Рішення

від 01.04.2015 по справі 927/418/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua ========================================================================================================================================================================                                          РІШЕННЯ Іменем України від 01 квітня  2015 року                                                                               по справі №927/418/15 Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/418/15 за позовом:                 приватного підприємства «Мирненський паливний склад»,                                      вул..Перекопська, 7А, смт.Мирне, Каланчацький район, Херсонська                                      область, 75822 до відповідача:          відділу освіти Ніжинської районного державної адміністрації,                                      провул.Ветеринарний, 2-а, м.Ніжин, Чернігівська область, 16000 про                               стягнення 107250грн. за відсутністю представників сторін, які в судове засідання не з'явились СУТЬ СПОРУ: Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 107250грн. боргу по оплаті вартості вугілля, отриманого по накладній №2 від 17.12.2014. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині оплати товару, отриманого ним на підставі договору №55 від 17.12.2014. Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представники сторін в судове засідання не з'явились. До початку судового засідання від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників. При цьому, позивачем надані витребувані судом документи. Відповідач письмовий відзив на позов не надіслав. Приймаючи до уваги, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, тому в силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь у господарському засіданні є правом сторін, яким вони користуються на власний розсуд. Оскільки відсутність представників сторін в судовому засіданні не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, суд з метою уникнення затягування вирішення спору вважає за доцільне задовольнити клопотання сторін, здійснювати розгляд справи по суті у відсутності представників сторін та на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами. На підставі ч.8 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ: 17 грудня  2014 року між приватним підприємством «Мирненський паливний завод» (позивач у справі, постачальник за договором) та відділом освіти Ніжинської районної державної адміністрації (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір №55 (далі за текстом рішення – договір), за умовами якого позивач зобов'язався  в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставляти покупцю товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку визначених цим договором. Відповідно до розділу 1 договору сторони визначили найменування товару – вугілля кам'яне марки ДГр (0-200) в кількості 65 тонн. Місце постачання: загальноосвітні навчальні заклади відділу освіти Ніжинської РДА (п.1.5. договору). Термін постачання – до 31.12.2014 року (п.1.6. договору). В розділі 3 договору встановлено, що вартість однієї тонни вугілля кам'яного марки ДГр (0-200) становить 1650грн. Ціна товару включає вартість зважування, навантаження, розвантаження та доставки до покупця.  Ціна договору становить 107250грн., в тому числі ПДВ 20% - 17875грн. Згідно з п.4.1. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом постачання у разі наявності у покупця відповідного бюджетного призначення. Оплата вартості товару здійснюється за фактично поставлений товар, що підтверджується підписаними належним чином накладними, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування (п.4.2. договору). Відповідно до п.5.2.5. договору покупцю надано право проводити розрахунки з відстрочкою 30 календарних днів. Згідно із п.8.1. договору цей договір набуває чинності з моменту  його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного проведення розрахунків за даним договором. Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №55 від 17.12.2014, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано. Отже суд приходить до висновку, що на момент винесення рішення договір є чинним та в силу ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Аналіз змісту та суб'єктного складу договору №55 від 17.12.2014 свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.   За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. В договорі №55 від 17.12.2014 відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу. На виконання умов договору позивачем передано відповідачу по накладній №2 від 17.12.2014 товар – вугілля кам'яне марки ДГр (0-200) в кількості 65 тонн загальною вартістю 107250грн., в тому числі ПДВ. Про отримання відповідачем товару свідчать відбиток печатки відповідача та підпис представника відповідача на вищевказаній накладній, повноваження якого на отримання цінностей від позивача для відповідача підтверджуються довіреністю №63 від 17.12.2014. Крім того,  відповідачем факт отримання  вугілля від позивача не заперечувався, докази, що спростовують вказану обставину,   відповідачем не надані.    Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяте на себе за договором зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як встановлено судом вище, відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за поставлений товар за фактом постачання у разі наявності у покупця відповідного бюджетного призначення. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування (п.4.2. договору). Разом з тим, договором передбачено право відповідача проводити розрахунки з відстрочкою 30 календарних днів. Виходячи із умов договору з урахуванням права відповідача на відстрочку оплати на 30 календарних днів відповідач повинен був оплатити товар  в строк до 16 січня 2015 року включно. За повідомленням позивача відповідач у встановлений договором строк не розрахувався, внаслідок чого станом на момент звернення позивача до господарського суду з даним позовом за відповідачем рахується заборгованість у сумі 107250грн., яку позивач й просить стягнути  в судовому порядку. Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач доказів оплати отриманого від позивача товару в повному або в іншому  розмірі в ході вирішення даного спору суду не надав. В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 107250грн. неоплаченої вартості товару за своєю правовою природою є боргом.            З огляду на умову договору, викладену у п.4.1., щодо наявності у відповідача відповідного бюджетного фінансування, суд вважає за необхідне  зазначити, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування та не є підставою для уникнення від виконання зобов'язання. Відповідна правова позиція з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини по справі  «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» була викладена у постанові Верхового Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446.  А відтак, відповідач зобов'язаний належно, у відповідності до умов договору виконати свої зобов'язання в частині оплати вартості придбаного у позивача товару. Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача по накладній №2 від 17.12.2014 на підставі договору №55 від 17.12.2014, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 107250грн. боргу. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 107250грн. боргу за товар. Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з платіжного доручення №33 від 24.02.2015 за подання даного позову до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2145грн. У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2145грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі. Керуючись ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 610, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: Позов задовольнити повністю. Стягнути з відділу освіти Ніжинської районної державної адміністрації, Чернігівська область, м.Ніжин, провул.Ветеринарний, 2-а (ідентифікаційний код 02147475, відомості про номери рахунків відсутні) на користь приватного підприємства «Мирненський паливний склад», Херсонька область, Каланчацький район, смт.Мирне, вул.Перекопська, 7А (ідентифікаційний код 38178096, п/р 260019004 у ПАТ «ПУМБ» м.Києва, МФО 334851) 107250грн. боргу та 2145грн. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                           Суддя                                                                                                                              Т.Г. Оленич