Рішення

від 25.03.2015 по справі 910/2007/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015Справа №910/2007/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Теплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп»

про стягнення боргу в сумі 42 483,98 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко І.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Теплоенерго» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» (далі - відповідач) про стягнення боргу в сумі 41 219,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/2007/15-г, розгляд справи призначено на 25.02.2015 р.

18.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані клопотання про долучення документів до матеріалів справи, письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору та заява про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

У судове засідання 25.02.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2007/15-г позивач виконав.

У судове засідання 25.02.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2007/15-г відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 25.02.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/2007/15-г, розгляд справи було відкладено на 25.03.2015 р.

У судове засідання 25.03.2015 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 25.03.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солід Теплоенерго» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № П-15/10/14 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму згідно додатків до даного договору (специфікацій) та рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість та кількість вказується у додатках до даного договору (специфікаціях), відповідно до заявки покупця.

Згідно пунктами 3.4, 3.5 Договору термін поставки - 5 календарних днів після зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Передача товару покупцю здійснюється після зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити вартість товару на умовах 100% передоплати протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання договору та отримання рахунку-фактури, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 10 даного договору, згідно рахунку-фактури.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено товар на загальну суму 112 200,00 грн., в свою чергу, покупець лише частково розрахувався за товар, а саме на суму - 72 400,00 грн., відтак, за розрахунком позивача, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 39 800,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар за Договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями наступних видаткових накладних: № 36 від 17.11.2014 р. на суму 37 400,00 грн.; № 47 від 25.11.2014 р. на суму 37 400,00 грн.; № 45 від 26.11.2014 р. на суму 37 400,00 грн.

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 112 200,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого товару за Договором (платіжні доручення № 2475 від 25.11.2014 р. на суму 10 000,00 грн., № 2479 від 26.11.2014 р. на суму 15 000,00 грн., № 2485 від 28.11.2014 р. на суму 37 400,00 грн., № 2565 від 16.12.2014 р. на суму 10 000, 00 грн.)

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар за Договором у розмірі 39 800,00 грн.

З огляду на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлений товар за Договором в розмірі 39 800,00 грн.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 219,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 464,81 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було невірно визначено періоди та суми, на які нараховуються 3% річних та інфляційні втрати, а тому судом було здійснено власний розрахунок вищезазначених показників, за результатами якого розміри як 3%, так і інфляційних втрат є більшими, а ніж ті, які були заявлені позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони

Суд не вбачає правових підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки позивачем не подавалось відповідне клопотання.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 219,17 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 464,81 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних втрат, в загальному розмірі 42 483,98 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінггруп» (04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна, будинок 19, корпус 2; ідентифікаційний код: 34344659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Теплоенерго» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 66А, офіс 54; ідентифікаційний код: 38991918) заборгованість за поставлений товар в розмірі 39 800 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 81 коп., 3% річних в розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя О.В. Нечай