Постанова

від 25.02.2015 по справі 817/386/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/386/15

25 лютого 2015 року 14год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі доСільськогосподарського приватно-орендного підприємства ім. Л.Українки про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з відповідача - Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства ім. Л.Українки.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового розгляду справи позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на адміністративний позов не подав, про причини неприбуття суд не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідач Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство ім. Л.Українки по справі є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV). За змістом статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV встановлено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 для підприємств та організацій об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Згідно з п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції №21-1 (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключений фіксований сільськогосподарський податок, сільськогосподарських товаровиробників віднесено до платників єдиного податку 4 групи.

Тим самим, платники збору, які сплачували фіксований сільськогосподарський податок, були звільнені від сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За даними позивача для працівників (громадян), які працювали на підприємстві відповідача, призначена і виплачується пільгова пенсія.

Судом встановлено, СПОП «ім.Л.Українки» було платником фіксованого сільськогосподарського податку, починаючи ж з 01 січня 2015 року, у зв'язку із внесенням змін до законодавства, підприємство зобов'язане сплачувати до управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі збір у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування.

Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції №21-1, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповдно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі вказаних норм, управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі в розрахунку сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», були визначені розміри сум до відшкодування з січня 2015 року, а саме, 3187,25 грн. щомісячно та надіслано вказаний розрахунок сум витрат підприємству СПОП «ім. Л.Українки» у встановлені Інструкцією строки.

Розрахунок СПОП «ім. Л.Українки» отримано, однак у встановлений законодавством строк, а саме, до 25 січня 2015 року фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» СПОП «ім. Л.Українки» не відшкодовано.

Таким чином, станом на 06 лютого 2015 року сума вказаних невідшкодованих СПОП «ім. Л.Українки» витрат управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2015 року (включно) становить 3187.25 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунком позовних вимог у відповідності до узгоджених з Відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25 - го числа мають вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у встановлені строки не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2015 року в сумі 3187, 25 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами факт понесення позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі3187, 25 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам.

Відповідно до статті 94 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "ім. Лесі Українки" (код 30715773) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3187 грн. 25 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.