Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/4206/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.03.2015Справа №910/4206/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НСЖ РЕНОВА" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСАВТО"                                             про стягнення 12 898,76 грн.                                                                                               Суддя           Грєхова О.А. Представники сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився СУТЬ СПОРУ :           Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСАВТО" заборгованості за Договором оренди № 14 від 04.06.2014 в розмірі 12 898,76 грн., в тому числі 12000,00 грн. основного боргу, 46,43 грн. 3% річних, 480,33 грн. пені, 372,00 грн. інфляційних. Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2015 порушено провадження у справі № 910/4206/15-г та призначено розгляд справи на 23.03.2015. Ухвалою суду від 13.03.2015 у зв'язку з відпусткою судді Грєхової О. А. у період з 23.03.2015 по 27.03.2015 на підставі наказу Голови господарського суду міста Києва від 13.03.2015, суд переніс судове засідання на 30.03.2015. В судове засідання 30.03.2015 представник позивача не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 46,43 грн. 3% річних, 480,33 грн. пені, 372,00 грн. інфляційних. Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про зменешення розміру позовних вимог. Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. З огляду на те, що ухвали суду були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, а також на адресу відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи    (ст.64 ГПК України). Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 10.03.2015 була отримана ухвала суду від 23.02.2015, у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про  розгляд справи судом. Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення    про розгляд справи,    суд    на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу    за наявними в ній матеріалами та доказами. На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи. Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом. У судовому засіданні 30.03.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 04.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НСЖ РЕНОВА" (далі по тексту – орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСАВТО" (далі по тексту – орендар, відповідач) було укладено Договір оренди № 14 (далі по тексту – Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення «Будівля РММ» цех № 1, № 13, № 14, № 15, № 19 загальною площею 611,3 кв.м., розташований за адресою Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, 28. Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 20,42 грн., крім того ПДВ -4,08 грн., разом 24,50 грн. за 1 кв. м. в місяць (п. 3.1 договору). Загальний розмір орендної плати індексується на перший день розрахункового місяця без оформлення додаткової угоди до договору шляхом множення на коефіцієнт, який дорівнює офіційному курсу гривні до долара США, встановленому НБУ на день індексації, поділеному на офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату підписання договору. В разі якщо значення коефіцієнту становить одиницю або менше одиниці, розмір орендної плати не змінюється (п. 3.1.1 договору). Орендна плата підлягає обов'язковій індексації (зміні в односторонньому порядку) у разі зміни цін, тарифів, інших показників, що впливають на розмір орендної плати (норм амортизації, умов включення до валових витрат та/чи валових доходів, змін у встановленому чинним законодавством порядку обчислення орендної плати за землю, зміни вартості газопостачання, тощо), за умови що такі зміни є об'єктивними та не залежать від волі орендодавця. У разі зміни розміру орендної плати на підставі п. 3.1.2 орендодавець повідомляє орендаря не менш ніж за 5 робочих днів до зміни розміру орендної плати. У разі зміни цін, тарифів, інших показників, що впливають на розмір орендної плати здійснюється перерахунок орендної плати, починаючи з дня вступу в силу нових цін, тарифів, інших показників, що впливають на розмір орендної плати (п. 3.1.2 договору). До розміру орендної плати не включається вартість користування електроенергією, вартість реактивної потужності енергії, вартість обслуговування електричних і розподільчих мереж і обладнання (20% від вартості спожитої електроенергії), вартість користування водою, опаленням, мережами каналізації, та іншими комунальними послугами, а також охорони приміщень, користування телефонними номерами; ці послуги, в разі їх споживання, сплачуються орендарем окремо відповідно до рахунків, встановлених орендодавцем або відповідними комунальними службами (в разі укладання відповідних договорів). До розміру орендної плати не входять також вартість вивезення сміття, оскільки ці питання можуть регулюватися окремим договором між сторонами (п. 3.2 договору). Орендна плата за користування об'єктом оренди та інші платежі, які підлягають сплаті відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, нараховуються, починаючи з дати підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 3.3 договору). Орендна плата за поточний місяць сплачується орендарем до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.4 договору). На суму орендної плати, визначеної згідно п. 3.1 договору орендодавець виставляє рахунок-фактуру до 05 числа поточного місяця, а на суму інших платежів – до 05 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 3.5 договору). Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014 (п. 7.1 договору). На виконання умов договору 01.07.2014 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину нежитлового приміщення «Будівля РММ» цех № 1, № 13, № 14, № 15, № 19 загальною площею 611,3 кв.м., розташований за адресою Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, 28, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення. На доказ виконання умов договору в грудні 2014 року позивач надав суду копію акту № 920 від 31.12.2014 на суму 14979,30 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений відтисками печаток. Відповідач здійснив оплату оренди приміщення за грудень 2014, проте з порушення строків оплати встановлених в договорі. За порушення строків сплати орендної плати та інших платежів позивач також  нарахував та просить стягнути з відповідача 46,43 грн. 3% річних, 480,33 грн. пені, 372,00 грн. інфляційних. Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав: Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України). Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача прострочення орендної оплати по договору за грудень місяць 2014 року. Відповідачем зазначене не спростовано, доказів своєчасної сплати оренди не надано. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, платіжного доручення № 413 від 16.03.2015, відповідачем було сплачено орендну плату в сумі 12000,00 грн. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Позивач за прострочення строків сплати орендних платежів просить стягнути з відповідача 480,33 грн. пені, нарахованої за період з 06.01.2015 по 18.02.2015. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом  неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної орендної плати орендав сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виплаченої орендної плати за кожний день прострочення. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 480,33 грн., відповідно до розрахунку позивача. В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 46,43 грн. – 3% річних та 372,00 грн. інфляційних. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов‘язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 46,43 грн. – 3% річних та 372,00 грн. інфляційних. Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача. Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕСАВТО" (02088, м. Київ, вулиця Автотранспортна, 4, код ЄДРПОУ 38892684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НСЖ РЕНОВА" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, 28, код ЄДРПОУ 34361559) 480 (чотириста вісімдесят) грн. 33 коп. пені, 46 (сорок шість) грн. 43 коп. 3% річних, 372 (триста сімдесят дві) грн. 00 коп. інфляційних  та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сям) грн. 00 коп. судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 02.04.2015 Суддя                                                                                                   О.А.Грєхова