115, м. Дніпропетровськ, вул. Щоглова, 11, квартира 1, ідентифікацій код 2675513364) 84116 (вісімдесят чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 37 коп. основного боргу, 5452 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 58 коп. пені, 1258 (одну тисячу двісті п'ятдесят вісім) грн. 28 коп. - 3% річних, 1816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 02.04.2015

Суддя О.А.Грєхова