Постанова

від 27.03.2015 по справі 810/939/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року 810/939/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2015 року № 0000332200.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Народичі Агро Інвест» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення в яких проти позову заперечив, зазначивши, що досліджені під час перевірки господарські операції між позивачем та контрагентами фактично не відбувалися, по своїй суті є безтоварними, спрямованими та незаконну мінімізацію податкових зобов'язань, так як укладені договори мають ознаки фіктивних. Також просив справу розглядати в письмовому провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Миронівський хлібопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Народичі Агро Інвест» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.02.2015 року № 58/22-011/25412361, у висновках якого, серед інших, зафіксовані порушення позивачем ст. 185-188, ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах з ТОВ «Народичі Агро Інвест», в наслідок чого ПАТ «Миронівський хлібопродукт» неправомірно сформувало податковий кредит за лютий місяць 2014 року в сумі 10 949,33 грн., в результаті чого завищену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 р. в сумі 10 949,17 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332200 від 25.02.2015 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 10494,00 грн. та застосування штрафних санкцій 5247,00 грн., всього визначено зобов'язань на суму 15 741,00 грн.

Як свідчать обставини справи, висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства зводиться до фіктивності господарських взаємовідносин Підприємства з контрагентом ТОВ «Народичі Агро Інвест».

До такого висновку відповідач прийшов у зв'язку з тим, що за інформацією, наданою старшим слідчим ОВС ВКР СУФР ГУ Міндоходів у Житомирській області України Пономарчуком О.В., зібраною в результаті досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014060000000077, стало відомо, що службові особи ТОВ «Народичі -Агро Інвест» у період 2013- 2014 років, з метою безпідставного формування податкового кредиту для суб'єктів господарської діяльності платників ПДВ, перебуваючи на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, підробили договори суборенди землі з ТОВ «Лан Полісся» (код ЄДРПОУ 37442258), ТОВ «Алгоритм Полісся» код (ЄДРПОУ 38135691), ДП «Мирогощанський державний іподром» (код ЄДРПОУ 35505132), філією «Дніпропетровський кінний завод №65», ДП «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37727827), ФОП ОСОБА_4 та у подальшому внесли неправдиві відомості у податкові накладні з реалізації ТМЦ, чим сприяли в ухиленні від сплати податків підприємствам платникам ПДВ на загальну суму понад 3000 тис. грн.

Зокрема, з допиту посадових осіб зазначених контрагентів, ОСОБА_4, а також в результаті обстеження земельних ділянок в ході проведення слідчих дій, вбачається, що ТОВ «Народичі-Агро Інвест» не вирощували с/г продукції на землях, які були взяті в оренду або в суборенду. Крім того, жодних договорів оренди земельної ділянки ТОВ «Народичі-Агро Інвест» з ДП «Мирогощанський державний іподром» та філією «Дніпропетровський кінний завод №65» не укладалось.

У зв'язку з наведеним відповідач вказує, що ТОВ «Народичі-Агро Інвест» є фіктивним підприємством, а тому господарські операції з позивачем носили безтоварний характер, відповідно правових підстав у ПАТ «Миронівський хлібопродукт» на податковий кредит за наслідками таких операцій - не було.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» в особі відокремленого структурного підрозділу «Андріяшківський елеватор» (Покупець), і ТОВ «Народичі-Агро-Інвест» (Постачальник), уклали Договір постачання від 02.12.2013р. № 67/а, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію, далі (Товар) на умовах ПАР відповідно до міжнародних правил «Інкотермс 2010», а Покупець бере на себе зобов 'язання прийняти і сплатити Товар.

Згідно з п. 2.5. Договору Постачальник вважається таким, що виконав поставку Товару після прийняття Товару Покупцем і надання йому оригіналів наступних документів:

- рахунка-фактури;

- видаткової і податкової накладних.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні, належним чином оформлену податкову накладну, ТТН, виписки по рахунку позивача, картки рахунку позивача та квитанціями, довіреність на закупівлю, витяг з журналу вагаря.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, виписані ТОВ «Народичі-Агро Інвест», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Народичі-Агро Інвест» було зареєстрованим платником податку на додану вартість та мало свідоцтво платника такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Народичі-Агро Інвест» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, податкова накладна, ТТН, виписки по рахунку позивача, картки рахунку позивача та квитанціями, довіреність на закупівлю, витяг з журналу вагаря, які містять відомості про господарські операції позивача з ТОВ «Народичі-Агро Інвест» і оформлені належним чином.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації, яка свідчить про невикористання ТОВ «Народичі-Агро-Інвест» земельних ділянок, обумовлених конкретними договорами з визначеними контрагентами. Проте, відповідачем не спростовано можливого розпорядження ТОВ «Народичі-Агро-Інвест» будь-якими іншими земельними ділянками задля вирощування продукції, яка була поставлена позивачу, так само, як і не спростовано можливої посередницької діяльності цього товариства. Доводи відповідача не є достатніми для того, щоб стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Народичі-Агро-Інвест».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Народичі-Агро-Інвест», а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 25 лютого 2015 року № 0000332200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.