Постанова

від 29.01.2015 по справі 817/3554/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3554/14

29 січня 2015 року 11год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинюк Т.С.,

відповідача: представник Шапошніков О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерал - Груп" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінерал-Груп» (далі по тексту - ТОВ «Мінерал-Груп») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі по тексту - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суд на підставі ст. 55 КАС України допустив процесуальне правонаступництво шляхом заміни неналежного відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що Відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Гумат» за період з 01.03.2014 по 21.03.2014 року за результатами якої складено акт №69/22-141/37685405 від 20.10.2014 року.

На підставі результатів перевірки ДПІ у Рівненському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 №0000542251 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 400 грн. основного платежу та 30600 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що всі висновки податкового органу є безпідставними, оскільки зводяться лише до того, що договір №1 від 03.02.2014 року, укладений між ТОВ «Еко-Гумат» та ТОВ «Мінерал-Груп» складений з порушенням цивільної процесуальної правосуб'єктності, без мети настання реальних наслідків. Вказує також, що висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еко-Гумат» ґрунтуються на тому, придбаний товар купувався ТОВ «Еко-Гумат» у ТОВ «Догма Трейдінг». Згідно баз даних податкового органу вбачається вчинення зазначеним підприємством господарських операцій з метою приховування номенклатури поставлених товарів (послуг). У ТОВ «Догма Трейдінг» відсутнє документальне підтвердження походження товарів (робіт, послуг), тому у ході перевірки зроблені висновки щодо надання податкової звітності ТОВ «Догма Трейдінг» для вигоди третім особам.

Вказує, що ці висновки є лише припущенням, які не підтверджуються ніякими належними та допустимими доказами, у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують придбання і подальшу реалізацію товару для ТОВ «УкрТехноФос-Плюс», а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав суду додаткові пояснення, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - ДПІ у Рівненському районі позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В обґрунтування заперечень зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме позивачем завищено податковий кредит за березень 2014 року на суму 122 400 грн.

Вказана сума ПДВ по податковому кредиту не підтверджуються податковими накладними від ТОВ "Еко-Гумат", оскільки, договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосуб'єктності, а документи, видані на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх безтоварність.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Відповідно до представленого для перевірки договору №1 купівлі-продажу від 03.02.2014р., укладеного між ТОВ "Еко-Гумат" (код ЄДРПОУ 38655785, "Продавець", 35331, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3д; платник податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Вовка Олександра Олександровича, який діє на підставі Статуту) та ТОВ "Мінерал-Груп" ("Покупець", платник податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Вовка Олександра Олександровича, який діє на підставі статуту) на предмет поставки товару (гумат калію), Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця гумат калію, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору; транспортні витрати, пов'язані з доставкою продукції, проводяться за рахунок Покупця.

Відповідно до п.6.2 договору: приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством і провадиться у відповідності з інструкціями п.6 та п.7

Загальна сума ПДВ 122400 грн. (обсяг придбання 612000 грн., кількість 9000 кг) включена до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2014р. згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстру отриманих податкових накладних.

До перевірки не представлені сертифікати якості товару підприємства-виробника, технічний паспорт: на отриманий товар, що унеможливлює оприбуткувати ТМЦ відповідно до якості товару. Також не представлений акт прийому-передачі товару.

У подальшому товар (гумат калію), що обліковувався на рах.201, переданий в березні 2014р. на виробництво азотно-сіркового добрива, яке було реалізоване згідно договору №03/01-14 від 03.01.2014р. на переробку давальницької сировини між ТОВ "УкрТехнофос-Плюс" (код ЄДРПОУ 32617917, "Замовник", 35331, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3а, платник податку на прибуток на загальних підставах в особі директора Конева А.Е., який діє на підставі статуту) та ТОВ "Мінерал- Груп" (код ЄДРПОУ 37685405) на предмет переробки давальницької сировини у готову продукцію, а саме - азотно-сіркове добриво гранульоване.

Відповідач також наголошує, що згідно акта перевірки ТОВ "Еко-Гумат" від 31.07.2014 №47/22-141/38655785 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еко-Гумат" код за ЄДРПОУ 38655785, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Догма Трейдінг" (код за ЄДРПОУ 38300606) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. встановлено безпідставно сформовані податкові зобов'язання в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014р. (декларація № 9021084990 від 17.04.2014р.) в рядку 1 (рядку 9) на суму ПДВ 122 400 грн. по транзитних операціях для ТОВ "Мінерал-Груп" (код 37685405), в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій.

Відповідно до акту перевірки № 304 /22-03/38300606 від 08.07.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, загальна сума ПДВ 111 600 грн. за березень 2014р. по взаєморозрахунках з ТОВ "Еко-Гумат" - не підтверджена та виключена з податкових зобов'язань ТОВ "Догма Трейдінг" за даний період, що спричинило завищення суми податкового кредиту по ТОВ 'Еко-Гумат" в березні 2014р., по системі співставлень реєстру податкових накладних на рівні Міндоходів встановлена розбіжність по податковому кредиту на дану суму.

Сума ПДВ 111 600 грн. включена до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2014р. згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та реєстру отриманих податкових накладних.

Перевіркою встановлено невідповідність, а саме: при придбанні товару у видатковій накладній №67 від 18.03.2014р. та у податковій накладній №67 від 18.03.2014р. одиниця виміру товару зазначена в кг (кілограми) - 9000 кг, а в свідоцтві про якість №24/03 на добриво рідке ROST- (гумат калію) - одиниця виміру товару зазначена в л (літри) - 9000 л.

Доставка товару здійснювалась ПП "Мехавтотранс" ("Виконавець", код за ЄДРПОУ 37446619, адреса: 33023, м. Рівне, вул. Орлова, буд.9) згідно Договору № 9 надання послуг від 03.02.2014р., укладеного з ТОВ "Еко-Гумат" ("Замовник") - на-замовлення ТОВ "Еко- Гумат", вантажовідправник ТОВ "Догма Трейдінг", вантажоодержувач ТОВ "Мінерал- Груп".

Перевіркою встановлено, що в товарно-транспортній накладній №Р2 від 18.03.2014р. зазначений пункт навантаження м. Дніпропетровськ, проте не вказана конкретна адреса складу (приміщення тощо), за якою відбувалось завантаження товару, що не дає можливість підтвердити реальність операції.

Отже, господарські операції позивача з ТОВ «Еко-Гумат» є безтоварними, в ході проведення перевірки не підтверджено фактичного отримання товарів, сировини (матеріалів) від ТОВ «Еко-Гумат».

З огляду на вказані обставини, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним та у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, суд приходить до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Мінерал-Груп» зареєстроване як юридична особа 10.06.2011 Рівненським районним управлінням юстиції. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.06.2011 року та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.05.2012 №200041355; виготовляє азотно-сіркове добриво згідно ТУ У 24.1-37685405-001:2011 та відповідно до постійного технологічного регламенту виробництва азотно-сіркового добрива гранульованого та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.12.2011 року, також має посвідчення про реєстрацію препарату серія А №03092 (а.с.92-97).

Матеріали справи свідчать, що у період з 07.10.2014 по 13.10.2014 року ДПІ у Рівненському районі проводилась документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Еко-Гумат» за період з 01.03.2014 по 21.03.2014 року за результатами якої складено акт №69/22-141/37685405 від 20.10.2014 року.

На підставі результатів перевірки ДПІ у Рівненському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2014 №0000542251 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 400 грн. основного платежу та 30 600 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Позивач не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до суду.

З матеріалів справи вбачається, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мінерал-Груп» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року в сумі 122 400 грн., в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій.

Вказана сума ПДВ по податковому кредиту, на думку податкового органу не підтверджуються податковими накладними від ТОВ "Еко-Гумат", оскільки, договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосуб'єктності, а документи, видані на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків (не можуть вважатись первинними документами, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій), що в свою чергу говорить про їх безтоварність.

До перевірки не представлені сертифікати якості товару підприємства-виробника, технічний паспорт: на отриманий товар, що унеможливлює оприбуткувати ТМЦ відповідно до якості товару. Також не представлений акт прийому-передачі товару.

У подальшому товар (гумат калію), що обліковувався на рах.201, переданий в березні 2014р. на виробництво азотно-сіркового добрива, яке було реалізоване згідно договору №03/01-14 від 03.01.2014р. на переробку давальницької сировини між ТОВ "УкрТехнофос-Плюс" (код ЄДРПОУ 32617917, "Замовник", 35331, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3а, платник податку на прибуток на загальних підставах в особі директора Конева А.Е., який діє на підставі статуту) та ТОВ "Мінерал- Груп" (код ЄДРПОУ 37685405) на предмет переробки давальницької сировини у готову продукцію, а саме - азотно-сіркове добриво гранульоване.

Окрім того, як вбачається з акта перевірки ТОВ "Еко-Гумат" від 31.07.2014 №47/22-141/38655785 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еко-Гумат" код за ЄДРПОУ 38655785, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Догма Трейдінг" (код за ЄДРПОУ 38300606) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., перевіркою встановлено безпідставно сформовані податкові зобов'язання в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014р. (декларація № 9021084990 від 17.04.2014р.) в рядку 1 (рядку 9) на суму ПДВ 122 400 грн. по транзитних операціях для ТОВ "Мінерал-Груп" (код 37685405), в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій.

Відповідно до акту перевірки № 304 /22-03/38300606 від 08.07.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, загальна сума ПДВ 111 600 грн. за березень 2014р. по взаєморозрахунках з ТОВ "Еко-Гумат" - не підтверджена та виключена з податкових зобов'язань ТОВ "Догма Трейдінг" за даний період, що спричинило завищення суми податкового кредиту по ТОВ 'Еко-Гумат" в березні 2014р., по системі співставлень реєстру податкових накладних на рівні Міндоходів встановлена розбіжність по податковому кредиту на дану суму.

Отже, податковий орган прийшов до висновку, що господарські операції ТОВ «Мінерал-Груп» та ТОВ «Еко-Гумат» не мали на меті настання реальних наслідків, та вчинялися для надання податкової вигоди третім особам.

Суд із даними висновками погодитися не може з огляду на такі обставини.

Судом було встановлено, що господарські відносини ТОВ «Мінерал-Груп» та ТОВ «Еко-Гумат» відбувалися в межах договору купівлі-продажу №1 від 03.02.2014 року (а.с.32).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Продавець ТОВ «Еко-Гумат» зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця - ТОВ «Мінерал-Груп» гумат калія, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачається, що транспортні витрати пов'язані з доставкою продукції проводяться за рахунок Покупця.

Згідно п. 6.1 Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті здачі по реквізитам ТОВ «Догма Трейдінг» м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 37 та доставляється на склад Покупця: Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Жадани. Перехід прав власності на Товар здійснюється в момент передачі Товару Покупцю, про що свідчить підписи Сторін у видаткових накладних.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством і провадиться у відповідності з інструкціями п.6, п.7.

Зазначений договір підписаний та скріплений печатками уповноважених осіб.

На виконання зазначеного Договору ТОВ «Еко-Гумат» було виписано видаткову накладну №2 від 18.03.2014 року в найменуванні товару якої вказується «рост (гумат калія)» кількістю 9000 кг. на суму 734 400 грн., у т.ч. ПДВ 122 400 грн. (а.с.35).

18.03.2014 року ТОВ «Еко-Гумат» було також виписано податкову накладну №1 на суму 734 400 грн., у т.ч. ПДВ 122 400 грн. (а.с.37).

На придбаний товар контрагентами було надано свідоцтво про якість №24/03 відповідно до якого - добриво рідке «рост (гумат калія) відповідає ТУ У 24.1-30801825-001:2006, партія №1, об'єм 9000 л., посвідчення про державну реєстрацію Рост серія А №03470, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.12.2012.

Судом також було встановлено, що ТОВ «Еко-Гумат» не було безпосереднім виробником даного товару, а на замовлення ТОВ «Мінерал-Груп» придбало його у ТОВ «Догма Трейдінг» та поставило для позивача, що підтверджується договором купівлі-продажу №27-2 від 27.02.2014 року (а.с.110).

Так як і передбачалося в п.6.1 Договору №1 від 03.02.2014 року навантаження товару здійснювалося за місцезнаходженням ТОВ «Догма Трейдінг» м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 37 та доставлялося на склад Покупця: Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Жадани.

Перевезення гумат калія здійснювалося автомобільною компанією ПП «Мехавтотранс» відповідно до договору надання послуг №9 від 03.02.2014 року (а.с.151-152).

Відповідно до п.1.1 Договору від 03.02.2014 №9 цей договір визначає взаємовідносини між Замовником і Виконавцем, який діє при виконанні міських, міжміських перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також порядок розрахунків за надані послуги та виконану роботу.

В підтвердження перевезення товару позивачем було долучено до матеріалів справи товарно-транспортну накладну №Р2 від 18.03.2014 року. У графі «Автомобільний перевізник» зазначається ПП «Мехавтотранс», у графі «Замовник» - ТОВ «Еко-Гумат», у графі «Вантажовідправник» - ТОВ «Догма Трейдінг», а в графі «Вантажоодержувач» - ТОВ «Мінерал-Груп». Пункт навантаження м. Дніпропетровськ, а пункт розвантаження - с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька обл.

Відпуск вантажу здійснено за довіреністю вантажоодержувача №11 від 18.03.2014 року. Вантаж отримав ОСОБА_6, що підтверджується довіреністю № 11 (а.с.36).

Зазначена ТТН скріплена печатками та підписами уповноважених сторін. Будь-яких недоліків у її заповненні судом не встановлено.

Окрім того, допитаний у судовому засіданні свідок - завідувач господарства ПП «Мінерал-Груп» ОСОБА_6 підтвердив факт отримання ним ТМЦ від ТОВ «Еко-Гумат» по накладній №2 від 18.03.2014 року, а саме гумат калія.

Матеріали справи також свідчать, що згідно платіжного доручення №117 від 31.03.2014 року позивачем було оплачено транспортні послуги для ПП «Мехавтотранс» в розмірі 7 000 грн. (а.с.154).

Судом було встановлено, що придбаний позивачем товар закуповувався для виготовлення ТОВ «Мінерал-Груп» азотно-сіркового добрива. Виготовлене азотно-сіркове добриво гранульоване ТОВ «Мінерал-Груп» передало як готову продукцію для ТОВ «УкрТехноФос-Плюс», що підтверджується договором №03/01-14 від 03.01.2014 на переробку давальницькою сировини (а.с.108-109), замовленням покупця на переробку від 03.03.2014 №4 (а.с.103), актом здачі-прийняття робіт №4 від 31.03.2014 (а.с.102), актом №03/14 від 31.03.2014 про витрату давальницьких матеріалів (а.с.168), податковими накладними, виписаними ТОВ «Мінерал-Груп» від 26.03.2014 №1 та від 31.03.2014 №2 (а.с.104-105) та карткою рахунку 361 за 2014 рік (а.с.169).

Позивачем також було надано суду договір оренди нерухомого майна, укладений з ТОВ «УкрТехноФос-Плюс» №5-03-12/1 від 05.03.2012 року з якого вбачається, що ТОВ «Мінерал-Груп» орендує у ТОВ «УкрТехноФос-Плюс» частину приміщень (а.с.135-138).

Реальність використання гумат калію для переробки давальницької сировини підтверджується також технічними умовами виготовлення азотно-сіркового добрива гранульованого та наказом №12-Г від 27.12.2013 року.

Отримані в ході судового розгляду справи покази свідка - Вовка Олександра Олександровича також підтвердили реальність придбання гумат калія у ТОВ «Еко-Гумат» і його використання та переробку в готову сировину для ТОВ «УкрТехноФос-Плюс».

Суд зазначає, що висновки податкового органу про безтоварність господарських відносин ТОВ «Еко-Гумат» з ТОВ «Мінерал-Груп» ґрунтуються також на висновках акта перевірки ТОВ "Еко-Гумат" від 31.07.2014 №47/22-141/38655785 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Еко-Гумат" код за ЄДРПОУ 38655785, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Догма Трейдінг" (код за ЄДРПОУ 38300606) за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., яким встановлено безпідставно сформовані податкові зобов'язання за березень 2014р. на суму ПДВ 122 400 грн. по транзитних операціях для ТОВ "Мінерал-Груп" (код 37685405), в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій та акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Догма Трейдінг» № 304 /22-03/38300606 від 08.07.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким встановлено, що загальна сума ПДВ 111 600 грн. за березень 2014р. по взаєморозрахунках з ТОВ "Еко-Гумат" не підтверджена та виключена з податкових зобов'язань ТОВ "Догма Трейдінг" за даний період, що спричинило завищення суми податкового кредиту по ТОВ 'Еко-Гумат" в березні 2014р.

Податковий орган також стверджує на ст.15 акта перевірки про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що ними обумовлені.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 228 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зі змісту ст.ст. 205, 215, 228 Цивільного кодексу України слідує, що правочини вчинені суб'єктами господарювання можуть бути визнані нікчемними лише за умови наявності належних та допустимих доказів, які свідчать про їх спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З матеріалів проведеної перевірки, вбачається, що ТОВ «Мінерал-Груп» до перевірки було представлено первинні документи, які в повному обсязі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Будь-яких заперечень чи зауважень у податкового органу щодо зазначених документів під час перевірки не було.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Згідно абзацу 2 п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд зазначає, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог ст..201 Податкового кодексу України під час здійснення господарських операцій.

Виписана ТОВ «Еко-Гумат» податкова накладна від 18.03.2014 №1 оформлена з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Будь-яких недоліків чи зауважень до зазначеної накладної у відповідача не має.

Стосовно висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача, то суд наголошує, що відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Еко-Гумат» чи ТОВ «Еко-Гумат» та ТОВ «Догма Трейдінг» визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, відповідач на такі судові рішення не покликається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Еко-Гумат», як таких, що вчинені з порушенням ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що нікчемність угод повинно встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи на недійсність правочину податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. Адже, встановивши наявність недійсності або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, позивач має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально - процесуального законодавства.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у разі несплати продавцем товару або іншою особою суми податку на додану вартість, отриманої від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавці товару - мають сплачувати даний податок до бюджету, в даному випадку це ТОВ «Еко-Гумат».

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, результати перевірки контрагента позивача, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Суд звертає увагу, що позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками певних податків та зборів, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Суд відхиляє доводи податкового органу стосовно того, що в товарно-транспортній накладній №Р2 від 18.03.2014 зазначений пункт навантаження м. Дніпропетровськ, проте не вказана конкретна адреса складу чи приміщення, за якою відбувалося завантаження товару, що не дає можливість підтвердити реальність товару.

Так суд вважає за необхідне зазначити, що помилки у оформленні окремих первинних документів не можуть слугувати самостійною підставою для висновків про відсутність здійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух товарів (послуг) та зміни у власному капіталі, зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Тому, зазначення у видатковій, податковій накладній та свідоцтві про якість №24/03 різну одиницю виміру товару (літри та кілограми) не впливає на правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі ст.198 Податкового кодексу України та не говорить про сумнівність господарських операцій.

З долучених позивачем первинних документів та з показів, допитаних в судовому засіданні свідків, вбачається реальність господарських операцій, а висновки податкового органу про їх безтоварність позивачем було в повному обсязі спростовано належними та допустимими доказами. Окрім того, договором купівлі-продажу від 03.02.2014 №1 передбачено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті здачі по реквізитам ТОВ «Догма Трейдінг» м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 37 та доставляється на склад Покупця: Вінницька обл., Іллінецький р-н, с. Жадани.

Стосовно покликань відповідача на акти зустрічних звірок контрагентів позивача, зокрема акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Догма Трейдінг» № 304 /22-03/38300606 від 08.07.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є достатнім і належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність здійснення угод між суб'єктом господарювання та його контрагентом, і не є підставою для визнання податкового кредиту позивача непідтвердженим, так як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських та інших документів.

На думку суду, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто такий акт не може містити жодних інших висновків, окрім висновку про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Догма Трейдінг» № 304 /22-03/38300606 від 08.07.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, підтверджує лише факт неможливості проведення перевірки, та він не є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями статті 83 Податкового кодексу України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірок, та не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства (або їх відсутність), а тому не може слугувати підставою для висновків про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами.

Сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 27.02.2014 у справі №К/800/41631/13.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про документальне підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ «ХО ВОСОР» за березень 2014 року (а.с.86-90).

Отже, доводи ДПІ у Рівненському районі щодо порушення ТОВ «Мінерал-Груп» п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року в сумі 122 400 грн., в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій є безпідставними та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, позовні вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2014 №0000542251 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 400 грн. основного платежу та 30600 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Суд, на підставі ст.94 КАС України, присуджує на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 31.10.2014 №0000542251.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерал - Груп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 306,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.