Рішення

від 30.03.2015 по справі 916/355/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2015 р.Справа № 916/355/15-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВІКАНТ"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Кулик В.В.- згідно довіреності № 406 від 23.02.2015 р.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий дім ВІКАНТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "АНТАРЕС" про стягнення заборгованості у сумі 294 807 грн. 34 коп., з яких: 252 215 грн. 18 коп. - основний борг, 23 806 грн. 76 коп. - пеня, 18 785 грн. 40 коп. - інфляційні втрати.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 24.02.2015р., позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 289 807 грн. 34 коп., з яких: 247 215 грн. 18 коп. - основний борг, 23 806 грн. 76 коп. - пеня, 18 785 грн. 40 коп. - інфляційні втрати.

Представник позивача позовну заяву підтримує, на своїх вимогах наполягає.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 січня 2013р. між ТОВ "Торговий дім ВІКАНТ" (Продавець) та ТОВ "АНТАРЕС" (Покупець) був укладений Договір № 03/13-ОС, згідно якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця металопродукцію (далі - Товар), а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.01.2014р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі Сторін не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього Договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що передається за цим Договором, визначається в заявках Покупця, у Рахунках-фактурах Продавця та/або Специфікаціях до Договору, видаткових накладних. Сторони домовились, що Заявки передаються представником Покупця за допомогою телефонного зв'язку в усній формі, або направляються на адресу Продавця в письмовій формі та відображається у Рахунках-фактурах Продавця (далі - Рахунки-фактури), які є невід'ємною частиною Договору та/або Специфікаціях до Договору.

Згідно п. 3.6. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х (двох) календарних днів від дати Рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у Рахунках - фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній Специфікації. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця. Транспортні послуги за доставку Товару на будівельний майданчик Покупця здійснюються транспортом, що надає Продавець та виставляються окремо в рахунку-фактурі або включаються у вартість Товару.

Відповідно до п. 3.7. Договору при відстроченні платежу оплата вартості Товару здійснюється протягом 4-х (чотирьох) банківських днів з дня отримання Товару. Такий порядок розрахунку і за транспортні послуги.

Згідно п. 4.1. Договору Продавець зобов'язаний передати Покупцеві Товар протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати оплати Рахунку-фактури Покупцем відповідно до умов цього Договору або, в разі відсутності повної передплати - згідно можливостей Продавця. Виставлення Рахунку-фактури свідчить про готовність Продавця відвантажити Товар.

Відповідно до п. 4.2. Договору Покупець зобов'язаний прийняти Товар від Продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 358 400 грн. 88 коп., що підтверджується транспортними накладними № 00007673 від 10.09.2014р. на суму 128 416 грн. 70 коп., № 00007729 від 11.09.2014р. на суму 144 621 грн. 10 коп., № 00007766 від 15.09.2014р. на суму 7 407 грн. 48 коп., № 00008965 від 05.11.2014р. на суму 76 995 грн. 60 коп., актом надання послуг № 270198 від 05.11.2014р. на суму 960 грн. та довіреностями ААЕ № 152057 від 01.09.2014р., ААЕ № 152069 від 05.11.2014р. Але, відповідач за поставлений Товар розрахувався частково.

Несплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 247 215 грн. 18 коп.

В ході розгляду справи, 30 березня 2015р., позивач надав до суду копію платіжного доручення № 50 від 20.03.2015р., згідно якого ТОВ "АНТАРЕС" сплатило позивачу ще 20 000 грн.

Відповідно до п. 6.3. Договору у разі порушення строків оплати за Товар, вказаних у пунктах 3.7., 3.8. цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 23 806 грн. 76 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 18 785 грн. 40 коп., які також просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2013р. між ТОВ "Торговий дім ВІКАНТ" (Продавець) та ТОВ "АНТАРЕС" (Покупець) був укладений Договір № 03/13-ОС, згідно якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця металопродукцію (далі - Товар), а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.6. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х (двох) календарних днів від дати Рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у Рахунках - фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній Специфікації. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця. Транспортні послуги за доставку Товару на будівельний майданчик Покупця здійснюються транспортом, що надає Продавець та виставляються окремо в рахунку-фактурі або включаються у вартість Товару.

Відповідно до п. 3.7. Договору при відстроченні платежу оплата вартості Товару здійснюється протягом 4-х (чотирьох) банківських днів з дня отримання Товару. Такий порядок розрахунку і за транспортні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 358 400 грн. 88 коп., що підтверджується транспортними накладними № 00007673 від 10.09.2014р. на суму 128 416 грн. 70 коп., № 00007729 від 11.09.2014р. на суму 144 621 грн. 10 коп., № 00007766 від 15.09.2014р. на суму 7 407 грн. 48 коп., № 00008965 від 05.11.2014р. на суму 76 995 грн. 60 коп., актом надання послуг № 270198 від 05.11.2014р. на суму 960 грн. та довіреностями ААЕ № 152057 від 01.09.2014р., ААЕ № 152069 від 05.11.2014р. Але, відповідач за поставлений Товар розрахувався частково.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 50 від 20.03.2015р. на суму 20 000 грн. вбачається, що відповідач в ході розгляду справи частково сплатив суму боргу, у зв'язку з чим заявлена вимога позивача щодо стягнення основного боргу підлягає задоволенню у сумі 227 215 грн. 18 коп.

Відповідно до п. 6.3. Договору у разі порушення строків оплати за Товар, вказаних у пунктах 3.7., 3.8. цього Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 23 806 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 18 785 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач доказів повного та належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВІКАНТ" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВІКАНТ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС" (65125, м. Одеса, вул.. Велика Арнаутська, б. 2 А, код ЄДРПОУ 37678911, р/р 26004043000000 в ПАО Банк Кіпру, МФО 320940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВІКАНТ" (01001, м. Київа, вул.. Еспланадна, 34/2, к. 5, код ЄДРПОУ 31568293, р/р 26002500005960 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) заборгованість у сумі 227 215 грн. 18 коп., пеню у сумі 23 806 грн. 76 коп., інфляційні втрати у сумі 18 785 грн. 40 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 5 489 грн. 25 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 квітня 2015 р.

Суддя Н.В. Рога