Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/194/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/194/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алінвест»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпортторгпостач»

про стягнення 583279,29 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Карпінський С.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алінвест" заборгованості за Генеральною угодою № 98/8 від 21.03.2008 в розмірі 583 279,29 грн., в тому числі 16099,12 доларів США (253858,93 грн.) строкової заборгованості по кредиту, 14356,01 доларів США (226372,70 грн.) простроченої заборгованості по кредиту; 2519,95 доларів США (55504,32 грн.) простроченої заборгованості по сплаті кредиту, 273,25 доларів США (4308,74 грн.) строкової заборгованості по сплаті відсотків, 14432,24 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 24.07.2008 по 19.12.2014, 23332,15 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.07.2008 по 19.12.2014, 2019,85 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів з 24.07.2008 по 19.12.2014, 3450,36 грн. 3% річних за весь час прострочення повернення кредиту.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням третьою особою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпортторгпостач», своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, внаслідок чого позивач звернувся з вимогою про виконання таких зобов'язань до відповідача, як поручителя за договором поруки № 03.63-98/08-ДПЗ від 24.07.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 порушено провадження по справі № 910/194/15-г, розгляд справи призначено на 16.02.2015.

В судовому засіданні 16.02.2015, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.03.2015.

Ухвалою суду від 02.03.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач", продовжено строк розгляду справи на відкладено розгляд справи на 23.03.2015.

У зв'язку з відпусткою судді Грєхової О. А. у період з 23.03.2015 по 27.03.2015 на підставі наказу Голови господарського суду міста Києва від 13.03.2015, ухвалою суду від 13.03.2015 наступне судове засідання призначено на 30.03.2015.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 30.03.2015 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання представник третьої особи в судове засідання 30.03.2015 не з'явився, вимоги ухвал суд не виконав.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.03.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивач, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - Позивач, Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпортторгпостач» (далі - Позичальник), на підставі Генеральної угоди № 98/08 від 21.03.2008, укладено Кредитний договір № 03.63-98/08-СК (далі - Кредитний договір), із подальшими змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику в користування грошові кошти в сумі 100000 дол. США, зі строком користування по 24.07.2015, з платою за користування кредитом в розмірі 16% річних.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди № 1 від 12.11.2008 до Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком за процентною ставкою у розмірі 17% річних.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк на підставі Генеральної угоди № 98/08 від 21.03.2008 зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти (кредит) на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати користування та цільового характеру використання.

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового Графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до Кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Додатковою угодою № 2 від 20.01.2009 сторони погодили Графік погашення капіталу та процентів.

Згідно з п. 3.3 Кредитного договору, із подальшими змінами, погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування Позичальником у день настання виконання зобов'язань за Кредитним договором суми заборгованості у валюті кредиту на поточний рахунок Позичальника № 26002301018693 у Подільській Філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777, та списанням Банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов'язань Позичальника. Якщо грошові кошти надійшли на рахунок після 16-ої години списання коштів в рахунок виконання зобов'язань Позичальника здійснюється банком на наступний банківський день.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 24.07.2013 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алінвест» (далі - Відповідач, Поручитель) укладено Договір поруки № 03.68/08-ДПЗ (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором за виконання Позичальником зобов'язань по Кредитному договору.

Відповідно до п.п. 1.3-1.4 Договору поруки, сторони встановлюють, що зобов'язання Поручителя перед Банком є безумовними для їх виконання і дотримання ніяких інших умов, крім передбачених Договором поруки та Кредитним договором, не потребується. Поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником своїх зобов'язань перед Банком.

Пунктами 2.1-2.2 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі боргових зобов'язань Боржника по Кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань Боржником. Якщо до Поручителя надійде вимога Банку про погашення суми заборгованості по Кредитному договору, але Поручитель її не виконає, то Банк має право звернути стягнення на майно Поручителя згідно норм чинного законодавства.

Згідно з п. 2.6 Договору поруки, Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги Банку. Таке виконання здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок, зазначений Банком.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику Кредиту в розмірі 100000 дол. США, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Позичальника, що підтверджується випискою з особового рахунку останнього за 24.07.2008 (наявна у матеріалах справи).

Натомість Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором з повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав, внаслідок чого, за твердженням Позивача, станом на 19.12.2014, за ним утворилася строкова заборгованість по сплаті кредиту в сумі 16099,12 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 19.12.2014, становить 253858,93 грн., прострочена заборгованість по кредиту в сумі 14356,01 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 226372,70 грн., 273,25 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 4308,74 грн., строкової заборгованості по процентам, 3519,95 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 55504,32 грн., простроченої заборгованості по процентам.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Позичальника з претензією (вих. № 418/123-2 від 28.05.2014), у якій вимагав повернення кредитних коштів та нарахованих процентів. Однак зазначена претензія Позичальником залишена без відповіді та задоволення.

07.07.2014 Позивач звернувся з аналогічною претензією до Відповідача, однак зазначена претензія Відповідачем задоволена не була.

На підставі викладеного Позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч.7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені Кредитним договором.

Крім того, п. 5.6 Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема у випадку не сплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів.

Факт існування заборгованості Позичальника перед Позивачем належним чином доведений матеріалами справи, зокрема, випискою з особового рахунку Позичальника за 24.07.2008, та розрахунком заборгованості, наданим Позивачем, який судом перевірений та визнаний обґрунтованим та арифметично вірним.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання третьої особи за Кредитним договором забезпечені Договором поруки, відповідно до умов якого Поручитель відповідає перед Позивачем у тому ж обсязі, що і Позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 16099,12 дол. США строкової заборгованості по сплаті кредиту, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 19.12.2014, становить 253858,93 грн., 14356,01 дол. США простроченої заборгованості по кредиту, що за офіційним курсом НБУ становить 226372,70 грн., 273,25 дол. США строкової заборгованості по процентам, що за офіційним курсом НБУ становить 4308,74 грн., 3519,95 дол. США простроченої заборгованості по процентам, що за офіційним курсом НБУ становить 55504,32 грн., є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 Кредитного договору визначено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов Кредитного договору більше трьох банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше трьох банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

Керуючись п. 8.1 Кредитного договору, Позивач нарахував Відповідачеві 23332,15 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.07.2008 по 19.12.2014, 14432,24 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів з 24.07.2008 по 19.12.2014.

Крім того, Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3450,36 грн. 3% річних за час прострочення повернення кредиту з 24.07.2008 по 19.12.2014 та 2019,85 грн. 3% річних за час прострочення сплати процентів з 24.07.2008 по 19.12.2014.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок зазначених санкцій, суд дійшов висновку про їх арифметичну правильність, законність та обґрунтованість, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про їх стягнення.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування наведених у позові обставин.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алінвест» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 17, кв. 15; ідентифікаційний код 32376593) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 16099 (шістнадцять тисяч дев'яносто дев'ять) доларів 12 центів США строкової заборгованості по кредиту, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 19.12.2014, становить 253858 (двісті п'ятдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 93 коп., 14356 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят шість) доларів 01 цент США простроченої заборгованості по кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.12.2014 становить 226372 (двісті двадцять шість тисяч триста сімдесят дві) грн. 70 коп., 273 (двісті сімдесят три) долари 25 центів США строкової заборгованості по сплаті процентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.12.2014 становить 4308 (чотири тисячі триста вісім) грн. 74 коп., 3519 (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) доларів 95 центів США простроченої заборгованості по сплаті процентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.12.2014 становить 55504 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 32 коп., 23332 (двадцять три тисячі триста тридцять дві) грн. 15 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.07.2008 по 19.12.2014, 14432 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 24 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів з 24.07.2008 по 19.12.2014, 3450 (три тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 36 коп. 3% річних за час прострочення повернення кредиту з 24.07.2008 по 19.12.2014, 2019 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 85 коп. 3% річних за час прострочення сплати процентів з 24.07.2008 по 19.12.2014 та 11665 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.2015

Суддя Грєхова О.А.