ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2015Справа №910/5017/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НемирівЛатІнвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології"
про стягнення 2 989 197,61 грн.
Суддя Лиськов М.О .
Представники :
від позивача : Ткач В.В, (за дов.)
від відповідача : не з'явився
В судовому засіданні 01.04.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
03.03..2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НемирівЛатІнвест" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" (надалі - відповідач) про стягнення 2 989 197,61 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за договором № 48/10/11-МД про постачання від 13.02.2012, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в 2 989 197,61 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2015 порушено провадження у справі №910/5017/15-г та призначено розгляд справи на 23.03.2015.
В судове засідання, призначене на 23.03.2015, представник позивача з'явився та надав додаткові докумени.
В судове засідання, призначене на 23.03.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
В судове засідання, призначене на 23.03.2015, представник позивача з'явився.
В судове засідання, призначене на 23.03.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
23.03.2015 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 01.04.2015
В судове засідання, призначене на 01.04.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 01.04.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
13.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НемирівЛатІнвест" (далі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" (далі - Відповідач, Постачальник) був укладений Договір постачання товару № 48/10/11-МД (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується приймати і оплатити товар..
За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).
На виконання умов Договору, Позивач здійснив передплату Відповідачеві на загальну суму 4 873 450 грн., що підтверджується копіями квитанцій (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).
Відповідачем було частково поставлено товар на загальну суму 2 116 142 грн., що актом звірки, таким чином на час розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2 757 308 грн.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо поставки товару відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 2 757 308 грн.
А отже на підставі ст. 1213 Цивільного Кодексу України відповідач має повернути безпідставно одержані кошти позивачеві.
Отже, враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача безпідставно отриманих 2 757 308 грн. обґрунтовані, доведені доказами та відповідно є такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням наведених положень укладеного сторонами Договору, виходячи з факту не отримання товару покупцем за видатковими накладними, строк виконання зобов'язання щодо поставки товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів погашення заборгованості в добровільному порядку відповідачем не надано.
За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором про постачання товару №48/10/11-МД від 13.02.2012 у розмірі 2 757 308 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 231 889,61 грн. 3 відсотків річних.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні аграрні технології" (02160, м. Київ, Харківське шосе, будинок 8-А, офіс 2; ідентифікаційний номер: 37396647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НемирівЛатІнвест" (22812, Вінницька обл., Немирівський район, село Сподахи, вулиця Центральна, будинок 3 А; ідентифікаційний код 35365643) 2 757 308 (два мільйона сімсот п'ятдесят сім тисяч триста вісім) грн. 00 коп. - основного боргу, 231 889 (двісті тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 61 коп. - 3 % річних та 59 783 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 95 коп. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 03.04.2015
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2015 |
Оприлюднено | 07.04.2015 |
Номер документу | 43412048 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні