Постанова

від 19.03.2015 по справі 817/344/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/344/15

19 березня 2015 року 12год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лютко М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.

відповідача: представник Кузьмич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально- монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємств "Електропівденмонтаж" (далі - ТОВ КНМП "ЕПМ") звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.10.2014 №0000802200 по податку на додану вартість на загальну суму 202422,00 грн. та № 0000812200 по податку на прибуток на загальну суму 177118,75 грн.

В обґрунтування позову заперечує висновки контролюючого органу про те, що правочини, укладені з контрагентом ПП "Фірма Промтехмонтаж", є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.135 т.2). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в ході проведення документальної перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують перевезення товару постачальником ПП "Фірма Промтехмонтаж" до позивача. Також не надано документів, що підтверджують доставку товарно-матеріальних цінностей ТОВ КНМП "ЕПМ" власним транспортом. На письмовий запит про надання для перевірки вищевказаних документів станом на дату підписання акта перевірки відповідь не надійшла. В ході проведення перевірки руху товару від ПП "Фірма Промтехмонтаж" до позивача було встановлено, що у документах щодо придбання та постачання містять дані, які не підтверджуються фактичними обставинами. Крім того, в ході перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013 № 557/26-55-22-01/22556838 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Фірма Промтехмонтаж", код ЄДРПОУ 22556838 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платниками ТОВ "ВК "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ 33972398) та ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) в період з 01 січня по 31 грудня 2012 року". Висновками акту перевірки підтверджено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання від ТОВ "ВК "Віконні Системи" та ТОВ "Матадор" до ПП "Фірма Промтехмонтаж" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в загальній сумі - 1631000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 271833 грн., а тому відповідно відсутні поставки товарів від ПП "Фірма Промтехмонтаж" до контрагентів-покупців за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Таким чином, у зв'язку з непідтвердженням у ПП "Фірма Промтехмонтаж" об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбанням товарів у контрагентів-постачальників ТОВ "ВК "Віконні Системи" та ТОВ "Матадор", відповідно у ПП "Фірма Промтехмонтаж" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу таких товарів підприємствам-покупцям в розумінні ст.185 Податкового кодексу України. Вищенаведене свідчить про те, що правочини між ПП "Фірма Промтехмонтаж" та відображеним у додатках 5 до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 контрагентами - покупцями товарів, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З наведених підстав спірні рішення про збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" зареєстроване Виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 29.12.1994, код ЄДРПОУ 22555520; взяте на облік як платник податків з 29.12.1994, зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 25262495 від 01.07.1997; види діяльності: електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; інші будівельно-монтажні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; обслуговування систем безпеки; оптова торгівля іншими машинами й устаткування; комп'ютерне програмування; діяльність у сфері інжинірингу, геології, геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікації (а.с.65-70 т.1).

Суд встановив, що на підставі наказу від 16.09.2014 № 217 та направлення від 17.09.2014 № 102 уповноваженою особою Кузнецовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області згідно зі ст.20 розділу І, ст.75, ст.78, ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України в період з 17.09.2014 по 23.09.2014 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж", код ЄДРПОУ 22555520, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2012 по 31.08.2012, податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП "Фірма Промтехмонтаж", код ЄДРПОУ 22556838. За результатами перевірки складено акт № 247/22-22555520 від 30.09.2014, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме ТОВ КНМП "ЕПМ" завищено витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 141695,00 грн., в т.ч.: І квартал 2012 року в сумі 22369 грн., ІІ квартал 2012 року в сумі 11215 грн., ІІІ квартал 2012 року в сумі 108111;

п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ КНМП "ЕПМ" завищено податковий кредит в результаті чого донараховано податок на додану вартість всього на загальну суму ПДВ 134948 грн., в т.ч.: березень 2012 року - 21304 грн., травень 2012 року - 10681 грн., липень 2012 року - 28643 грн., серпень 2012 року - 74320 грн. (а.с.12-44 т.1)

Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Рівненській області на підставі акта перевірки № 247/22-22555520 від 30.09.2014 прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000802200 від 10.10.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 202422,00 грн., в тому числі за основним платежем на 134948,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 67474,00 грн. (а.с.45 т.1);

податкове повідомлення-рішення № 0000812200 від 10.10.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 177118,75 грн., в тому числі за основним платежем на 141695,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 35423,75 грн. (а.с.60 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої скарги платника податків залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.46-50 т.1).

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а зокрема, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій ТОВ КНМП "ЕПМ" з контрагентом ПП "Фірма Промтехмонтаж", на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку перевіреного періоду, суд встановив наступне.

17.01.2012 між ПП "Фірма Промтехмонтаж" (Продавець) та ТОВ КНМП "ЕПМ" (Покупець) укладено договір №17-12 (а.с.82 т.1), згідно з яким Продавець для потреб Покупця виконує закупівлю електротоварів згідно з наданих Покупцем заявок та потреби у електротоварах.

На виконання умов договору в період березень-серпень 2012 року позивачем від контрагента-постачальника ПП "Фірма Промтехмонтаж" було отримано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 809686,52 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 34947,75 грн.

Так, у березні 2012 року позивачем отримано електротоварів на загальну суму 127822,71 грн., у т.ч. ПДВ - 21303,78 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 342 від 17.03.2012 на загальну суму 36563,82 грн., у т.ч. ПДВ - 6093,97 грн.;

№ 343 від 17.03.2012 на загальну суму 46980,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7830,00 грн.;

№ 344 від 17.03.2012 на загальну суму 8598,37 грн., у т.ч. ПДВ - 1433,06 грн.;

№ 346 від 17.03.2012 на загальну суму 4594,76 грн., у т.ч. ПДВ - 765,79 грн.;

№ 347 від 15.03.2012 на загальну суму 19786,08 грн., у т.ч. ПДВ - 3297,68 грн.;

№ 348 від 15.03.2012 на загальну суму 11299,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1883,28 грн. (а.с.83-88 т.1).

На вказані операції ПП "Фірма Промтехмонтаж" для позивача виписані податкові накладні:

№ 4 від 17.03.2012 на загальну суму 36563,82 грн., у т.ч. ПДВ - 6093,97 грн.;

№ 5 від 17.03.2012 на загальну суму 46980,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7830,00 грн.;

від 17.03.2012 на загальну суму 8598,37 грн., у т.ч. ПДВ - 1433,06 грн.;

№ 1 від 17.03.2012 на загальну суму 4594,76 грн., у т.ч. ПДВ - 765,79 грн.;

№ 10 від 15.03.2012 на загальну суму 19786,08 грн., у т.ч. ПДВ - 3297,68 грн.;

№ 11 від 15.03.2012 на загальну суму 11299,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1883,28 грн. (а.с.89-95 т.1.).

Також в травні 2012 року позивачем отримано від ПП "Фірма Промтехмонтаж" товарів на загальну суму 64087,20 грн., у т.ч. ПДВ - 10681,20 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 358 від 18.05.2012 на загальну суму 19926,72 грн., у т.ч. ПДВ - 3321,12 грн.;

№ 359 від 18.05.2012 на загальну суму 44160,48 грн., у т.ч. ПДВ - 7360,08 грн. (а.с.96 т.1).

На вказані операції ПП "Фірма Промтехмонтаж" для позивача виписані податкові накладні № 4 від 18.05.2012 на загальну суму 19926,72 грн., у т.ч. ПДВ - 3321,12 грн., та № 5 від 18.05.2012 на загальну суму 44160,48 грн., у т.ч. ПДВ - 7360,08 грн. (а.с.97-98 т.1).

Крім цього, в липні 2012 року позивачем отримано від ПП "Фірма Промтехмонтаж" товарів на загальну суму 171855,07 грн., у т.ч. ПДВ - 28642,51 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 380 від 04.07.2012 на загальну суму 7229,04 грн., у т.ч. ПДВ - 1204,84 грн.;

№ 382 від 18.07.2012 на загальну суму 56489,33 грн., у т.ч. ПДВ - 9414,89 грн.;

№ 389 від 27.07.2012 на загальну суму 108136,70 грн., у т.ч. ПДВ - 18022,78 грн. (а.с.99-101 т.1).

На вказані операції ПП "Фірма Промтехмонтаж" для позивача виписані податкові накладні № 2 від 04.07.2012 на загальну суму 7229,04 грн., у т.ч. ПДВ - 1204,84 грн.; № 7 від 18.07.2012 на загальну суму 56489,33 грн., у т.ч. ПДВ - 9414,89 грн.; № 9 від 27.07.2012 на загальну суму 108136,70 грн., у т.ч. ПДВ - 18022,78 грн. (а.с.102-105 т.1).

В серпні 2012 року позивачем отримано від ПП "Фірма Промтехмонтаж" товарів на загальну суму 445921,84 грн., у т.ч. ПДВ - 74320,31 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 392 від 09.08.2012 на загальну суму 397366,70 грн., у т.ч. ПДВ - 66227,78 грн.;

№ 393 від 09.08.2012 на загальну суму 48555,14 грн., у т.ч. ПДВ - 8092,52 грн. (а.с.106-107 т.1).

На вказані операції ПП "Фірма Промтехмонтаж" для позивача виписані податкові накладні: № 4 від 09.08.2012 на загальну суму 397366,70 грн., у т.ч. ПДВ - 66227,78 грн. та №3 від 09.08.2012 на загальну суму 48555,14 грн., у т.ч. ПДВ - 8092,52 грн. (а.с.108-110 т.1).

Зазначені податкові накладні відображені позивачем в реєстрах отриманих податкових накладних , а суми ПДВ включені до податкового кредиту відповідного періоду.

Придбаний товар отримано матеріально-відповідальною особою позивача (завскладом) на підставі довіреностей, зареєстрованих в журналі виданих довіреностей позивача (а.с.124-128,129 т.1).

Оплата за поставлені ТМЦ проведена в безготівковій формі на повну суму постачання, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2592 від 07.03.2012 на суму 83543,82 грн.; № 2593 від 07.03.2012 на суму 4594,76 грн.; № 2594 від 07.03.2012 на суму 8598,37 грн.; №2630 від 16.03.2012 на суму 31085,76 грн.; № 2852 від 18.05.2012 на суму 19926,72 грн.; №2853 від 18.05.2012 на суму 44160,48 грн.; № 3042 від 05.07.2012 на суму 7229,04 грн.; №3094 від 24.07.2012 на суму56489,03 грн.; № 3102 від 27.07.2012 на суму 108136,70 грн.; №3193 від 16.08.2012 на суму 445921,84 грн. (а.с.111-120 т.1). Розрахунки з постачальником відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується карткою рахунку 631 по контрагенту ПП "Фірма Промтехмонтаж" (а.с.121-123 т.1). Оприбуткування придбаного товару підтверджується прибутковими ордерами (на склад) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 2012 (а.с.136-164 т.1, 162-173 т.2); видача відповідних товарів зі складу у виробництво оформлена накладними на внутрішнє переміщення (а.с.174-182 т.2).

Суд встановив, що придбані у ПП "Фірма Промтехмонтаж" товарно-матеріальні цінності були використані позивачем в господарській дальності, а саме при виконанні робіт для Відокремленого підрозділу Рівненська атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Так, 20.02.2012 між Відокремленим підрозділом Рівненська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) та ТОВ Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" (Підрядник) було укладено Договір № 178Ш-12 на закупівлю робіт за державні кошти (а.с.165-177 т.1). За умовами Договору, Підрядник зобов'язується в 2012 році на свій ризик власними та залученими силами за завданням Замовника виконати комплекс робіт за темою "Заміна обладнання автоматичної пожежної сигналізації енергоблоку № З (III каналу системи безпеки)", а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Між тими ж сторонами було укладено договори щодо подібного виду робіт: № 174Ш-12/71-12-8-12-2081 від 13.02.2012, № 187Ш-12 від 14.03.2012, № 191Ш-12 від 03.05.2012 (а.с.178-189,190-202,203-217 т.1).

Окрім цього, 12.08.2012 між ЗАТ "НВО Укрсовпроект" (Генпідрядник) та ТОВ Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" (Підрядник) було укладено Договір № 107Т-10 на виконання комплексу робіт. За умовами даного Договору Підрядник на свій ризик власними та залученими силами і засобами, за завданням Генпідрядника, зі свого матеріалу та матеріалу наданого Генпідрядником, зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (БМР) і пусконалагоджувальних робіт (ПНО) по реконструкції та технічному переоснащенню автоматизованого комплексу ІТЗ ФЗ енергоблоків № 1, 2 ВП "Рівненська АЕС". Генпідрядник зобов'язується прийняти від Підрядника закінчені роботи, змонтоване обладнання та сплатити вартість виконаних робіт і послуг в порядку, передбаченому Договором, в межах реального надходження коштів від Замовника (ВП "Рівненська АЕС") (а.с.218-237 т.1).

Фактичне використання позивачем придбаних у ПП "Фірма Промтехмонтаж" товарно-матеріальних цінностей при виконанні умов вищевказаних договорів, отримання доходу та формування податкових зобов'язань з ПДВ підтверджується дослідженими судом доказами: довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, податковими накладними позивача за березень, травень, липень, серпень 2012 року (а.с.238-248 т.1, 1-64 т.2).

Всі проаналізовані вище документи бухгалтерського обліку ТОВ КНМП "ЕПМ", якими оформлено спірні господарські операції, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача та використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що придбання позивачем товарів за досліджуваними господарськими операціями відповідає основному реєстраційному виду господарської діяльності ТОВ КНМП "ЕПМ" та спрямоване на одержання прибутку в результаті виконання договірних зобов'язань перед контрагентами-покупцями (замовниками) з використанням таких товарів; а реальність таких операцій підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів ст.ст.44,83 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ КНМП "ЕПМ" первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. Однак, в дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що товарно-транспортної накладна, на відсутність якої вказує відповідач в обгрунтування своїх висновків про нереальний характер господарської операції, не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій поставки товару.

Деякі дефекти в оформленні документів (зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), за наявності інших первинних документів, якими підтверджується факт реального придбання платником податку (покупцем) товару, не можуть розглядатися як самостійні підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Оцінюючи покликання відповідача на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013 № 557/26-55-22-01/22556838 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Фірма Промтехмонтаж", код ЄДРПОУ 22556838 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платниками ТОВ "ВК "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ 33972398) та ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) в період з 01 січня по 31 грудня 2012 року" (а.с.202-205 т.2), суд зауважує наступне.

Зазначеним актом підтверджується, що контрагент позивача є зареєстрованою юридичною особою, основним видом діяльності якого є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва; є зареєстрованим платником податку на додану вартість. Постачальником подавалась податкова звітність з податку на додану вартість за перевірений період, при цьому на наявність розбіжностей між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями постачальника податковий орган не вказує. На запит податкового органу ПП "Фірма Промтехмонтаж" надано до перевірки документи, якими оформлені господарські операції з придбання товарів від контрагентів-постачальників ТОВ "ВК "Віконні Системи" та ТОВ "Матадор".

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено, що контрагент-постачальник позивача ПП "Фірма Промтехмонтаж" на час здійснення спірних господарських операцій (та на час судового розгляду) був зареєстрований як юридична особа, володів спеціальною податковою правосуб'єктністю, належність оформлення виданих ним податкових накладних податковим органом не заперечується, а укладений з його участю господарський договір з позивачем в установленому порядку недійсним не визнаний.

Поведінка постачальників по ланцюгу постачання (ТОВ "ВК "Віконні Системи" та ТОВ "Матадор") не впливає на правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість за дослідженими господарськими операціями, позаяк позивач не перебував в безпосередньому господарському зв'язку з обумовленими підприємствами. Належно підтверджені відомості щодо обізнаності позивача з можливими порушеннями по ланцюгу постачання відповідачем не надані, а судом не встановлені.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) від 22.01.2009, в якому зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що у постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі №21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив безтоварного характеру спірних господарських операцій.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи позивач належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Фірма Промтехмонтаж" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху його активів.

Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та не довів порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та п.185.1 ст.185, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Відтак суд вважає неправомірним збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10.10.2014 №0000802200 та №0000812200 не відповідають критеріям правомірності, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб'єкта владних повноважень.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.10.2014 №0000802200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 202422,00 грн., у тому числі за основним платежем 134948,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 67474,00 грн., від 10.10.2014 №0000812200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 177118,75 грн., у тому числі за основним платежем 141695,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35423,75 грн.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Кузнецовське налагоджувально-монтажне підприємство "Електропівденмонтаж" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.