Постанова

від 27.03.2015 по справі 521/3792/15-п

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/3792/15-п

Номер провадження 3/521/1505/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого Граніна В.Л.

при секретарі Лукьяновій В.І.

за участю:

представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС за протоколом складеним відносно громадянина ОСОБА_2 Tsakashvili Givi (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: ОСОБА_2, м. Дедопліскару, вул. Костова, 5, працюючого водієм ПП «GIVI TSAKASVILI», передбаченого ст. 483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0933/50004/14 від 15.12.2014 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_3 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 06.12.2014 року до Іллічівського морського торговельного порту - зони діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів під керуванням водія фірми «GIVI TSAKASVILI» гр. ОСОБА_3 надійшов вантажний автомобіль АА547П/АВ404А з вантажем «насіння», вагою брутто 23 061 кг., у 1 170 мішках, вартістю 27 750 доларів США.

З метою пропуску через митний кордон України вантажу «насіння» водієм фірми «GIVI TSAKASVILI» гр. ОСОБА_3 до Південної митниці Міндоходів було надано як підставу для переміщення документи, а саме МД №508030000/2014/000556 від 26.11.2014 року, комерційний інвойс від 26.11.2014 року №1, виданий компанією ТОВ «Вьенза-ЛТД» (м. Київ), CMR №000078 від 26.11.2014 року та інші документи.

Відповідно до наданих до Південної митниці Міндоходів документів вантаж «насіння» слідує від фірми - відправника/продавця - ТОВ «Вьенза-ЛТД» (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ - 39253362) на адресу фірми одержувача «ІП Джемал Дзодзуашвили» (ОСОБА_2, м. Поті, вул. Імерті, 145).

Відповідно до листа Головного Управління ДФС Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.12.2014 року №1347/10/26-15-07-09-0211 встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві в рамках проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №32014100000000168 від 13.08.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209 КК України, виявлено незаконну схему експорту товарів, в ході реалізації якої Державному бюджету України наносяться збитки в особливо великих розмірах.

Також, зазначеним листом повідомлено, що в зоні діяльності Херсонської митниці Міндоходів здійснено митне оформлення товару «насіння» в режимі «експорт» за митною декларацією від 26.11.2014 року №508030000/2014/000556 від компанії продавця ТОВ «Вьенза-ЛТД» на адресу одержувача «ІП Джемал Дзодзуашвили» (ОСОБА_2).

Крім того, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні №32014100000000168 допитано директора та засновника ТОВ «Вьенза-ЛТД» гр. ОСОБА_4, яка надала письмові свідчення про те, що не має ніякого відношення до державної реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності вказаного підприємства, а також вказала на те, що нікого не уповноважувала (ні в усній ні в письмовій формі) вести від її імені фінансово - господарську діяльність ТОВ «Вьенза-ЛТД», в тому числі проведення декларування операцій з експорту товарів. Також, гр. ОСОБА_5 від свого імені митне оформлення вантажів не здійснювала та нікого на такі дії не уповноважувала, тобто, будь-якою зовнішньо-економічною діяльністю не займалась, рахунки - фактури по ЗЕД не виписувала.

Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_3 в якості підстави для переміщення з метою пропуску через митний кордон України до митниці надані підроблені документи чи документи, одержані незаконним шляхом, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вказаних обставин співробітниками митниці у відношенні гр. ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил №0933/50004/14 від 15.12.2014 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_3 участі не приймав, однак приймав участь його представник, який заявив, що провадження по справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання гр. ОСОБА_3 винним у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 06.12.2014 року до Іллічівського морського торговельного порту - зони діяльності відділу митного оформлення №3 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів під керуванням водія фірми «GIVI TSAKASVILI» гр. ОСОБА_3 надійшов вантажний автомобіль АА547П/АВ404А з вантажем «насіння», вагою брутто 23 061 кг., у 1 170 мішках, вартістю 27 750 доларів США.

З метою пропуску через митний кордон України вантажу «насіння» водієм фірми «GIVI TSAKASVILI» гр. ОСОБА_3 до Південної митниці Міндоходів було надано як підставу для переміщення документи, а саме МД №508030000/2014/000556 від 26.11.2014 року, комерційний інвойс від 26.11.2014 року №1, виданий компанією ТОВ «Вьенза-ЛТД» (м. Київ), CMR №000078 від 26.11.2014 року та інші документи.

Відповідно до наданих до Південної митниці Міндоходів документів вантаж «насіння» слідує від фірми - відправника/продавця - ТОВ «Вьенза-ЛТД» (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ - 39253362) на адресу фірми одержувача «ІП Джемал Дзодзуашвили» (ОСОБА_2, м. Поті, вул. Імерті, 145).

Відповідно до листа Головного Управління ДФС Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.12.2014 року №1347/10/26-15-07-09-0211 встановлено, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві в рамках проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №32014100000000168 від 13.08.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209 КК України, виявлено незаконну схему експорту товарів, в ході реалізації якої Державному бюджету України наносяться збитки в особливо великих розмірах.

На підставі цього митним органом був складено вищезазначений протокол відносно водія гр. ОСОБА_3

Однак, відповідно до ст. 191 МК України передбачено, що Перевізники зобов'язані під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (СМR). Ці вимоги перевізником не порушені.

Статтею 193 МК України встановлено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Такий порядок перевізник не порушив.

Як зазначено у пункті 37 частини 1 статті 4 МК України, перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 4 МК України, підприємство - будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець.

Пунктом 43 частини 1 статті 4 МК України, посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно до статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається із частини 4 статті 92 МК України, особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту повинна подати митному органу зазначені у цієї статті документи.

В частині 3 статті 94 МК України говориться, що для декларування товарів, що не є підакцизними, замість митної декларації залежно від виду транспорту може використовуватися накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (ЦИМ/СМГС, CIM/SMGS), книжка МДП (Carnet TIR).

Відповідно до частини 1 статті 193 МК України, за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 1 статті 335 МК України зазначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості, які вказані у цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Також, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду України, що для притягнення до відповідальності за порушення ст. 352 МК України (ст. 483 по МК України 2012 року) необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме що не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Про це указано в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил «(Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 2008-р.). В цій же Постанові роз'яснено, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю передбачає їх переміщення через митний кордон України з подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Документами, що містять неправдиві дані, є зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Відповідно до положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Митними органами не надано доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_3 було надано підроблені документи чи документи, одержані незаконним шляхом, тому суд вважає недоведеним та недоказаним участь гр. ОСОБА_3 , в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК.

Крім того, наявність кримінального провадження, про яке вказане у вищезазначеному листі не має правового значення для вирішення питання щодо притягнення гр. ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності відповідно до протоколу про порушення митних правил, крім цього немає вироку суду стосовно визнання підприємства фіктивним, хоча це у немає правового значення для визнання винним водія в порушення митних правил. Будь-яких даних про те, що ця фірма не займається господарською діяльністю митними органами не надано, а навпаки, в матеріалах справи є документи, які підтверджують, що товар було придбано в установленому законом порядку і фірма також зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 та не знята з реєстрації в установленому законом порядку.

Крім цього, обов'язковою умовою складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є вчинення дій направлених на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості .

Згідно наявних у матеріалах справи документів, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутній факт приховування товарів від митного контролю, оскільки товар був пред'явлений до митного контролю та оформлений посадовими особами митного органу, про що свідчать відповідні відмітки в ВМД, що були оформлені гр. ОСОБА_3

В складеному митним органом протоколі про порушення митних правил не визначений спосіб приховування товарів від митного контролю та не надано доказів, які б підтверджували самий факт приховування товару від митного контролю.

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03 червня 2005 року незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України під документами, що містять неправдиві данні розуміються документи, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що будь-які порушення чинного законодавства при отриманні документів гр. ОСОБА_3 не вчинялися, а всі документи, необхідні для митного оформлення товару, були надані. Також з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_3 не було внесено ніяких неправдивих даних в документи, що були надані ним до митниці відносно пред'явленого до митного оформлення товару (найменування товарів, їх вага або кількість, країна походження, відправник та/або одержувач, кількість вантажних місць, маркування, номерів та ін.), які б вплинули на визначення митної вартості товару та/або на визначення коду товару за УКТ ЗЕД.

В матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази недостовірності даних про товар, що був пред'явлений до митного оформлення, або того, що гр. ОСОБА_3 особисто підробив будь-які з поданих при митному оформленні документи. Також відсутні будь-які докази того, що у зв'язку з зазначеними у протоколі обставинами не були сплачені (або сплачені не в повному обсязі) митні платежі при експорті товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Суд відмічає, що під час судового розгляду ніким не оспорювався реальний, фактичний характер операцій за зовнішньоекономічними контрактами між фірмою - відправника/продавця - ТОВ «Вьенза-ЛТД» та фірмою одержувача «ІП Джемал Дзодзуашвили» , ніхто не оспорює факт поставки та зберігання товару, факт відправки товару до країни призначення згідно до умов укладеного контракту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 458 МК обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за порушення митних правил є вина. У даному випадку вина гр. ОСОБА_3 відсутня, як відсутній самий факт приховування товару від митного контролю шляхом подання недостовірних відомостей. Разом з цим ч. 1 ст. 483 МК України передбачає, що для настання відповідальності у діях особи повинен бути тільки прямий умисел. Відомості про те, що гр. ОСОБА_3 умисно приховав будь-який товар від митного контролю, або спотворив інформацію відносно товару, внесену до ВМД, що були оформлені митницею - в матеріалах справи відсутні.

Сам по собі факт обвинувачення посадових осіб ТОВ «Вьенза-ЛТД» в порушені встановленого порядку державної реєстрації підприємства - то всі ці питання не є зоною відповідальності гр. ОСОБА_3 і не мають нічого спільно з порушенням процедури митного оформлення товару та не може бути підставою для притягнення гр. ОСОБА_3 , до відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України. При тому що водій, який перевозить товар не уповноважений, та не має можливості ( він не є податковим органом чи органом місцевого самоврядування) перевіряти законність реєстрації будь - якої організації а також проводити офіційний допит посадових осіб.

Суд доходить висновку, що у гр. ОСОБА_3 при оформленні ВМД не було об'єктивних підстав сумніватися в існуванні ТОВ «Вьенза-ЛТД» або достовірності документів, пред'явлених ТОВ «Вьенза-ЛТД» .

Також не встановлено, чому саме притягується до відповідальності гр. ОСОБА_3 , оскільки відповідно ст. 8 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19.05.1956 року, до якого Україна приєдналась в серпні 2006 року, значиться, що при прийнятті вантажу до перевезення водій несе відповідальність лише за зовнішній стан вантажу, а також точність даних в накладній CMR відносно кількості вантажних місць та їх розмітки. І не несе таким чином відповідальність навіть і за оформлення товарно-супроводжувальних документів, в разі, якщо вид товару або його код (згідно Гармонізованої системи - міжнародна номенклатура товарів, розроблена Всесвітньою митною організацією) не відповідатиме вантажу.

Також, є правова позиція Верховного Суду України щодо застосування ст. 352 МК України 2002 року (ст. 483 МК України 2012 року) до перевізників при невідповідності кількості товару кількості зазначеної в супровідних документам викладена в постанові Першого заступника Голови Верховного Суду України від 20.04.2006 року, при скасуванні постанови Менського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2005 року. При винесенні постанови Верховний Суд України зазначив, що згідно з диспозицією ст. 352 МК України 2002 року (ст. 483 МК України 2012 року) об'єктивна сторона складу правопорушення, за яке особа притягується до адміністративної відповідальності, характеризується діями, спрямованими на приховування переміщуваного товару, що спричиняє негативні наслідки, а суб'єктивна сторона - лише умислом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів про наявність у діях гр. ОСОБА_3 умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки не доведено той факт, що надані товаросупровідні документи підроблені чи одержані незаконним шляхом.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 247 КУпАП не передбачає підстави для закрити провадження у справі у зв'язку з недоведеністю вини особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, тому суд закриває справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Таким чином, оскільки митним органом не виконані дії по збору доказів, що мають значення для цієї справи, передбачений ст. 495 МК України, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними доказами, суд вважає, що це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ст. 265 КУпАП після розгляду справи суд зобов'язаний вирішити питання про вилучений товар: чи конфіскувати, чи повернути володільцеві, або знищити, а при оплатному вилученні -реалізувати (інших шляхів вирішення цього питання закон не передбачає). Тому товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил необхідно повернути власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку при наданні всіх відповідних документів, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. Tsakashvili Givi (ОСОБА_3) - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0933/50004/14 від 15.12.2014 року товар повернути власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку при наданні всіх відповідних документів, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя