Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/4183/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/4183/15-г За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоік"

про стягнення 1045,29 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Переходько В. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоік" заборгованості за Договором спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання міліції № 5/312-Тр від 01.04.2001 в розмірі 1045,29 грн. основного боргу.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на виконання умов укладеного між сторонами надав відповідачу послуги за які останній в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2015 порушено провадження у справі №910/4183/15-г та призначено до розгляду на 23.03.2015.

У зв'язку з відпусткою судді Грєхової О. А. у період з 23.03.2015 по 27.03.2015 на підставі наказу Голови господарського суду міста Києва від 13.03.2015, наступне судове засідання призначено на 30.03.2015.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвали суду були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, а також на адресу відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 06.03.2015 була отримана ухвала суду від 23.02.2015, у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про розгляд справи судом.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.03.2015 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

01.04.2001 між Державним закритим акціонерним товариством "Охорона-Комплекс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоік" (замовник, відповідач) укладено Договір № 5/312-Тр на спостереження за сигналізацією термінового виклику групи затримання міліції, відповідно до умов якого виконавець здійснює в інтересах замовника спостереження сигналізації, встановленої на об'єктах останнього, перелік та адреси яких зазначені в Дислокації (додаток 1 до договору), обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд ГЗ на об'єкт у випадку надходження на ПЦО сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання (п. 2.1 договору).

Згідно з угодою про заміну сторони в договорі, що укладена між ЗАТ "Охорона-Комплекс", ТОВ «Стіок» та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві, починаючи з 01.03.2007 права та обов'язки виконавця щодо надання послуг з охорони замовнику перейшли до Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві

Відповідно до п. 2.2 Договору періодом спостереження сигналізації вважається час прийому її під спостереження виконавцем до зняття зі спостереження сигналізації замовником у у відповідності з Інструкцією щодо користування сигналізацією, затвердженою сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20 числа місяця в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.

Даний Договір укладається терміном на один рік (п. 7.1 Договору).

Якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на той же самий термін і та тих же самих умовах (п. 7.2 договору).

Матеріали справи свідчать, що позивач взяв під спостереження за СТС ресторан «Київ», що підтверджується підписаною обома сторонами у справі дислокацією від 01.01.2009.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату наданих послуг в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1045,29 грн., заявлена позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у жовтні 2014 року - грудні 2014 року позивач надав відповідачу послуги на суму 1045,29 грн., про що позивачем було складно відповідні акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень - грудень 2014 року.

Зазначені акти не підписані зі сторони відповідача, проте їх складання не передбачено умовами договору та їх не підписання не є підставою для висновку про ненадання послуг, а тому суд не бере до уваги факт їх не підписання відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлений пунктом 3.3 Договору порядок оплати, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з оплати відповідач повинен був здійснити до 20.10.2014 за послуги з охорони за жовтень 2014 року, до 20.11.2014 за послуги з охорони за листопад 2014 року, до 20.12.2014 за послуги з охорони за грудень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу претензію № 24/18-1029/Св від 04.12.2014 про сплату заборгованості.

17.12.2014 відповідач листом № 21 просив розірвати договір № 5/312-Тр від 01.04.2001 по охороні приміщення ресторану «Кий», що розташований за адресою: вул. Механізаторів, 5 з 17.12.2014.

Проте, відповідач суму заборгованості в повному обсязі не сплатив.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свій обов'язок з оплати послуг з охорони в розмірі 1045,29 грн., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, не надано суду доказів сплати грошових коштів в загальному розмірі 1045,29 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором за жовтень-грудень 2014 року у загальному розмірі 1045,29 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоік" суми основного боргу у розмірі 1045,29 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоік" (03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 5; ідентифікаційний код 23534709) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 9; ідентифікаційний код: 08596920) суму основного боргу у розмірі 1045 (одну тисячу сорок п'ять) грн. 29 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 02.04.2015

Суддя О.А.Грєхова