Ухвала

від 25.03.2015 по справі 804/5564/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2015р. м. Київ К/800/56001/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представників позивача Максимова А.С., Дмитренка О.О.,

представника відповідача Туман Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року

у справі № 804/5564/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось у квітні 2013 року до суду з адміністративним позовом до СДПІ з ОВПП у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 року форми «Р» № 0000850720, форми «П» № 0000870720, форми «В1» № 0000860720, форми «В4» № 0000880720, форми «Р» № 0000840720.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було всебічно та об'єктивно досліджено усіх матеріалів та доказів, які містилися у матеріалах справи, оскільки не були взяті до уваги доводи відповідача через те, що відповідач не був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, апеляційну скаргу відповідача було розглянуто за його відсутності.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну первинного відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на його правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 26.11.2012 року по 18.12.2012 року відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку позивача з окремих питань за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 101/08- 231/24432974 від 19.12.2012 року, яким встановлено порушення позивачем:

п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, пп. 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.3, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до: заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 3 136 294 297,00 гривень; завищення збитків з податку на прибуток за І квартал 2012 року на суму 201 007 376,00 гривень;

п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3., пп. 7.4.1, пп. 7.4.4-7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1- 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість», п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 187.1, п. 187.8 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 196.1 ст. 196, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, п. 200.18 і п. 200.19 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10, п. 201.11, п. 201.14 та п. 201.15 ст. 201, п. 10 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та п. п. 3, 6-11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Порядок № 1002), що призвело до: завищення заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 536 711 278,00 гривень; завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 7 474 791,00 гривня;

абз.1 п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі - Порядок № 303), п. 6.4. Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - Інструкція № 162/379), п. 1.4. Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - Інструкція № 111), що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - Збір за забруднення) на суму 2 920 071,02 гривня.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було прийнято та направлено позивачу:

податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000850720 від 02.01.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2 715 799 362,00 гривні та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 459 364 842,00 гривні;

податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0000870720 від 02.01.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І квартал 2012 року на 201 007 376,00 гривень;

податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000860720 від 02.01.2013 року, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 390 607 390,00 гривень та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 98 470 437,00 гривень;

податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000880720 від 02.01.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року на 7 474 791,00 гривня;

податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000840720 від 02.01.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання зі Збору за забруднення навколишнього природного середовища на 2 920 271,02 гривня та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 730 067,76 гривень.

Позивачем здійснювалось оскарження в адміністративному порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, проте рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.04.2013 року № 679/6/99-9910-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року та щодо завищення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявленого на рахунок платника у банку за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року суми бюджетного відшкодування на загальну суму 536 711 278,00 гривень, а також завищення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 7 474 791,00 гривня ґрунтуються на тому, що господарська діяльність позивача в перевіряємий період була направлена на укладення цивільно-правових угод, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та здійснення безтоварних операцій з його контрагентами: ТОВ «Автопромсервіс», ТОВ «НВП ТМК», ПП «АТМ», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Кітана», ТОВ «Укрмет», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Технологія», ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ», ТОВ «Локомотив», ТОВ «Інтерпромресурс», ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП», ПП «Ферри», ТОВ «Інтерколтрейд», ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП», ПП «Текстиль-2000», ТОВ «Виробничого підприємства «ЕЛЕКТРОАПАРАТ», ТОВ «Метхімснаб», ТОВ «ТД Агрінол», ТОВ «СоюзПромінвестДонбас»,ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «Інтермет», ТОВ «НК ПОЛЮС», ПАТ «Луганська вугільна компанія», ТОВ «Ремпромбуд КР», ТОВ «ТД «Владар Харків», ТОВ «Он Лайн Еір», ТОВ «Проектно-діагностичний центр», ПАТ «Енергооблік», ТОВ «МЕТРУДТРАНС», ТОВ «Магістраль-Юг», ПП «ВКФ «Елтік», ТОВ «ОСКАР-ГРУПП», ТОВ СП «Група 4 Секурітас ЛТД», які не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю, що суперечить положенням ст. 203, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України та свідчить: про направленість господарської діяльності позивача в перевіряємий період на укладення цивільно-правових відносин, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту; про «нікчемність» правочинів позивача з його контрагентами, які не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю; та про те, що усі операції позивача в перевіряємий період не є господарською діяльністю в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

За твердженням відповідача наведені в висновки акті перевірки підтверджуються:

інформацією з баз даних ДАС та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, у тому числі актами перевірок податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача, якими встановлено нездійснення контрагентами позивача та учасниками попередніх ланцюгів постачання фінансово-господарської діяльності; відсутністю у контрагентів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, і транспортних засобів, необхідних для постачання товарів позивачу, та виявлена несплата контрагентами ПДВ до бюджету;

юридичною дефектністю наявних у позивача документів по його взаємовідносинам з контрагентами, неможливістю вважати ці документи первинними в силу їх складення всупереч вимог чинного законодавства та з порушенням публічного порядку, і відповідно, відсутністю документального підтвердження фактів придбання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» товарів (послуг та робіт) у: ТОВ «Автопромресурс» запчастин у 2009-2010 роках на загальну суму 2 773 352,36 гривні та у період 2011-2012 років на суму 1 594 584,30 гривні; ТОВ «Метхімснаб» матеріалу офлюсованого залізовміщуючого в період 2009-2010 років на загальну суму 182 913 694,45 гривні; ТОВ «Текстиль-2000» спецодягу в період 2010-2011 років на загальну суму 2 462 865,70 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 267 540,35 гривень; ТОВ «Тонмет Груп» металопрокату в період 2009-2011 років на загальну суму 13 167 841,66 гривня та в період 2011-2012 років на загальну суму 6 348 930,90 гривень; ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП» вугільного концентрату в період 2010-2011 років на загальну суму 87 058 581,75 гривня; ТОВ «Виробниче підприємство «Електроапарат» запчастин у 2011 році на загальну суму 235 440,00 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 3 515 630,00 гривень; ТОВ «Східнонафттрейд» нафтопродуктів у період 2010-2011 років на загальну суму 30 499 355,00 гривень; ТОВ «Технологія» вугільного концентрату в період 2009-2010 років на загальну суму 303 736 377,85 гривень; ТОВ «Традат Юні» в період 2009-2010 років на загальну суму 13 319 422,80 гривні; ТОВ «Феррі» запчастин у період 2010-2011 років на загальну суму 58 889 932,17 гривні та в період 2011 року на суму 5 288 855,10 гривень; ТОВ «Інтерколтрейд» вугілля в період 2009-2011 років на загальну суму 376 849 713,20 гривень та в період 2011 року на загальну суму 193 157 191,50 гривня; ТОВ «Інтерпромресур» металобрухту в період 2010-2011 років на загальну суму 23 562 499,80 гривень та в період 2011 року на суму 67 718 153,45 гривні; ТОВ «НК ПОЛЮС» дизельного палива в період 2009-2010 років на загальну суму 267 921 094,05 гривні; ПАТ «Луганська вугільна компанія» вугільного концентрату в період 2010-2011 років на загальну суму 113 853 804,98 гривні; ТОВ «НВП ТМК» запчастин в період 2009-2011 років на загальну суму 13 124 255,00 гривень та у період 2011-2012 років на загальну суму 1 536 000,00 гривень; ТОВ «ОСКАР ГРУПП» послуг в період 2010 року на загальну суму 889 166,67 гривень; ПП «АТМ» титано-бокситного сплаву в період 2009-2011 років на загальну суму 5 636 630,90 гривень та в період 2011 року на суму 556 898,75 гривень; ТОВ «КВВМПУ» металобрухту в період 2009-2011 років на загальну суму 1 369 340 768,91 гривень та в період 2011 року на загальну суму 102 553 230,11 гривень; ТОВ «Кітана» матеріалу офлюсованого в період 2010-2011 років на загальну суму 20 830 425,53 гривень та в період 2011 року на суму 1 620 223,21 гривні; ТОВ «Укрмет» металобрухту в період 2009-2011 років на загальну суму 590 688 814,31 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 449 602 657,79 гривень; ТОВ «Союзпромінвестдонбас» вугілля в період 2009-2011 років на загальну суму 713 307 422,70 гривні та в період 2011-2012 років на загальну суму 495 143 340,30 гривень; ТОВ «Інкомтрейд» вугілля в період 2009-2010 років на загальну суму 281 692 492,40 гривні; ТОВ «Інтермет» металобрухту в період 2009-2010 років на загальну суму 86 851 945,95 гривень); ПАТ «Енергооблік» робіт по створенню та запровадженню «Автоматизованної систем комерційного обліку природного газу» в період 2010 року на загальну суму 1 800 677,50 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 58 016,50 гривень); ТОВ «Метрудтранс» експедиторських послуг в період 2010 року на суму 2 083 700,71 гривень та в період 2011 року на загальну суму 6 527 725,60 гривень; ТОВ «Проектно-діагностичний центр» проектно-пошукових робіт на загальну суму 4 422 682,83 гривні та в період 2011-2012 років на суму 3 346 362,35 гривні; ТОВ «ТД Агрінол» паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 41 228 053,70 гривні та в період 2011-2012 років на загальну суму 21 039 213,80 гривень; ТОВ «Владар-Харьків» поставок в період ІІІ кварталу 2010 року - І кварталу 2011 року на суму 2 836 924,15 гривні та в період 2011-2012 років на суму 21 039 213,80 гривень; ТОВ «Он Лайн Еір» в період 2009-2010 років на загальну суму 1 008 875,69 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 3 745 350,41 гривень; ТОВ «Магістраль-Юг» послуг по капітального (заводському) ремонту в період 2009-2010 років на загальну суму 1 628 221,00 гривня; ТОВ «ЛОКОМОТИВ» послуг по виконанню робіт по ремонту основних засобів та демонтажу в період 2009-2010 років на загальну суму 6 373 609,40 гривень; ПП «ВКФ «Елтік» послуг по ремонту екскаватору у 2011 році на суму 256 953,15 гривні та в період 2011 року на загальну суму 1 418 698,40 гривень; ТОВ «Ремпробуд КР» послуг по ремонту основних засобі та демонтажу в період 2009-2011 років на загальну суму 2 882 120,37 гривень та в період 2011-2012 років на загальну суму 5 984 250,89 гривень; ТОВ СП «Група 4 Секурітас ЛТД» в період 2012 року на загальну суму 5 129 270,64 гривень;

встановленими під час перевірки фактами безтоварності господарських операцій та безоплатного отримання позивачем товарів від своїх контрагентів: від «ТОВ «Автопромсервіс» у 2009-2010 роках на загальну суму 3 328 023,36 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 913 501,16 гривня; від ТОВ «НК ПОЛЮС» на загальну суму 321 505 312,86 гривень; від ПАТ «Луганська вугільна компанія» на загальну суму 136 624 565,98 гривень; від ТОВ «НВП ТМК» на загальну суму 15 749 106,00 гривень та у період дії ПК України на загальну суму 1 843 200,00 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 843 200,00 гривень; від ТОВ «Ремпромбуд КР» на суму 3 458 544,44 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 7 181 101,07 гривня; від ПП «АТМ» на загальну суму 6 763 957,08 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 668 278,50 гривень; від ПП «КВВМПУ» на загальну суму 1 606 105 850,12 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 103 394 024,30 гривні; від ТОВ «Кітана» на загальну суму 24 996 510,64 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 944 267,85 гривень; від ТОВ «Укрмет» на загальну суму 682 698 726,46 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 453 687 496,84 гривень; від ТОВ «Східнафтотрейд» на загальну суму 36 599 226,00 гривень; від ТОВ «Технологія» на загальну суму 364 483 653,42 гривні; від ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ» на загальну суму 15 983 307,36 гривень; від ТОВ «Локомотив» на загальну суму 9 164 191,68 гривня; від ТОВ «Інтерпромресурс» на суму 29 202 693,88 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 78 450 740,65 гривень; від ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП» на загальну суму 104 470 298,10 гривень; від ПП «Ферри» на загальну суму 70 667 918,60 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 6 346 626,12 гривень; від ТОВ «Інтерколтрейд» на загальну суму 452 739 354,50 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 212 085 903,60 гривні; від ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП» на загальну суму 15 801 409,99 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 7 618 717,08 гривень; від ПП «Текстиль-2000» на загальну суму 2 955 438,84 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 3 921 048,42 гривень; від ТОВ «Виробничого підприємства «ЕЛЕКТРОАПАРАТ» на загальну суму 282 528,00 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 4 218 756,00 гривень; від ТОВ «Метхімснаб» на загальну суму 219 496 433,34 гривні; від ТОВ «ТД Агрінол» на загальну суму 49 473 664,44 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 25 247 065,56 гривень; від ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» на загальну суму 855 968 907,30 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 594 172 008,40 гривень; від ТОВ «Інкомтрейд» на загальну суму 338 030 990,88 гривень; від ТОВ «Інтермет» на загальну суму 104 222 335,14 гривень; від ТОВ «ТД «Владар Харків» на загальну суму 3 404 308,96 гривень; від ТОВ «Он Лайн Еір» на загальну суму 1 210 650,83 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 4 494 420,49 гривень; від ТОВ «Проектно-діагностичний центр» на загальну суму 5 662 419,40 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 4 015 634,82 гривні; від ПАТ «Енергооблік» на загальну суму 2 953 938,00 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 69 619,80 гривень; від ТОВ «МЕТРУДТРАНС» на загальну суму 3 551 304,29 гривні, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 9 983 082,18 гривні; від ТОВ «Магістраль-Юг» на загальну суму 2 629 256,40 гривень, занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1 394 094,30 гривні; від ПП «ВКФ «Елтік» на загальну суму 10 392 041,93 гривня; від ТОВ «ОСКАР-ГРУПП» на загальну суму 1 067 000,00 гривень; від ТОВ СП «Група 4 Секурітас ЛТД» на загальну суму 7 431 727,68 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, висновки податковим органом обґрунтовані нікчемністю правочинів, укладенних між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та його контрагентами: ТОВ «Автопромсервіс», ТОВ «НК ПОЛЮС», ПАТ «Луганська вугільна компанія», ТОВ «НВП ТМК», ТОВ «Ремпромбуд КР», ПП «АТМ», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Кітана», ТОВ «Укрмет», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Технологія», ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ», ТОВ «Локомотив», ПП «Ферри», ТОВ «Інтерпромресурс», ТОВ «Інтерколтрейд», ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП», ПП «Текстиль-2000», ТОВ «Виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОАПАРАТ», ТОВ «Метхімснаб», ТОВ «ТД Агрінол», ТОВ «СоюзПромінвестДонбас», ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «Інтермет», які за твердженням податкового органу мають ознаки «фіктивності» у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення ними господарської діяльності, оскільки: ТОВ «Автопромсервіс» не має на балансі власних або орендованих основних фондів, а реалізований ним позивачу товар був попередньо придбаний ним у ТОВ «Арт-Вікторія», який був задіяний в ланцюзі постачання, але у якого відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для реалізації товарів (робіт, послуг) у задокументованих обсягах; ТОВ «НК ПОЛЮС» реалізував позивачу паливо, що попередньо було придбано ним у Українсько-британському спільному-підприємстві «Компанія мем ЛТД у вигляді ТОВ», ТОВ «Нова трейд», ТОВ «Дніпронафтаресурс», ЗАТ «Українсько-бельгійське спільне підприємство Фобос», ТОВ «Оптимметіндустрія», ТОВ Південно-східний паливний альянс, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування палива, витрат на його зберігання, та є постійними у ланцюгу поставок, а операції з придбання палива у вищезазначених постачальників не підтверджені ТОВ «НК ПОЛЮС» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; ТОВ «НВП ТМК» не має необхідних трудових ресурсів основних засобів виробництва, транспортних засобів; по операціях з ремонтних робіт ТОВ «РемпробудКР» має місце багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники (підрядники), які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, та за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку; ПП «АТМ», яким позивачу поставлявся товар (титано-бокситнийсплав марки ТБС-10 фракція 10-100мм власного виробництва) мало правові відносини з платником податків з ознаками нікчемності, тобто, ТОВ «Оптдевайс»; ПП «КВВМПУ», ТОВ «Укрмет» та ТОВ «Східнафтотрейд» мали відношення з контрагентами по ланцюгу постачання, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування брухту (ПП «КВВМПУ», ТОВ «Укрмет») і палива (ТОВ «Східнафтотрейд»), витрат на його зберігання, а операції з придбання брухту ПП «КВВМПУ» і ТОВ «Укрмет» та палива ТОВ «Східнафтотрейд» не підтверджуються належно оформленими первинними документами; стосовно ТОВ «Кітана» відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, та трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, на перевірку вказане підприємство не надало первинних документів у зв'язку з їх крадіжкою, а у перевіряємий період вказане підприємство мало правові відносини з платником податків ТОВ «Оптдевайс», що формувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Доорс», місцезнаходження якого не встановлено і яке в свою чергу формувало свій податковий кредит по ПДВ за рахунок ПП «Техавтокомплекс», свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 23.04.2010 року; ТОВ «Технологія» не має основних засобів виробництва та транспортних засобів, загальна чисельність працюючих складала 2 особи, а за результатами перевірки відповідач не зміг встановити постачальника (імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету; ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ» не є відправником товару (запчастин), не знаходиться за місцем реєстрації та не має необхідних трудових ресурсів, основних засобів виробництва і транспортних засобів, а постачальниками ТОВ «Традат Юні» є в основному вигодо формуючі та вигодо транспортуючі суб'єкти господарювання; ТОВ «Локомотив» має багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять підрядчики, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, та за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку, що не дало податковому органу встановити виробника (імпортера) товарно-матеріальних цінностей по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату ПДВ до Державного бюджету, а операції з надання робіт з капітального ремонту ТОВ «Локомотив» у його підрядників не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності; ТОВ «Інтерпромресурс» не має трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності, здійснювало фінансову операцію з ознаками сумнівності з ТОВ «Андромет», а у січні 2012 року стосовно цього підприємства порушено провадження у справі про банкрутство; ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП» має багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку; ПП «Ферри» не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових та виробничих ресурсів, не наддало на перевірку документи згідно Наказу ДПС України від 23.04.2012 року № 329/ДСК «Про систему раннього виявлення, комплексного відпрацювання та руйнування тіньового сектору економіки», а його основним постачальником є ТОВ «Аксіома», постачальником якого є ПП «Альтекс-Юг», яким бухгалтерська документація не ведеться, яке не має належних на праві приватної власності об'єктів нерухомості, техніки, власних транспортних засобів та інших основних фондів, чисельність працюючих складала 1 особу, який не подає до ДПІ у м. Херсоні відомості про наявність документів про землю та розрахунки земельного податку, транспортного збору і збору за забруднення навколишнього середовища, та стосовно якого не вдалося здійснити вихід за адресою місцезнаходження у зв'язку з анулюванням направлення на перевірку з підстав зміни основного стану підприємства на стан платника « 10» - запит на встановлення місцезнаходження; ТОВ «Інтерколтрейд» мало господарські взаємовідносини з постачальниками, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування коксового вугілля, витрат на його зберігання, та є постійними у ланцюгу поставок, а операції з придбання ТОВ «Інтерколтрейд» коксуючого вугілля у постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності; ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП» не має основних засобів виробництва та транспортних засобів, загальна чисельність працюючих на склала 1 особу; ПП «Текстиль-2000» немає основних засобів виробництва, а трудові ресурси складали 50 осіб, при цьому реалізований позивачу товар, попередньо був придбаний ним у ТОВ «Аксіома», у якого відсутні дані щодо приросту (убутку) балансової вартості запасів та зазначена незначна сума амортизаційних відрахувань основних фондів, а кількість працюючих складала 20 осіб; ТОВ «Виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОАПАРАТ» немає необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг); ТОВ «Метхімснаб» було вчинено нікчемні правочини по ланцюгах з його контрагентом ТОВ «Промметсервіс груп», а поставка позивачу матеріалу офлюсованого залізовміщуючого була оформлена видатковими накладними в яких відсутні номер та дата довіреностей, згідно яких отримувався товар, який також не підтверджений паспортами якості і сертифікатами походження заводу-виробника; ТОВ «Торговий дім Агрінол» немає трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, а оформлені ним по правовідносинам з позивачем документи не можуть вважатися первинними з метою ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних передбачених законом реквізитів; ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» мало правовідносини з постачальниками, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування вугілля, витрат на його зберігання, є постійними у ланцюгу поставок, та підпадали під «сумнівні», а операції з придбання у цих постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходженні майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності; ТОВ «Інкомтрейд» та ТОВ «Інтермет» не підтвердили придбання ними товару у їх постачальників з урахуванням реального часу, місцезнаходження майна, наявності у цих підприємств трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності контрагентів вказаного підприємства, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності; а відображені в податковій звітності позивача правові взаємовідносини з ТОВ ПАТ «Луганська вугільна компанія» не мали мети реального настання правових наслідків.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган вважає позивач занизив доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей за угодами з ТОВ «ТД «Владар Харків», з ТОВ «Он Лайн Еір», з ТОВ «Проектно-діагностичний центр», з ПАТ «Енергооблік», з ТОВ «МЕТРУДТРАНС», з ТОВ «Магістраль-Юг», з ПП «ВКФ «Елтік», та ТОВ «ОСКАР-ГРУПП».

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про не відповідність дійсним обставинам справи викладених в акті перевірки висновків податкового органу та про спростовання їх наявними у справі первинними документами.

Суди апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи повною мірою підтверджуються факти реального здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними в акті перевірки податкового органу контрагентами, а відповідачем належними та беззаперечними доказами не доведено відсутність фактів придбання позивачем товарів (послуг) у контрагентів та юридичну дефектність первинних документів з підстав неповноти, недостовірності або суперечливості відомостей, які містяться в наданих позивачем на перевірку первинних документах.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3. ст. 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Отже, аналіз вищезазначених норм дає підстави зробити висновок, що ПК України ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє товар є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Так, з урахуванням долучених позивачем до матеріалів справи копій первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою позивачем податків та зборів, які досліджувалися податковим органом під час перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та у судовому засіданні, суди попередніх інстанцій на підставі їх аналізу у сукупності з фактичними обставинами, та положеннями законів, якими регулюються спірні правовідносини, дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача щодо юридичної дефектності первинних документів, оформлених ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по взаємовідносинам із зазначеними в акті перевірки контрагентами, оскільки ці документи повністю відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88.

Крім того, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вірно звернув увагу на наявність у первинних та інших документах позивача усіх обов'язкових за законом реквізитів, усієї необхідної інформації про зміст та обсяг господарських операцій, які узгоджуються між собою, а також те, що з цих документів чітко прослідковується реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у тому числі рух активів у процесі здійснення господарських операцій, та використання позивачем отриманого товару (послуг) у власній господарській діяльності, що повністю узгоджується із спеціальними нормами податкового законодавства, які встановлюють кваліфікуючі ознаки первинних документів для цілей податкового обліку. Зокрема, з наведеною в п. 44.1 ст. 44 ПК України ознакою достовірності первинних документів, тобто, відображенням реального змісту вчиненої господарської операції, та ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача належного документального підтвердження фактів придбання товарів (послуг та робіт) у його контрагентів, то судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що юридична дефектність первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку в тому разі, якщо ці документи не відображають реального змісту господарської операції або якщо така дефектність могла бути об'єктивно встановлена особою, що використовує ці документи, тобто, позивачем у цій справі під час формування даних податкового обліку, оскільки окремі недоліки оформлення деяких документів не повинно бути підставою для позбавлення позивача його законних прав добросовісного платника податків.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій за матеріалами справи безспірно встановлена та підтверджена правомірність поведінки позивача у перевіряємий відповідачем період, а позивачем належними доказами доведено фактичне здійснення ним господарських операцій з контрагентами зазначеними в акті перевірки, і складення первинних документів саме за результатами цих операцій, з дотриманням чинного законодавства.

Крім того, судом апеляційної інстанції в результаті дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів, які стосуються поставки товарів (послуг, робіт) по кожному із контрагентів позивача та їх оцінки як з боку дотримання формальних вимог щодо відповідних документів, так і з огляду на їх відповідність дійсності, тобто на їх достовірність, встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача в повному обсязі відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 ПК України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність (товарність) здійснених у перевіряємий період ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» господарських операцій, підтверджується змістом правочинів, укладених ним з зазначеними в акті перевірки суб'єктами господарювання, які безпосередньо пов'язанні з господарською діяльністю позивача, що визначена основною по ЄДРПОУ, та в яких позивач чітко проговорив зі своїми контрагентами: предмет договору, вартість та якість товару (послуг, робіт), строки та умови поставок товару (послуг, робіт), обов'язки сторін, порядок здачі і приймання товару (послуг, робіт), платежі і розрахунки, відповідальність сторін, термін дії договору, порядок врегулювання спорів, гарантійні зобов'язання, охорона праці, та інші умови договору і форс-мажори. Зокрема, судами встановлено, що це підтверджується змістом договорів, контрактів, та додаткових угод:

з ТОВ «Автопромсервіс» за контрактом № 4600002176/1003 від 15.04.2009 року щодо поставки запчастин згідно Специфікації № 1, контракту № 4600017542/5272 від 02.11.2010 року щодо поставки запасних частин до автосамоскидів БелАЗ, контракту № 4600021502/1490 від 31.03.2011 року на поставку продукції згідно Додатку № 1 згідно Специфікацій, контракту № 4600021228/1508 від 31.03.2011 року та додаткової до нього угоди та Специфікацій, контракту № 4600003902/1940 від 15.06.2009 року, контракту № 4600004783/2193 від 07.07.2009 року на поставку запчастин згідно наведеного в Додатку № 1 переліку, контракту № 4600005264/2373 від 20.07.2009 року на поставку запчастин згідно наведеного в Додатку № 1 переліку, контракту № 4600005355/2671 від 06.08.2009 року на проведення ремонту вузлів і агрегатів, відновлення зношених деталей згідно переліку наведеному в Додатку № 1, контракту № 4600006487/3062 від 02.09.2009 року на поставку запчастин згідно Додатку № 1 та доповнення до нього згідно Специфікації, контракту № 4600006635/3080 від 07.09.2009 року на поставку запчастин згідно додатку № 1, контракту № 4600010277/643 від 10.02.2010 року на поставку запчастин згідно Специфікації № 1 та доповнення № 1 від 13.05.2010 року до договору № 643 згідно Специфікації № 2, контракту № 4600015090/3796 від 26.07.2010 року, контракту № 4600016004/4735 від 24.09.2010 року та інш.;

з ТОВ «Ремпромбуд КР» за контрактом № 778 від 14.05.2009 року щодо ремонту галереї В-2 АЦ-2 гірничо-збагачувального комплексу та додаткових угод до нього, договірної переписки між позивачем та ТОВ «Ремпромбуд КР» з приводу виконання робіт, договору підряду № 4700 від 26.10.2010 року та додаткових угод, договору підряду на отримання послуг № 2303 від 30.04.2010 року та додаткових угод, договірним листом № 1874 від 31.03.2010 року, договірним листом № 1934 від 02.04.2010 року, договору № 2619 від 12.05.2010 року та додаткових угод, договору № 3269 від 14.06.2010 року та додаткових угод, договору підряду № 1695 від 18.04.2011 року, договору підряду № 1731 від 12.04.2011 року та додаткових угод до нього та інш.;

з ТОВ «Інтерколтрейд» за договором № 4951 від 28.11.2008 року на поставку вугільного концентрату згідно Специфікацій та додатковою угодою, договором № 114 від 13.01.2009 року на поставку коксового дрібняка та додаткових угод і згідно Специфікацій, за договором № 531 від 03.03.2009 року та додаткових угод до нього, за договором № 2551 від 30.07.2009 року, за договором № 159 від 10.01.2010 року на поставку вугільного концентрату із Специфікаціями, договору № 173 від 12.01.2010 року на поставку вугілля із Специфікацією, договору № 531 від 03.03.2009 року на поставку вугілля згідно Специфікацій та додаткових угод, договору № 1663 від 08.04.2011 року на поставку вугілля та додаткових угод до нього, договору № 2135 від 11.05.2011 року та додаткових угод до нього, договорів на поставку № 531 від 03.03.2009 року, № 114 від 13.01.2009 року, № 3018 від 11.09.2009 року, № 5490 від 16.11.2010 року, договору № 1665 від 08.04.2011 року та додаткових угод до нього, договору № 1666 від 08.04.2011 року та додаткових угод до нього, договору № 3018 від 11.09.2009 року та додаткових угод, договору № 128 від 05.01.2010 року та додаткових угод, договору № 130 від 05.01.2010 року та додаткових угод, договору № 556 від 08.02.2010 року та додаткових угод, договору № 5490 від 16.11.2010 року;

з ТОВ «Укр Мет» за договором № 26 від 31.12.2009 року та додаткових угод, договору № 1975 від 18.06.2009 року та додаткових угод до нього, контракту № 4600005015/1975 від 02.07.2009 року та додаткових угод до нього, договорів на поставку брухту та додаткових до них угод, і згідно Специфікацій до них, договору доручення № 32 від 30.12.2010 року з додатковими угодами до нього, контракту № 9 від 30.12.2010 року та інш.;

з ПП «КВВМПУ» за договором № 142 від 16.01.2009 року на постачання металобрухту та додаткових угод до нього, договору № 5 від 31.12.2009 року та додаткових угод до нього, контракту № 4600005013/142 від 02.07.2009 року згідно Специфікації, контракту № 10 від 30.12.2010 року з додатками та додатковими до нього угодами і Специфікаціями, договору доручення № 31 від 30.12.2010 року та додаткових угод до нього, договору № 143 від 16.01.2009 року та інш.;

з ТОВ «Кітана» за контрактом № 1068 від 17.04.2009 року на поставку фероалюмінію брикетованого ФА-30б власного виробництва згідно Специфікацій, контракту № 132 від 18.05.2009 року згідно Специфікації, контракту № 1990 від 28.04.2011 року, контракту № 4623 від 30.12.2009 року на поставку фероалюмінію брикетованого ФА-30б згідно Специфікацій та додаткових угод до нього, контракту № 293 від 22.01.2010 року на поставку феротитану брикетованого марки ФТи-35Б згідно Специфікації, контракту № 510 від 04.02.2011 року з додатковою угодою та інш.;

з ТОВ «Локомотив» за договором підряду № 1511 від 09.06.2009 року, додаткової угоди до нього, договору підряду № 3820 від 20.11.2009 року та додаткової угоди до нього, договору підряду № 1407 від 26.03.2010 року та додаткових угод до нього, договору підряду № 3450 від 14.07.2010 року та додаткових угод до нього, договору підряду № 3660 від 21.07.2010 року та додаткових угод до нього, договору підряду № 4894 від 25.10.2010 року та інш.;

з ТОВ «Інтерпромресурс» на підставі договору № 2041 від 22.06.2009 року із придбання металобрухту на орієнтовану суму 4 991 895,84 гривень та додаткових угод, контракту № 12 від 30.12.2010 року з додатками, додатковими до нього угодами та згідно Специфікацій, контракту № 12 від 30.12.2010 року, контракту № 5565 від 22.11.2010 року та додаткових угод, договору доручення від 30.12.2010 року з додатковими угодами до нього та інш.;

з ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП» з придбання вугільного концентрату договору купівлі-продажу № 3798 від 20.07.2010 року, договору № 3798 від 20.07.2010 року та додаткових угод та інш.;

з ПП «Ферри» за договором № 146 від 16.01.2009 року на поставку коксового дрібняка згідно Специфікації, договору № 4063 від 17.11.2009 року на поставку коксового дрібняка згідно Специфікацій та додаткової угоди до нього, договору № 1670 від 08.04.2011 року, договору № 127 від 05.01.2010 року та додаткових угод, договору № 558 від 09.02.2010 року та додаткових угод, договору № 1670 від 08.04.2011 року та додаткових угод до нього, договору № 4975 від 08.10.2010 року та інш.;

з ТОВ «Інкомтрейд» за договором купівлі-продажу № 1934 від 04.04.2008 року на поставку вугільного концентрату згідно Специфікацій та додаткових угод та згідно Специфікацій, договору купівлі-продажу № 158 від 10.01.2010 року та інш.;

з ТОВ «Інтермет» за договором № 9 від 25.12.2008 року на постачання брухту та відходів чорних металів та додаткових угод до нього згідно Специфікацій, договору № 15 від 31.12.2009 року та додаткових угод до нього та інш.;

з ТОВ «Проектно-діагностичним центром» за договором підряду № 1899 від 15.06.2009 року на проведення проектних робіт, договору підряду на проведення проектних робіт № 1926 від 15.06.2009 року, договору підряду № 2039 від 22.07.2009 року на виконання пусконалагоджувальних робіт по фільтрувальній установці цеху енергозабезпечення коксохімічного виробництва та додаткової угоди до нього, договору підряду на проведення проектних робіт № 2828 від 14.08.2009 року, договору підряду на проведення проектних робіт № 3386 від 28.09.2009 року, договору підряду № 789 від 09.06.2009 року на виконання роботи по обстеженню, діагностуванню, опосвідченню та експертизі водопідігрівачів цехів гірничо-збагачувального комплексу, договору № 206 від 14.01.2010 року з виконання роботи по гігієнічної оцінці умов труда, договору підряду № 1068 від 17.03.2010 року по розробці індивідуальних норм водоспоживання і водовідведення у технологічному цеху коксохімічного виробництва, договору № 2005 від 08.04.2010 року на виконання проектно-пошукових робіт, договору підряду на проведення проектно-пошукових робіт № 2277 від 22.04.2010 року, договору підряду № 2410 від 12.05.2010 року по перевірці режимів роботи обладнання ЦВТ гірничого департаменту та додаткової угоди до нього, договору підряду № 2495 від 20.05.2010 року по обстеженню, діагностуванню, опосвідченню і експертизі барабан-сепараторів СПЦ-2 металургійного виробництва, договорів на проведення проектно-пошукових робіт та додаткових угод до них, договору № 1106 від 10.03.2011 року та додаткових угод та інш.;

з ПП «АТМ» за контрактом № 279 від 10.02.2009 року на поставку титано-бокситного сплаву власного виробництва згідно Специфікацій, контракту № 1681 від 08.04.2011 року та додаткових угод до нього, договору від 05.01.2010 року № 112 із придбання титано-бокситного сплаву марки ТБС-10 фракції 10-100 мм власного виробництва із Спеціфікаціями та інш.;

з ТОВ «ТД Владар-Харьків» за контракту № 4600020101/649 від 10.02.2011 року;

з ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП» на поставку металопрокату за контрактом купівлі-продажу № 199 від 15.01.2010 року;

з ТОВ «Виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОАПАРАТ» на поставку запчастин за контрактами № 5586 від 20.12.2010 року та № 6605 від 20.12.2010 року;

з ПП «Текстиль-2000» на поставку спецодягу за контрактом № 3734 від 19.07.2010 року;

з ТОВ «Метхімснаб» на поставку матеріалу офлюсованого залізовміщуючого за договором від 07.04.2010 року № 1932;

з ТОВ «ТД Агрінол» на поставку нафтопродуктів за контрактом № 100 від 12.01.2010 року;

з ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» з постачання вугільної продукції за договором № 308 від 25.01.2010 року та № 523 від 10.02.2010 року;

з ТОВ «Східнафтотрейд» із придбання палива згідно з контрактом № 3965 від 30.07.2010 року із Специфікаціями та додатковими угодами, контракту № 4965 від 08.10.2010 року із Специфікаціями;

з ТОВ «Технологія» на поставку вугільного концентрату за договором купівлі-продажу № 160 від 10.01.2010 року;

з ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ» за договором на поставку запчастин № 2518 від 05.05.2010 року;

з ТОВ «НК ПОЛЮС» за договором на поставку від 30.12.2009 року № 45 із придбання палива;

з ПАТ «Луганська вугільна компанія» за договором № 6500 від 16.12.2010 року із придбання вугільного концентрату;

з ТОВ «НВП ТМК» за контрактом № 4600015912/4642 від 15.09.2010 року на поставку запчастин.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши та проаналізувавши наведені вище договори та контракти із додатковими угодами і специфікаціями, дійшов висновку, що їх зміст не суперечить актам цивільного законодавства, з чим також погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст вказаних договорів, контрактів та додаткових угод до них не відповідають дійсним намірам сторін, або що ці наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також не надано відповідачем.

Щодо доводів відповідача про нездійснення фінансово-господарської діяльності контрагентами позивача та учасниками попередніх ланцюгів постачання, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який вірно зазначив про обґрунтованість не врахування окружним судом актів перевірок податкових органів за місцем реєстрації контрагентів позивача, оскільки вказані акти не можуть вважатися належним доказом у даній справі бо за своєю суттю, без рішення податкового органу за наслідками розгляду акту, не породжують жодних правових наслідків, та не є документами, які можуть підтверджувати наявність викладених в акті обставин, а тому викладена в акті перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» думка відповідача стосовно діяльності його контрагентів є лише припущеннями, які відповідно не можуть братися за основу адміністративним судом при вирішення спірних у цій справі правовідносин.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який правомірно вважає безпідставним посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 203, ст. 215, та п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, оскільки порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань чітко визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України, аналіз положень яких дає підстави вважати, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг). Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який в свою чергу погодився з висновками суду першої інстанції в частині обговорення доводів податкового органу про безпідставне завищення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з його контрагентами, шляхом відображення в податковій звітності господарських операцій, здійсненими без мети реального настання правових наслідків та направленими на заниження об'єкту оподаткування і несплату податків, оскільки судом першої інстанції встановлено, що наведені доводи відповідача базуються лише на даних податкової звітності контрагентів позивача щодо відсутності у цих контрагентів трудових ресурсів, основних фондів та засобів виробництва, транспортних засобів і іншого майна, необхідного для постачання товарів (послуг) позивачу, а також у зв'язку з виявленою несплатою деякими контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету.

Разом з тим, за результатом перевірки наведених в попередньому абзаці висновків відповідача, спираючись на пп. 7.2.3. пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 198.3 ст. 198 ПК України, та враховуючи факт наявності у позивача всіх первинних документів як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи (копії яких долучені до матеріалів справи), якими підтверджується реальність поставок товарів та послуг контрагентами на користь позивача, суди не знайшли підтвердження висновків податкового органу про порушення позивачем вищезазначених норм законодавства, у зв'язку з чим правомірно визнали правильним формування податкового кредиту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за господарськими операціями з ТОВ «Автопромсервіс», ТОВ «НК ПОЛЮС», ПАТ «Луганська вугільна компанія», ТОВ «НВП ТМК», ТОВ «Ремпромбуд КР», ПП «АТМ», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Кітана», ТОВ «Укр Мет», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Технологія», ТОВ «ТРАДАТ ЮНІ», ТОВ «Локомотив", ПП «Ферри», ТОВ «Інтерпромресурс», ТОВ «Інтерколтрейд», ТОВ «ТОНМЕТ ГРУП», ПП «Текстиль-2000», ТОВ «Виробниче підприємство «ЕЛЕКТРОАПАРАТ», ТОВ «Метхімснаб», ТОВ ТД «Агрінол», ТОВ «СоюзПромінвестДонбас», ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «Інтермет», ТОВ ТД «Владар Харків», ТОВ «Он Лайн Еір», ТОВ «Проектно-діагностичний центр», ПАТ «Енергооблік», ТОВ «МЕТРУДТРАНС», ТОВ «Магістраль-Юг», ПП «ВКФ «Елтік», ТОВ «ОСКАР-ГРУПП».

Крім того, судом апеляційної зазначено, що податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведених перевірок контрагентів позивача податкових повідомлень-рішень, якими б вказаним підприємствам були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Щодо доводів відповідача про нікчемність правочинів, то судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, з приписів ст. 228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Судами встановлено, що контрагенти позивача на час здійснення спірних господарських операцій з позивачем були зареєстровані як юридичні особи, мали відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності, а також обсяг прав як платника податку на додану вартість для укладення спірних договорів.

Реальність вчинених позивачем господарських операцій на підставі вищезазначених договорів, контрактів та додаткових угод до них, підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій та наявними в матеріалах справи копіями первинних документів: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурою, актами прийому-здачі, квитанціями про приймання вантажу, актами прийому-передачі, посвідченнями якості, витратними накладними, довідками про вартість виконаних робіт, актами про передачу матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядній організації, актами використаних матеріалів та передачі залишків, актами прийому виконаних робіт та інш.

Доводи податкового органу щодо не надання під час перевірки доказів фактичного переміщення товару, а саме товарно-транспортних накладних, спростовуються матеріалами справи. Так, в заперечення на акт перевірки, а також в додатках до скарг на податкові повідомлення-рішення, позивач посилається на безпідставне не врахування під час перевірки товарно-транспортних накладних та угод про перевезення, надаючи їх копії до заперечень та скарг, які детально були перевірені судом першої та апеляційної інстанцій.

Щодо твердження відповідача про безоплатне отримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від контрагентів товарів (послуг, робіт) в перевіряємий період, то воно спростовується вже самим фактом отримання позивачем товару та сплати ним його вартості контрагентам, що саме не заперечувалось відповідачем, та повністю узгоджується з положеннями п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що товарний характер господарських відносин позивача з його контрагентами, встановлений судовими рішеннями в адміністративних справах, які набрали законної сили, та в силу ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ.

Задовольняючи вимоги позивача, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що факти отримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» товарів (послуг, робіт) від вище перелічених контрагентів в кількості зазначеній в первинних документах, та здійснення позивачем повної оплати вартості цих товарів (послуг, робіт) шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується копіями банківських виписок - податковим органом не заперечується.

Судом апеляційної інстанції, з огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», вірно зазначено, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який в свою чергу погодився з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності доводів податкового органу про продажу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» готової продукції на експорт з застосуванням ціни меншої за звичайну, що нібито призвело до заниження валових доходів в наслідок порушення пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, оскільки матеріалами справи беззаперечно встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснювало продаж продукції (товару) за ціною визначеною за умовами контрактів постачання, що не суперечить інформація про ціни на таку продукцію, розміщену на інтернет-сайтах за відповідні періоди.

Суди щодо застосування позивачем застосуванням ціни меншої за звичайну правильно зазначили, що особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами визначено пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де передбачено, що доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу, положення підпункту 7.4.1 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток з іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт,послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому, враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів: маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Визначення ринкової вартості, зокрема, із застосуванням дохідного підходу проведення оцінки майна, згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440 (далі - національний стандарт № 1), повинно проводитися саме з аналізу цін продажу на подібне майно. В свою чергу, подібне майно - це майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об'єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість. Проте, як зазначає відповідач в акті перевірки, аналіз цін продажу визначено на підставі інформації з Інтернет сайтів.

У відповідності до вимог норм п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», яким визначено, що «індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг)».

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що застосування податковим органом «звичайних цін» є можливим виключно у випадках продажу товарів (робіт, послуг) або придбання товарів лише за наявності незвичайних умов ведення господарської діяльності, що повинно бути доведено саме податковим органом належним чином та за умови відсутності належного обґрунтування фактичної ціни продажу або придбання, яка при цьому повинна не відповідати статистичній оцінці рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України та при цьому податковий орган несе обов'язок належного доведення самого факту того, що фактична ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни. Також при цьому податковий орган має довести, що в нього є належна інформація про укладені на момент продажу товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, що дозволило б йому висунути обґрунтовані претензії до фактичної ціни договору.

Оскільки відповідачем не було доведено факту невідповідності ціни зовнішньоекономічних контрактів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» рівню звичайних цін, то суд апеляційної інстанції правомірно погодився з судом першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача в цій частині.

Колегія суддів касаційної інстанції повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 року форми «Р» № 0000850720, форми «П» № 0000870720, форми «В1» № 0000860720, форми «В4» від № 0000880720.

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який в свою чергу погодився з судом першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2013 року форми «Р» № 0000840720, оскільки згідно долученим до матеріалів справи письмовим доказам, позивачем правомірно включено до бази оподаткування збору за забруднення у третьому та четвертому кварталах 2010 року весь обсяг фактично наявного шламу та відповідно до цих обсягів нараховано суму збору. Правильність зазначення позивачем в податкових розрахунках фактичної кількості розміщення шламу аглодоменного та крицеплавильного виробництва в 2010 році (8907,982 т) також підтверджено наведеною в складеному за результатами проведення планової перевірки позивача Державною екологічною інспекцією України акті перевірки від 08.04.2011 року інформацією, а також долученими до матеріалів справи і перевіреними судом першої та апеляційної інстанції копіями первинних документів по взаємовідносинам позивача і ТОВ «НВП Гонта-Технологія», які оформлені у відповідності до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують реальність здійснення господарських операцій та приймаються судом у якості належних доказів по справі.

Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивачем до СДПІ ГМК у м. Кривому Розі подані Податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року та за 2010 рік, якими були задекларовані суми збору за забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі і за розміщення відходів. Згідно Податкового розрахунку за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» задекларовано фактичні обсяги розміщення відходів за 9 місяців 2010 року (розміщення шламу аглодоменного та крицеплавильного виробництва) - 47 214,549 тони, та збору за III квартал 2010 року за вказаний вид відходів - 543 911,60 гривень. Згідно Податкового розрахунку за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» задекларовано фактичні обсяги розміщення відходів за 2010 рік (розміщення шламу аглодоменного та крицеплавильного виробництва) - 8907,982 тони, та збору за IV квартал 2010 року за вказаний вид відходів - 102 619,95 гривень.

Судами також встановлено, що згідно з Податковим Розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за I півріччя 2010 року задекларовано фактичні обсяги розміщення відходів за 2010 рік (розміщення шламу аглодоменного та крицеплавильного виробництва) - 77 748,273 тони, та збору за I півріччя 2010 року за вказаний вид відходів - 3 022 890,97 гривень.

Отже, виходячи із встановлених судами обставин, відповідачем фактичні обсяги розміщення шламу аглодоменного та крицеплавильного виробництва в III і IV кварталі 2010 року - 77 748,273 тони були встановлені лише виходячи з даних Податкового розрахунку позивача за I півріччя 2010 року, що підтверджується дослідженими судами та долученими до справи копіями первинних документів, і при цьому, відповідачем не проведено аналіз кількості фактично розміщених на звітний період відходів, та не прийнято до уваги того факту, що позивачем у третьому кварталі 2010 року було введено технологію ТОВ «НВП Гонта-Технологія» з утилізації/збагачення шламів аглодоменного та крицеплавильного виробництва, згідно з умовами Договору від 25.12.2007 року № 5739 та Додаткових угод до цього договору, і внаслідок зазначеної вище модернізації кількість шламів з 77 748,273 т за перше півріччя 2010 року знизилась до 47 214,549 т за 9 місяців 2010 року та до 8 907,982 т за 2010 рік, що і було відображено позивачем у Податкових розрахунках за I півріччя 2010 року та за 2010 рік.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який погодився з судом першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факту заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища в III та IV кварталі 2010 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 804/5564/13-а, якою залишена без змін постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2013 року у справі № 804/5564/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько