Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/12954/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 березня 2015 року м. Київ В/800/813/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Зайцева М.П.,

Суддів: Борисенко І.В.,

Веденяпіна О.А.,

Вербицької О.В.,

Голубєвої Г.К.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року

К/800/57875/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ехотранс-бго"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року у справі № 826/12954/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року заявнику повідомлено про недоліки його заяви та зобов'язано їх усунути протягом 10 днів з дня одержання даної ухвали.

Підставою для постановлення такої ухвали стала невідповідність заяви вимогам частини першої статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України: до заяви про перегляд судових рішень не додано конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

На усунення зазначених недоліків Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подано заяву разом із копіями рішень суду, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, тобто заявником виконано всі вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року.

Разом з тим, відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно з статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих

норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року К/800/9399/13 в якій, на його думку, норми права застосовані інакше, ніж у даній справі.

У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М.П. Зайцев

І.В. Борисенко

О.А. Веденяпін

О.В. Вербицька

Г.К. Голубєва