Постанова

від 04.02.2015 по справі 817/51/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/51/15

04 лютого 2015 року 09год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Приватного підприємства "Стабуд" щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, - ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Стабуд» (далі - ПП «Стабуд») про стягнення коштів платника податків, як має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку в сумі 847,22 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2007 року ПП «Стабуд» зареєстровано юридичною особою, що підтверджується довідкою ГУ статистики у Рівненській області (а.с.4).

Згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 847,22 грн., що підтверджується обліковою карткою та розрахунком (а.с.6,7).

Дана заборгованість відповідача по податку на прибуток підприємств виникла на підставі штрафної (фінансової) санкції, нарахованої податковим органом податковим повідомленням-рішенням №0021951540 від 14.05.2013 року на суму 850 грн. (а.с.12) за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №195 від 02.04.2013 року (а.с.13-14).

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 847,22 грн. відповідачем не погашено.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Зміст акта перевірки та податкового повідомлення-рішення №0021951540 від 14.05.2013 року свідчать, що грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств податковим органом нараховано за порушення відповідачем вимог п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Матеріали справи свідчать, що 19.06.2013 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення №0021951540 від 14.05.2013 року, що підтверджується відміткою на корінці даного податкового повідомлення-рішення (а.с.12). Вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку відповідачем не оскаржувалося, а тому підстав для несплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у відповідача відсутні. Однак станом на час розгляду даної справи судом заборгованість в сумі 847,22 грн. відповідачем не сплачена.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

25.07.2014 року позивачем відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" №2698-25 на суму 847,22 грн.(а.с.8), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена. У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася. Дана вимога були направлено позивачу 29.07.2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та поштового конверта, що повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9).

В силу вимог п.4.8 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 за №1113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 року за № 1909/22221, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З системного аналізу норм 87.1, 87.2 ст.87 Податкового кодексу України вбачається, що джерелами погашення податкового боргу платника податків можуть бути будь-які власні кошти, суми надміру сплачених податків до відповідних бюджетів, а також майно такого платника податків, з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу вимог п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

При цьому пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення заступника начальника ДПІ у м.Рівному від 25.07.2014 року №136 (а.с.10) податковим керуючим здійснено опис майна в податкову заставу. Актом опису майна №52 від 01.09.2014 року підтверджено відсутність у вказаного платника податків майна, яке може бути описано у податкову заставу (а.с.11).

Відповідно до п.20.1.33 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Судом також встановлено відсутність майна у відповідача на момент, коли у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу з ПП «Стабуд», що підтверджується копією Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстр іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.18-19).

Оскільки судом встановлено відсутність у відповідача майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу, то існують підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності даного платника податків, що знаходяться у банку.

Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Довідкою органу ДФС підтверджено, що відповідачем відкрито наступні рахунки у банках:

№26006500047758 (українська гривня), відкритий у ПАТ «Креді Агріколь Банк» 06.12.2011 року;

№26001000075738 (українська гривня), відкритий у ПАТ «Універсалбанк» 12.05.2008 року (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи та дослідженими доказами, і підлягають до задоволення.

Підстав для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Стабуд» (33018, м.Рівне, вул.Студентська, буд.7, кв.50, код ЄДРПОУ 35368314), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, суму податкового боргу 847 (вісімсот сорок сім) грн. 22 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Приватного підприємства «Стабуд» (33018, м.Рівне, вул.Студентська, буд.7, кв.50, код ЄДРПОУ 35368314), що знаходяться в банку в межах суми податкового боргу в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) грн. 22 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.