Ухвала

від 16.03.2015 по справі 285/1011/15-ц

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/1011/15-ц

провадження № 6/0285/41/15

16 березня 2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………………….Савицька Л.Й.

при секретарі…………….…………..ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за поданням відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції

про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ:

ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити боржника директора ТОВ «Діс Транс» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України до погашення боржником боргу у повному обсязі.

Своє подання обґрунтовує тим, що у відділі ДВС Новоград-Волинського МРУЮ знаходиться на виконанні наказ № 906/1268 від 12.11.2014 року, виданий Господарським судом Житомирської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Діс Транс» код 38006700 що знаходиться за адресою: провул. Совхозний, 3, м. Новоград-Волинський на користь ОСОБА_3 Павлівни боргу в сумі 10526,58 грн., витрат на послуги адвоката у сумі 1900 грн., та судового збору в сумі 1827 грн. Всього 14253,58 грн.

Представник відділу ДВС Новоград-Волинського МРУЮ в судове засідання не прибув.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.7 постанови №5 від 30.03.2012 року роз'яснив, що відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК , зокрема, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно приписів ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Закон України В«Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян УкраїниВ» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 вказаного Закону встановлено, що ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - до виконання зобов'язань. Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231передбачено, що обмеження у праві виїзду за межі України пов'язується з ухиленням громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням (п.22.5).

Відповідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З аналізу вказаних норм вбачається, що невиконання рішення суду не є безумовною підставою для обмеження керівника підприємства у праві виїзду за межі України. Обов'язковою умовою є свідоме ухилення від виконання зобов'язань і ця обставина повинна бути доведена.

Узагальнюючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України 01 лютого 2013 року Верховний Суд України зазначив, що особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме лише невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції перебуває на виконанні наказ № 906/1268 від 12.11.2014 року, виданий Господарським судом Житомирської області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Діс Транс» код 38006700 що знаходиться за адресою: провул. Совхозний, 3, м. Новоград-Волинський на користь ОСОБА_3 Павлівни боргу в сумі 10526,58 грн., витрат на послуги адвоката у сумі 1900 грн., та судового збору в сумі 1827 грн. Всього 14253,58 грн.

20.06.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

У поданні державного виконавця про тимчасове обмеження директора ТОВ «Діс Транс» ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України перераховані вжиті ним заходи, здійснені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, однак, не наведено обставин на підтвердження дій або бездіяльності боржника, що виразилися в ухиленні від погашення боргових зобов'язань. Також, у поданні відсутнє посилання на будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209-210, 217, 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України В«Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян УкраїниВ» , ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення або з дня отримання її копії

Головуюча суддя Л.Й.Савицька