Постанова

від 31.03.2015 по справі 916/1590/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 916/1590/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: Котюх С.А., посвідчення № 032130, дата видачі : 11.02.15р.;

від позивача за первісним позовом: Коломаченко Г.П., довіреність № б/н, дата видачі : 01.01.15р.;

від відповідача за первісним позовом: Нечитайло Р.Є., довіреність № 2154, дата видачі : 18.09.14р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аскор Плюс»

на рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року

по справі № 916/1590/14

за позовом Приватного підприємства «Аскор Плюс»

до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України»

про зобов'язання виконати умови договору

та за зустрічним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України»

до Приватного підприємства «Аскор Плюс»

про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

за участю прокуратури Одеської області та Чорноморського транспортного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Аскор Плюс» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» про зобов'язання виконати умови договору про надання послуг №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 року, а саме укомплектувати самохідний морський плавкран «Черноморец-27» екіпажем згідно із свідоцтвом про мінімальний склад екіпажу, надавати ПП «Аскор Плюс» послуги самохідного морського плавкрану «Черноморец-27», передбачені вказаним договором.

В рамках того ж позовного провадження Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Южненької філії ДП «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства «Аскор Плюс» про розірвання договору від 17.10.2013 року №59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг з додатковими угодами №1 від 25.10.2013 року та №2 від 08.01.2014 року, та зобов'язання ПП «Аскор Плюс» забезпечити буксирування самохідного морського плавкрану «Черноморец-27» до причалу адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 (суддя Демешин О.А.) в задоволенні позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Розірвано укладений між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" та Приватним підприємством „Аскор Плюс" Договір від 17.10.2013 року № 59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг з Додатковими угодами № 1 від 25.10.2013року та № 2 від 08.01.2014 року.

Зобов'язано Приватне підприємство „Аскор плюс" на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану „Черноморец-27" до причалу адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Стягнуто з Приватного підприємства „Аскор плюс" на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України": 2436 гривень судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції відмовив в задоволенні первісного позову з підстав того, що саме позивачем не виконувались свої зобов`язання щодо оформлення приходів та відходів плавкрана, внаслідок чого у відповідача не було можливості для виконання, покладених на нього договірних зобов`язань з надання послуг.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що внаслідок невиконання позивачем своїх зобов`язань, відповідач не може виконувати свої зобов`язання перед позивачем в частині надання позивачу послуг і, відповідно, одержання винагороди за ці послуги - суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку, через невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань, відповідач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року по даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Мирошниченка М.А., суддів Головей В.М., Шевченко В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства „Аскор Плюс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 р. у справі № 916/1590/14 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 року касаційну скаргу ПП "Аскор Плюс" ? задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 скасовано в частині задоволення зустрічного позову і в цій частині направлено справу на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

При винесенні постанови Вищий господарський суд України висловив вказівки щодо нового розгляду справи, зокрема зазначив про те, що в оскаржуваних судових рішеннях відсутня правова оцінка листа ПП "Аскор Плюс" від 19.03.2014 №47 щодо розірвання договору та обставин, що в ньому зазначені, суди не з'ясували чи є на час подання позову у сторін договірні відносини.

Також, в постанові зазначено, що суди дійшли висновку, що залишення судна капітаном і екіпажем відбулось у примусовому порядку у зв'язку з подіями що відбулися в АР Крим, що суди визнали форс-мажорними обставинами. Разом з тим, на думку касаційної інстанції, суди не дослідили умови договору про які домовились сторони у разі настання форс-мажорних обставин (розділ VI договору).

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив обставини справи та надані додаткові докази на підтвердження відсутності вини відповідача по зустрічному позову у невиконанні договірних зобов'язань; не досліджував зміст постанови Державної Ради Республіки Крим від 17.03.2014 р., листа №48 від 19.03.2014 р., копії позовної заяви по визнання права власності на спірний плавкран та акту про морський протест, вчинений нотаріусом 28.03.2014 р. ; не з'ясував різницю між "оформлення приходу та виходу судна з порту" та "отримання дозволу капітана порту на вихід судна"; не з'ясовано, чи може ПП "Аскор Плюс" за наявності форс-мажорних обставин виконати умови п.2.2.4 договору про розірвання якого заявлений зустрічний позов.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначив, що при повторному розгляді справи необхідно належним чином дослідити надані додаткові докази, надані сторонами та обставини справи.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.01.2015 року, справу №916/1590/14 призначено судді-доповідачу Ярош А.І.

Розпорядженням голови суду Одеського апеляційного господарського суду №129 від 17.01.2015 року сформовано колегію судді у складі: головуючий суддя - Ярош А.І., судді Журавльов О.О., Лисенко В.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2015 року справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час апеляційного перегляду, згідно з Свідоцтвом про право власності на судно серії ПВ № 003560 від 10.09.2013 року, виданим Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державному підприємству „Адміністрація морських портів України" належить кранове судно „Чорноморець-27", ідентифікаційний номер ІМО 8933734, залишкова вартість якого складає 11 058 344,74 грн. (т.1 а.с.50-53)

З матеріалів справи вбачається та це встановлено місцевим господарським судом, що 17.10.2013 року між Підприємством (замовник) та Адміністрацією в особі Южненської філії ДП „Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту „Южний") був укладений договір № 59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг (далі Договір), з додатковими угодами № 1 і №2 від 25.10.2013р. і від 08.01.2014 р., відповідно. (т.1 а.с.10-15).

Відповідно до п.1.1. Договору, Адміністрація зобов'язалась надати послуги самохідного морського плавкрану „Чорноморець-27" вантажопідйомністю 100 тон (надалі також - послуги), а замовник - забезпечити буксирування плавкрану, прийняти та оплатити надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Характер вказаних послуг визначений п.3.1 Договору, згідно якому адміністрація надає послуги плавкрану з будівництва та/або ремонту гідротехнічних споруд на зовнішніх рейдах, акваторіях та безпечних в навігаційному відношенні пунктах Кримського узбережжя в межах територіальних вод України та району плавання, встановленого у класифікаційних документах плавкрану відповідно до проекту виробництва робіт (ПВР) Замовника за видами робіт згідно із заявкою Замовника.

Згідно з п. 2.2.11. Договору, замовник зобов'язався, зокрема: вчасно оформляти приходи та відходи плавкрану в портах, оплачувати внутрішнє та зовнішнє лоцманське проведення плавкрану, а також обслуговування Постами регулювання рухом суден; оплачувати за свій рахунок всі портові збори при заходах плавкрану в усі порти при виконанні заявлених замовником послуг, а також всі інші збори під час прямування плавкрану водними шляхами та каналами.

Для виконання передбачених Договором послуг адміністрація зобов'язалась, зокрема, завчасно належним чином (згідно з нормами судового забезпечення та правилами класифікаційного товариства) спорядити плавкран і забезпечити його всім необхідним для буксирування та нормальної експлуатації (за винятком паливно-мастильних матеріалів), укомплектувати плавкран екіпажем згідно із Свідоцтвом про мінімальний склад екіпажу та утримувати його в такому стані протягом часу буксирування та надання послуг за цим Договором, (абзацу 3 п. 2.1.1. Договору).

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що зміна вахти на плавкрані відбувається згідно з графіком, затвердженим капітаном та погодженим Замовником, для забезпечення цілодобової роботи плавкрану.

Відповідно до п.2.2.4 договору, що кореспондується з положеннями п.3.2 договору, після закінчення терміну дії або дострокового розірвання договору, замовник зобов'язується забезпечити безпечне буксирування плавкрану від місця надання послуг до причалу Адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Відповідно до п.3.2 договору, перехід плавкрану від порту Севастополь (ремонтної бази ПАТ «Морський індустріальний комплекс») до місця надання послуг а також переходи у місцях надання послуг здійснюються плавкраном власним ходом без залучення буксирів, якщо це дозволяє навігаційна обстановка та технічні можливості плавкрана по району плавання.

Пунктом п.8.9 вказаного Договору встановлено, що права та обов'язки Адміністрації за цим Договором виконуються відокремленим підрозділом - Южненською філією ДП „Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту "Южний").

Пунктом 8.1 договору, в редакції додаткової угоди №1/61-П-ЮЖФ-13 від 25.10.2013 року, сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.11.2014 року, але у будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Матеріали справи свідчать, що Підприємство прийняті на себе зобов'язання частково виконало, зокрема, за власний рахунок здійснило буксирування плавкрану від причалу адміністрації в порту Южний до ремонтної бази ПАТ „Морський індустріальний комплекс" у Севастопольському порту, що підтверджується наявними у справі копіями договору №25/10/136 від 25.10.2013р. на буксирування плавкрану „Чорноморець-27" між ТОВ „Марін Лайн" та Підприємством та акту здачі - приймання робіт (послуг) від 10.11.2013р. (т.1 а.с.16-18).

З матеріалів справи, а саме з листування Адміністрації та Підприємства, також вбачається, що після закінчення ремонту плавкрану Адміністрація повідомила про це Підприємство, а останнє своєчасно подало заявку на надання послуг, яка була підтверджена Адміністрацією, забезпечивши плавкран паливно-мастильними матеріалами в необхідній кількості (а.с.19-21), що не заперечується сторонами.

Згідно свідоцтва про мінімальний склад екіпажу плавкрану „Чорноморець-27" його склад повинен складати не менше 10 осіб (т.1 а.с.23).

Звертаючись із зустрічним позовом, ДП «АМПУ» в особі Южненської філії заявляє, що адміністрацією в повному обсязі та належним чином виконувались всі умови договору, однак ПП «Аскор Плюс» своїм листом від 19.03.2014 року №47 повідомило про припинення надання послуг за договором, з огляду на неможливість отримання дозволу на вихід плавкрану з місця виконання робіт.

Водночас, на думку позивача за зустрічним позовом, будь-які докази неможливості виконання послуг, отримання необхідних дозволів тощо відповідачем надані не були, а тому, на підставі п.п.5.5, 2.2.4 договору, просив розірвати спірний договір на підставі ст.ст. 651,907 ЦК України та зобов'язати ПП «Аскор Плюс» повернути плавкран «Черноморец-27» до порту приписки - порту Южний.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Положеннями ст.907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судова колегія зазначає, що оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 скасовано в частині задоволення зустрічного позову і в цій частині направлено справу на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду, то законність рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог Приватного підприємства «Аскор Плюс» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» про зобов'язання виконати умови договору судом не перевіряється.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 розірвано укладений між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" та Приватним підприємством „Аскор Плюс" Договір від 17.10.2013 року № 59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг з Додатковими угодами № 1 від 25.10.2013року та № 2 від 08.01.2014 року та зобов'язано Приватне підприємство „Аскор плюс" на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану „Черноморец-27" до причалу адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Проаналізувавши доводи апелянта, дослідивши матеріали справи з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення зустрічних позовних вимог ДП «АМПУ» в особі Южненської філії в частині зобов'язання ПП «Аскор Плюс» повернути майно, однак дійшла висновку про відмову в задоволенні вимог щодо розірвання спірного договору в судовому порядку, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 8.4 спірного договору визначено, що він може бути розірваний в односторонньому порядку у разі невиконання або неналежного виконання іншою стороною своїх зобов'язань за договором з повідомленням іншої сторони, яке має бути отримано нею не менше ніж за 15 календарних днів до дня розірвання договору.

Аналізуючи правові підстави розірвання договору, судова колегія зазначає , що позивач повинен надати суду повідомлення на адресу іншої сторони, яке має бути отримано нею не менше ніж за 15 календарних днів до дня розірвання договору, або довести факт невиконання або неналежного виконання іншою стороною своїх зобов'язань.

Також матеріалами справи встановлено, що листом від 17.03.2014р. №45 ПП «Аскор Плюс» повідомило начальника Адміністрації морського порту «Южний» про те, що події, що стались в Криму 16.03.2014 року не впливають на проведення робіт, які веде Підприємство, та гарантувало виконання всіх умов договору, безпеку судна, його екіпажу, своєчасну оплату виконаних робіт, а також гарантувало повернення плавкрану «Черноморец-27» власнику після закінчення строку дії договору .

Разом з тим, листом №47 від 19.03.2014 року ПП «Аскор Плюс» повідомило Адміністрацію морського порту «Южний» про вчинення керівництвом ДП «Ялтинський морський торговельний порт» перешкод у виході плавкрану «Черноморець-27» з порту, а саме ненадання дозволу на вихід плавкрану за межі порту до місця здійснення робіт.

Також Підприємство повідомило ДП «АМПУ» про те, що внаслідок незаконних дій ДП «Ялтинський морський торговельний порт» плавкраном припинено надання послуг за спірним договором.

Як встановлено судами, з листування між Підприємством та Адміністрацією вбачається, що 20.03.2014р. Адміністрація здійснила заміну екіпажу, залишивши на плавкрані лише 3-х членів і цей факт з посиланням на загрозу безпеки життю та здоров'ю екіпажу визнавався Адміністрацією (а.с.24,25)

При цьому, відповідно до акту про морський протест від 28.03.2014 року (т.1 а.с.126), капітан кранового судна «Черноморец-27» повідомив про отримання 27.03.2014 року від влади порту Ялта листа, в якому зазначено про необхідність звільнення екіпажем судна у зв'язку з переходом судна на баланс порту «Ялта».

28.03.2014 року командою Ялтинського порту капітану разом з екіпажем судна оголошено про перехід судна до власності Республіки Крим, у зв'язку з чим запропоновано залишити судно, що і було здійснено екіпажем судна.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 16.03.2014 року по 20.03.2014 року судно було повністю укомплектовано екіпажем, та мало можливість пересуватись водним простором.

При цьому, 17.03.2014 року Підприємство гарантувало повернення плавкрану до порту приписки після закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.5.5 договору, Адміністрація має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, у разі невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором, з письмовим повідомленням про це замовника не пізніше ніж за 15 днів. У такому разі, протягом зазначеного 15-денного терміну Адміністрація зобов'язується надати фактично замовлені замовником послуги за цим договором після чого припинити надання пологу. Замовник зобов'язується сплатити рахунки за ці послуги, виставлені Адміністрацією, та вартість буксировки від місця надання послуг до причалу Адміністрації.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, а Адміністрацією морських портів України не доведено в процесі апеляційного перегляду факту звернення до ПП «Аскор Плюс» з вимогою про дострокове розірвання договору або про повернення плавкрану «Черноморец-27» до порту приписки.

Більш того, встановлені обставини справи свідчать про те, що підприємство не порушувало умови договору зі свого боку, а навпаки, повідомляло Адміністрацію про вчинення керівництвом ДП «Ялтинський морський торговельний порт» перешкод у виході плавкрану «Черноморець-27» з порту, а саме ненадання дозволу на вихід плавкрану за межі порту до місця здійснення робіт, що підтверджується листом №47 від 19.03.2014 року.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про невчинення ПП «Аскор Плюс» дій в порушення істотних умов договору, які послугували б підставою для розірвання договору на підставі ст.651 ЦК України, а отже у Підприємства було відсутнє зобов'язання повертати плавкран Адміністрації до закінчення строку його дії.

Відповідно до ст.91 КТМ України, кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:

а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

б) порушення вимог до суднових документів;

в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;

г) рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).

Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.

Зі змісту листа №47 від 19.03.2014 року вбачається, що капітаном ДП «Ялтинський морський торговельний порт» не надано дозволу на вихід плавкрану до місця здійснення робіт, без пояснення причин такої затримки.

Відповідно до ч.1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає вчинення з боку ПП «Аскор Плюс» порушень істотних умов договору в ситуації, що склалась в період з 17 по 20 березня 2014 року, адже матеріали справи свідчать про ненадання капітаном порту дозволу на вихід судна за межі порту, вина ж Підприємства у ненаданні такого дозволу Адміністрацією не доведена.

Відповідно до п.8.1 договору в редакції додаткової угоди №1/61-П-ЮЖФ-13 від 25.10.2013 року, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.11.2014 року, але у будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Таким чином, зважаючи на те, що зобов'язання повернути плавкран виникають у замовника лише після закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання, враховуючи що сторонами не досягнуто згоди щодо дострокового розірвання договору, а підстави для розірвання договору згідно ст.651 ЦК України відсутні, ПП «Аскор Плюс» до 01.11.2014 року не мало зобов'язання із забезпечення буксирування плавкрану до порту Южний.

Оскільки судовою колегією не встановлено будь-яких порушень з боку ПП «Аскор Плюс» своїх зобов'язань за договором, підстави, передбачені ст.651 ЦК України, для розірвання договору, відсутні.

Враховуючи, що порядок розірвання договору про надання послуг, передбачений ст.907 ЦК України, відсилає до умов договору, судова колегія вважає, що спірний договір не можливо розірвати і на підставі зазначеної статті.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» до Приватного підприємства «Аскор Плюс» про розірвання спірного договору від 17.10.2013 року № 59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг з додатковими угодами до нього № 1 від 25.10.2013року та № 2 від 08.01.2014 року.

Разом з тим, судова колегія вважає обґрунтованими позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо зобов'язання ПП «Аскор Плюс» повернути плавкран «Черноморец-27» до порту приписки Южний, зважаючи на виникнення такого обов'язку Замовника за договором після закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.2.2.4 договору, що кореспондується з положеннями п.3.2 договору, після закінчення терміну дії або дострокового розірвання договору, замовник зобов'язується забезпечити безпечне буксирування плавкрану від місця надання послуг до причалу Адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ПП «Аскор Плюс» повернути спірний плавкран до порту Южний на підставі п.2.2.4 договору, а отже, в цій частині слід залишити оскаржуване рішення без змін.

Аналізуючи зміст вказівок Вищого господарського суду України щодо подальшого розгляду справи, судова колегія вважає за необхідне дослідити умови договору, про які домовились сторони у разі настання форс-мажорних обставин (розділ VI договору) та встановити, чи виникли в спірних правовідносинах такі обставини.

Постановою Одеського господарського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року встановлено наявність форс-мажорних обставин, які покладено в основу відмови в задоволенні первісного позову ПП «Аскор» про зобов'язання виконати умови договору. У цій частині постанова апеляційного господарського суду Вищим господарським судом України не скасована, рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ПП «Аскор» залишено без змін.

Зазначені обставини враховуються судовою колегією та не впливають на її висновки при новому апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» до Приватного підприємства «Аскор Плюс» про розірвання договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 року.

В решті оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст. 99, п.2 ст. 103, с т.ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аскор Плюс» частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 в частині задоволення зустрічного позову скасувати в частині розірвання договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 року.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» до Приватного підприємства «Аскор Плюс» про розірвання договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 року, укладеного між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» та Приватним підприємством «Аскор Плюс.

В решті зустрічних позовних вимог рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 в частині зобов'язання Приватного підприємства „Аскор Плюс" забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану „Черноморец-27" до причалу Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» буксирами, залученими Приватним підприємством „Аскор Плюс" за власний рахунок та стягнення судових витрат -залишити без змін.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 02.04.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко