Постанова

від 31.03.2015 по справі 807/321/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/321/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Баркасово" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Баркасово" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення в сумі 323,31 грн.

31.03.2015 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

31.03.2015 року до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований, як юридична особа та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач був зареєстрований позивачем як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).

Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянинові, який працював на відповідача, а саме: ОСОБА_1, відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах є те, що вище вказаний громадянин працював на відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.06.2012 року (справа № 2а-0770/856/12, головуюча - суддя Андрійцьо В.Д.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Баркасово" про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 (а.с. 7-8), відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даному громадянинові повторно не доказуються.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон України № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

У відповідності до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731)при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058, зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, 01.01.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VІІІ, а саме: було відмінено фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно до п.6 п.п.6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкції №21-1) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму, зазначену в повідомлені про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п. 6 п.п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

У відповідності до п.6 п.п.6.9 Інструкції №21-1 не сплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм чинного законодавства. Даною Інструкцією передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України №166 від 22.07.2004 року становлять для міста 0,79 %, для села 1,56%.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663), якою, зокрема, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії громадянинові ОСОБА_1.

За січень 2015 року громадянинові ОСОБА_1 було проведено виплату пільгової пенсії на загальну суму 1141,24 грн., що підтверджується листом ПАТ "ПриватБанк" від 12.01.2015 року (а.с. 12) та від 26.01.2015 року (а.с. 13).

Також, відповідачеві надсилався Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 10-11).

Відповідач є правонаступником КСП "Баркасово", відтак, частка відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій становить 28,33%.

Однак, відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії громадянинові ОСОБА_1, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 323,31 грн., що підтверджується Довідкою-Розрахунком (а.с. 5) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с. 6).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач до суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов УУправління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Баркасово" - задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Баркасово" (вул. Кірова, буд. 19, с. Баркасово, Мукачівський район, Закарпатська область, 89654, р/р 260053563 м. Ужгород ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" МФО 312345, код ЄДРПОУ 30839073) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 323,31 (триста двадцять три гривні тридцять одну копійку) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.