Постанова

від 02.03.2015 по справі 817/200/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/200/15

02 березня 2015 року 9год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б., за участю секретаря судового засідання Школяр О.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопіль - Мілк"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Костопільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Костопільська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопіль - Мілк" (далі - ТОВ "Костопіль - Мілк") про стягнення заборгованості з єдиного податку в сумі 3060,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 16.12.2014 за ТОВ "Костопіль - Мілк" рахується податковий борг з єдиного податку перед бюджетом в сумі 3060,00грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому суду клопотанні просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений з урахуванням вимог ст.ст.33, 35 КАС України належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

ТОВ "Костопіль - Мілк" зареєстроване як юридична особа Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 16.05.2008, перебуває на обліку в органі доходів і зборів з 17.05.2008 за №112 та є платником податків по спрощеній системі оподаткування.

Станом на 16.12.2014 за ТОВ "Костопіль - Мілк" рахується податковий борг з єдиного податку в сумі 3060,00грн. (штрафна санкція), який виник на підставі :

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 01.04.2014 №0000162200, прийнятого на підставі акта від 19.03.2014 №11/22/35861242, яким до платника застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1020,00грн.;

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.06.2014 №0000532200, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 27.05.2014 №46/22/35861242, яким до платника застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1020,00грн.;

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 22.08.2014 №0001201500, прийнятого на підставі акта від 12.08.2014 №355/22/35861242, яким до платника застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1020,00грн.

З метою погашення податкового боргу Костопільська ОДПІ для ТОВ "Костопіль - Мілк" було сформовано і вручено податкову вимогу форми "Ю" від 08.08.2012 №57 на суму податкового боргу 1020,00грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачу в силу вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалися.

Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: довідкою про податковий борг від 16.12.2014 №9018/10/17-09-25-08 (а.с.5), довідкою про взяття на облік платника податків від 17.05.2008 №112/29-02 (а.с.6), довідкою з ЄДРПОУ від 19.05.2008 АА№141413 (а.с.7), корінцем податкової вимоги від 08.08.2012 №57 та поштовим відправленням (а.с.8), актами від 19.03.2014 №11/22/35861242, від 27.05.2014 №46/22/35861242 та від 12.08.2014 №355/22/35861242 (а.а.с.9,13, 18), поштовими відправленнями (а.а.с.10, 12, 14, 16-17,19), корінцями податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 01.04.2014 №0000162200 та від 11.06.2014 №0000532200 (а.а.с.11, 15), податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 22.08.2014 №0001201500 та корінцем до даного податкового повідомлення-рішення (а.с.20).

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належать до місцевих податків та зборів та встановлюється місцевими радами в обов'язковому порядку.

Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції органів доходів і зборів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

За змістом п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення та податкової вимоги, то загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.

Згідно з п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, органи доходів і зборів є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів і зборів.

Підпунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Підстави для застосування ст.94 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопіль - Мілк" (код ЄДРПОУ 35861242) до місцевого бюджету м.Костопіль Рівненської області податковий борг з єдиного податку в сумі 3060,00грн. (три тисячі шістдесят гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                Сало А.Б.