Постанова

від 23.02.2015 по справі 817/146/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/146/15

23 лютого 2015 року 9год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б., за участю секретаря судового засідання Школяр О.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

до Закритого акціонерного товариства "Рімал"

про стягнення коштів за податковим боргом, зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) звернулася з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Рімал" (далі - ЗАТ "Рімал") про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, на суму податкового боргу 29448,57грн. з податку на додану вартість, зупинення видаткових операцій на рахунках платника, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинення дій щодо допуску податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 21.10.2014 за ЗАТ "Рімал" перед бюджетом рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 29448,57грн. Вказаний борг у добровільному порядку та у вказаний строк відповідачем не сплачений, в результаті чого призначено податкового керуючого. З метою опису майна відповідача у податкову заставу, позивачем направлено ЗАТ "Рімал" лист-запит про необхідність надання останнього балансу підприємства та самостійно визначений перелік ліквідних, реальних до продажу активів з метою подальшого проведення опису майна в податкову заставу. Проте, відповідачем не надано зазначених документів та не допущено податкового керуючого для здійснення опису майна в податкову заставу, що є підставами для звернення до суду з відповідним позовом.

У судове засідання позивач не прибув, адміністративний позов містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, з урахуванням вимог ст.ст.33, 35 КАС України, належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

ЗАТ "Рімал" зареєстроване як юридична особа 07.03.1996, перебуває на обліку, як платник податків в органі доходів і зборів з 25.03.1996 за №038/0037.

Станом на 21.10.2014 за ЗАТ "Рімал" рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 29268,14грн., який виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 18.08.2014 та договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань від 20.08.2014 №141, укладеного відповідно до рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань від 20.08.2014 №132.

Оскільки відповідачем було порушено умови погашення податкового боргу, позивачем винесене рішення від 14.11.2014 №36 про скасування розстрочення грошових зобов'язань.

Крім того, за користування відповідачем розтроченням грошового зобов'язання, відповідно до вказаного договору, позивачем на суму податкового боргу було нараховано проценти у сумі 180,43грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м.Рівному для ЗАТ "Рімал" було сформовано та надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 10.10.2014 №4457-25 на суму 9935,52грн.

Вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу в силу вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.12.2014 (а.а.с.4-5), особовою карткою платника (а.с.6), корінцем податкової вимоги від 10.10.2014 №4457-25 (а.с.7), розрахунком податкового боргу станом на 21.10.2014 (а.с.9), карткою особового рахунку платника (а.а.с.10-11), податковою декларацією ПДВ від 18.08.2014 (а.а.с.15-17), рішенням про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 14.11.2014 №36 (а.с.18), рішенням про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань від 20.08.2014 №132 (а.с.19), договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань від 20.08.2014 №141 (а.с.20).

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст.9 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 ПК України визначає функції органів доходів і зборів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

За змістом п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 100.1 статті 100 ПК України визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п.100.2 ст.100 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України), яке передається у податкову заставу, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України та підпунктом 1 пункту 1.7 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1841/24373 (далі - Порядок №572), визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Абзацом 1 пункту 89.2 статті 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (абз.3 п.89.2 ст.89 ПК України та п.п.2.1-2.2 Порядку №572).

Відповідно до п.91.3 ст.91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

Таким чином, опис майна платника податків, що має податковий борг, на яке поширюється податкова застава, проводиться податковим керуючим для забезпечення формування та реалізації державної податкової та митної політики в Україні.

Так, у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань ДПІ у м.Рівному було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 14.10.2014 №210 та надіслано лист-запит від 14.10.2014 №21643 про надання у 5-тиденний термін самостійно визначений перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності підприємства, залишкова балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою подальшого проведення опису майна в податкову заставу та зазначити місце розташування такого майна (а.а.с.8, 12).

Даний лист було отримано відповідачем 20.11.2014, проте, зазначених документів відповідачем контролюючому органу надано не було, податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу не допущено, про що 22.12.2014 було складено відповідний акт відмови (а.а.с.13-14).

Згідно з п.89.4 ст.89 ПК України та п.2.4 Порядку №572, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пп.пп.20.1.31-20.1.32 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та які у подальшому можуть слугувати підставами для звернення контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а саме: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу; та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Разом з тим, вказані підстави можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту або звернення до суду із відповідним позовом достатньо наявності хоча б однієї з них.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-III (далі - Закон №2121-III), зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Аналіз норм ПУ України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Таким чином, зупинення видаткових операцій платника податків з підстав, передбачених ПК України, можливо не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків та інших фінансових установах, оскільки, з урахуванням змісту ст.59 Закону №2121-III, накладання такого арешту є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абз.3 п.89.4 ст.89 ПК України).

Відтак, суд приходить до висновку про наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій ЗАТ "Рімал" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків та інших фінансових установах із забороною відчуження позивачем майна до дня складення акта опису його майна у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, органи доходів і зборів є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів і зборів.

Підпунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Рімал" (код ЄДРПОУ 00451398) до Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, на суму податкового боргу 29448,57грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок вісім гривень п'ятдесят сім копійок) з податку на додану вартість.

Зупинити видаткові операції Закритого акціонерного товариства "Рімал" (код ЄДРПОУ 00451398) на всіх розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство "Рімал", шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в таких банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, але не більше ніж на два місяці.

Заборонити Закритому акціонерному товариству "Рімал" (код ЄДРПОУ 00451398) відчужувати майно.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Рімал" (код ЄДРПОУ 00451398) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області не пізніше робочого дня, що настає за днем складення акта опису майна Закритого акціонерного товариства "Рімал" (код ЄДРПОУ 00451398) у податкову заставу або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також Закритому акціонерному товариству "Рімал", рішення про складення таких актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Сало А.Б.