Рішення

від 11.03.2015 по справі 727/2684/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2684/14-ц

Провадження № 2/727/239/15

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі Гулевич М.М.

за участю сторін:

- представника позивача ОСОБА_1

- представника відповідача Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції - Громової Л.

- представника прокуратури Шевченківського району м. Чернівців - Кончевської Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_7; третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог - приватного нотаріуса Чернівецького міського округу - Ткач Н.В., ОСОБА_9; третьої особа на стороні позивача без самостійних вимог - служби у справах дітей Чернівецької міської ради про:

- визнання недійсними акту державного виконавця та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013 року;

- визнання недійсними прилюдних торгів від 22.10. 2013 року; 15.11. 2013 року та від 05.12. 2013 року;

- визнання незаконною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження за № 38093376 від 09.12. 2013 року;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно від 27.12. 2013 року;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності від 27.12. 2013 року;

- стягнення судових витрат, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_6 до відповідачів Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_7, треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_9, Приватний нотаріус Чернівецького міського округу - Ткач Н.В., третя особа на стороні позивача: служба у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання недійсними акту державного виконавця про передачу майна боржнику в рахунок погашення боргу та свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав. Мотивує заявлені вимоги тим, що під час розгляду справи в іншому провадженні, їй стало відомо про те, що 3-х кімнатна квартира розташована за адресою АДРЕСА_1, тобто спірна квартира була придбана за спільні кошти подружжя, належить ОСОБА_7 - бабусі її чоловіка - ОСОБА_9 і була оформлена на відповідачку на підставі свідоцтва від 27.12. 2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. на підставі акту державного виконавця про передачу майна боржнику в рахунок погашення боргу, за рішенням Шевченківського райсуду м. Чернівців. Вважає, що вищезазначені дії ДВС та приватного нотаріуса незаконними а акт державного виконавця від 06.12. 2013 року, свідоцтво № 443 такими, що підлягають визнанню недійсними так як, на даний момент вона перебуває у зареєстрованому 24.09.2006 році шлюбі з ОСОБА_9 В шлюбі, за час спільного проживання однією сім»єю з ОСОБА_9 вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, з народження, проживає разом з ними в спірній квартирі. Зазначає, що в період шлюбу, а саме - 25.04.2008 року нею та ОСОБА_9 за спільні кошти подружжя було придбано вищеозначену квартиру за адресою АДРЕСА_1, вартістю на час купівлі - 14427 грн. квартиру було оформлено на чоловіка ОСОБА_9, однак за спільні кошти і за час спільного проживання. Посилається на те, що державним виконавцем не було її повідомлено про відкриття виконавчого провадження після отримання виконавчого документу виданого на підставі рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2013 року по справі №727/1343/13-ц,; крім цього її не було повідомлено і про хід виконавчих дій, а також державним виконавцем не було проведено звернення стягнення на частку спірної квартири, незважаючи на те, що в ОСОБА_9 було і інше рухоме (транспортні засоби) та нерухоме майно (частку в спадковому майні - житловому будинку АДРЕСА_2), на яке на той час можливо було провести стягнення. Звертає увагу на те, що були обмежені права та інтереси дитини під час вчинення правочинів, а саме їх неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; як на її прохання, так і на прохання представника державним виконавцем було відмовлено їй у праві на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, мотивуючи тим, що вона не являється стороною провадження. Вважає, що відповідачем ОСОБА_7, ОСОБА_9 було свідомо приховано від державного виконавця, приватного нотаріуса Ткач Н. відомості про придбання спірної квартири за кошти спільні подружжя і в шлюбі, а також наявність проживання в квартирі неповнолітньої дитини. Посилаючись на вимоги чинного цивільного, сімейного законодавства, просить, визнати недійсним акт державного виконавця про передачу майна боржнику в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського правління юстиції 06.12.2013. Визнати недійсним свідоцтво, посвідчене Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. 27.12.2013 зареєстрованого в реєстрі за №443. та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7, ідентиф. код НОМЕР_1, на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

В червні 2014 року позивач ОСОБА_5 подала в суд уточнену позовну заяву, (в порядку ст.31 ч.2 ЦПК України) до відповідачів Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В., ОСОБА_7, приватного підприємства «Спеціальне підприємство Юстиція» Чернівецька філія, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_9, третя особа на стороні позивача: служба у справах дітей Чернівецької міської ради, Прокуратура Шевченківського району м. Чернівці, про визнання незаконними дій державної виконавчої служби, визнання недійсними актів та постанов державної виконавчої служби, прилюдних торгів, свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав. Просить залучити до участі у справі Приватне підприємство «Спеціальне підприємство Юстиція» в особі Чернівецької філії, як співвідповідача. Визнати незаконними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції щодо: направлення боржнику та стягувачу повідомлення від 30.08.2013 №20874/05-52/5; направлення заявки на реалізацію арештованого майна від 03.09.2013 року №05-15/20943/5 зазначеної квартири; направлення листа від 06.12.2013 року за №25772 стягувачу ОСОБА_7; Визнати недійсними наступні Акти та Постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції: Акт опису й арешту майна від 24.07.2014 року ВП №38093376; постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 27.08.2014 року ВП №38093376; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.09.2013 року ВП №38093376; акт державного виконавця про переоцінку майна від 28.10.2013 року; акт державного виконавця про переоцінку майна від 19.11.2013 року; постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12.2013 року ВП №38093376; акт державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12.2013 року (щодо примусового виконання виконавчого листа №727/1343/13ц від 16.04.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці), а також просить визнати недійсними прилюдні торги від 22.10.2013 року, від 15.11.2013 року, та від 05.12.2013 року, з продажу квартири за адресою АДРЕСА_1, проведених Чернівецькою філією Приватного підприємства «Спеціальне підприємство Юстиція», які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців; визнати недійсним свідоцтво, посвідчене Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року зареєстроване в реєстрі за №443; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів на її користь - ОСОБА_5; стягнення судові витрати., які також були уточнені згідно заяв, відповідно від 09.10.2014 року (а.с. 208 т.1) та від 06.11. 2014 року ( т.1 а.с. 226).

В листопаді 2014 року позивачем в порядку вимог ч. 2 ст. 31 ЦПК України було збільшено позовні вимоги та в наданій суду письмовій заяві, просить визнати незаконними та скасувати наступні Акти, Постанови, Заявки Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Виконавчого провадження №38093376: Акт опису й арешту майна від 24.07.2014 ВП №38093376; Постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, від 27.08.2014 ВП №38093376; Заявку на реалізацію арештованого майна від 03.09.2013 №05-15/20993/5, (стосовно направлення документів щодо проведення реалізації квартири за адресою АДРЕСА_1); Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.09.2013 року ВП №38093376; Акт державного виконавця про переоцінку майна від 28.10.2013 року ВП №38093376; Акт державного виконавця про переоцінку майна від 19.11.2013 року ВП №38093376; Постанову про звільнення майна боржника з під арешту від 05.12.2013 року ВП №38093376; Постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12.2013 року ВП №3809337; визнати недійсними акти та постанови Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Виконавчого провадження №38093376: акт державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12.2013 року ВП №38093376, який затверджений 06.12.2013 року начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (щодо примусового виконання виконавчого листа №727/1343/1 від 16.04.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці); постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12.2013 року ВП №38093376, яка затверджена 06.12.2013 року начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, (щодо передачі в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, стягувачу ОСОБА_7, квартири за адресою АДРЕСА_1); визнати недійсними прилюдні торги від 22.10.2013 року, від 15.11.2013 року та від 05.12.2013 року, з продажу квартири за адресою АДРЕСА_1, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. Визнати недійсним свідоцтво, посвідчене Приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року зареєстроване в реєстрі за №443, яким посвідчено, що ОСОБА_7, місце реєстрації та проживання АДРЕСА_3, реєстраційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_3, належить на праві власності майно, що складається з: трьохкімнатної квартири, загальною площею 56,80 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 478483,00 грн.; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ткач Наталії Василівни про державну реєстрацію права власності, індексний номер НОМЕР_4 від 27.12.2013 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_3. Стягнути з відповідачів на її, ОСОБА_5 та стягнути судові витрати.

В лютому 2015 року позивачем ОСОБА_5, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_1 в суд було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить розглянути по суті вимоги, зокрема: визнати незаконною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12. 2013 року ВП 38093376; визнати недійсними - акт державного виконавця про передачу майна боржнику - стягувану в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013р. ВП 38093376, затвердженого цією ж датою начальником Шевченківського ВДВС ЧМУЮ; постанову про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013 року ВП 38093376, а саме спірної квартири що в АДРЕСА_1; визнати недійсними прилюдні торги від 22.10.2013 року, від 15.11.2013 року та від 05.12.2013 року, з продажу квартири за адресою АДРЕСА_1, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців; визнати недійсним свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року зареєстроване в реєстрі за №443, яким посвідчено, що ОСОБА_7 належить на праві власності спірне майно - квартира, загальною площею 56,80 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 478483,00 грн.; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ткач Наталії Василівни про державну реєстрацію права власності, індексний номер НОМЕР_4 від 27.12.2013 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_7; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

На підставі клопотання, за письмовою заявою від 04.02. 2015 року, представника позивача, згідно ухвали суду від 04.02. 2015 року частково залишено без розгляду заявлені вище (з уточненнями) позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, 2010 року народження в судове засідання, будучи повідомленою про день, час і місце розгляду справи не з»явилася, захист своїх інтересів в суді доручила представляти представнику, за довіреністю - ОСОБА_1, який в засіданні позовні вимоги в інтересах своєї довірительки підтримав в повному обсязі, у наданих суду поясненнях посилався на обставини аналогічно викладеним в позовній заяві (з уточненнями від 04.02. 2015 року); просить, вищенаведені позовні вимоги задовольнити.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Чернівецької міської ради в судове засідання не з»явився, будучи повідомленою про день, час і місце розгляду справи, суду представником Никитенко І. надано письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника служби; просять задовольнити заявлені позовні вимоги (з уточненнями) та ухвалити рішення з дотриманням вимог закону і в інтересах дитини.

Представник відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, за довіреністю Громова Л., заявлені позовні вимоги (з уточненнями від 04.02. 2015 року) заперечувала, у наданих суду поясненнях вказувала на те, що усі проведені державними виконавцями дії на виконання виконавчого документу в рамках ВП №38093376 були проведені з дотримання вимог закону, а отже, на її думку відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_7, в її інтересах за угодою про надання правової допомоги - ОСОБА_13 в судові засідання неодноразово, повторно не з»являлися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи, суду останнім в інтересах ОСОБА_7 направлено заперечення проти позову (т.1 а.с. 191), в якій просять відмовити в задоволені позову ОСОБА_5 в повному обсязі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно спору на стороні відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_9 і в його інтересах представник ОСОБА_11 в судові засідання неодноразово, повторно не з»являлися, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи; суду останніми представлено заяву про розгляд справи в їх відсутності та заперечення проти позову (т.1 а.с. 176) в яких просять в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Представник прокуратури Шевченківського району м. Чернівців - Кончевська Л.Я. діючи в інтересах дитини, малолітнього ОСОБА_6, 2010 року підтримала заявлені позовні вимоги (з уточненнями позивача від 04.02. 2015 року) і просить їх задовольнити.

Розглянувши і вивчивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, відповідно заперечення проти позову; об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, у межах заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1,, пояснення представника відповідача - Шевченківського ВДВ ЧМУЮ - Громової Л., позицію представника прокуратури Шевченківського району м. Чернівців - Кончевської Л.Я., свідків, суд приходить до наступних висновків. Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом, належними доказами по справі встановлено, що позивач з ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції 24.09.2006 році шлюбі (а.с.14), який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.06.2014 року розірвано (а.с.171).

В шлюбі за час спільного проживання однією сім»єю позивача з ОСОБА_9 народилася дитина - син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується дослідженим свідоцтвом про народження дитини (а.с.19).

У відповідності до довідки виписки з домової книги про склад сум'ї та реєстрацію і прописку, позивач ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_9 та їх син ОСОБА_6 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.232).

В період шлюбу, а саме: - 25.04.2008 року позивачем ОСОБА_5 та третьою особою ОСОБА_9 було придбано 3-х кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, вартість якої на день купівлі - 25.04.2008 становила 14427,00 грн., право власності було оформлено на третю особу ОСОБА_9, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири (а.с.21) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.22).

На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2013 року був задоволений позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики, стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 борг за договором позики від 15.04.2008 року в сумі 475000,00 грн. та судові витрати в сумі 3441,00 грн. (а.с.179-180).

Крім наведеного, судом установлено, що на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2013 року Шевченківським відділом ДВС Чернівецького МУЮ було відкрито виконавче провадження та були призначені торги з реалізації арештованого майна, які не відбулись, тому за бажанням стягувача ОСОБА_7 їй була передана квартира за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Ткач Н.В., у відповідності до якого, підставою виникнення права власності зазначено: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 443, виданий 27.12.2013, виданий: Ткач Н.В. (а.с.111-112). Крім наведеного судом установлено з досліджених доказів і даного не заперечувалося сторонами, що управлінням державної автомобільної інспекції було підтверджено в листі від 16.03. 2014 року про наявність в ОСОБА_9 транспортних засобів (т. 1 а.с. 113, 114). ОСОБА_9 займається підприємницькою діяльністю сплачує податки, про що свідчать надані суду в порядку забезпечення доказів по справі дані (а.с. 118 - 124 т.1). Спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 126).

Судом також встановлено і дане вбачається з досліджених матеріалів виконавчого провадження ВП 38093376 (за в/л 727/1343/13ц від 16.04. 2013р.), що 24.07.2014р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_14 було складено акт опису й арешту майна на 3-х кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1. Крім цього, 27.08.2014 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Семенчук В.М. постановлено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; 29.08.2013 суб'єктом оціночної діяльності, ОСОБА_16 складено Звіт про оцінку зазначеної квартири (аркуш №54 ВП)). Слід зазначити, що в даному звіті вказано дві суми, які оцінювач рекомендував в якості найбільш ймовірної ринкової вартості квартири, це зокрема 478483 грн., (аркуш №28 ВП) та 531364 грн. (аркуш №32 ВП); 30.08.2013 начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції направлено боржнику та стягувачу, Повідомлення №20874/05-32/5 про реалізацію спірної квартири за ціною 478483 грн. При цьому суд звертає увагу, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про направлення сторонам виконавчого провадження даного повідомлення; в судовому засіданні представник відповідача - державної виконавчої служби Громова Л з даного приводу пояснень не мала.

В засіданні встановлено, що 03.09.2013 начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції направлено Заявку на реалізацію арештованого майна №05-15/20943/5 зазначеної квартири. З дослідженої заявки не вбачається кому вона адресована для виконання.

17.09.2013 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Семенчук В.М. було винесено постанову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1

Проведення даної виконавчої дії було підтверджено і опитаним и в засіданні свідками ОСОБА_17, ОСОБА_18

07.10.2013 Чернівецькою філією Приватного підприємства "Спеціальне підприємство Юстиція" повідомлено державну виконавчу службу про проведення прилюдних торгів квартири на 22.10.2013р. За даними від 22.10.2013р. наданими Чернівецькою філією Приватного підприємства "Спеціальне підприємство Юстиція" прилюдні торги спірної квартири, не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців; 28.10. 2013 року державним виконавцем майно (спірна квартира) було переоцінено на 5 %; 15.11.2013 року до державної виконавчої служби Шевченківського району поступило повідомлення про те, що призначені на 22.10.2013 не відбулися повторно у зв'язку з відсутністю покупців; у зв»язку з чим державним виконавцем відповідною постановою від 19.11.2013 року було проведено переоцінку майна, спірної квартири на 9 %. При цьому, судом звертається увага на те, що матеріалами дослідженого виконавчого провадження стверджується і про проведення в - третє прилюдних торгів на 05.12. 2013 року на 11 годин і відповідно які також повторно не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. Крім наведеного, як видно з досліджених матеріалів ВП, 06.12.2013 начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції було направлено повідомлення стягувачу ОСОБА_7 із пропозицією вирішити питання щодо залишення за собою не реалізованого на прилюдних торгах майна в рахунок погашення боргу. Даного факту в засіданні не заперечувала і представник відповідача - державної виконавчої служби Громова Л., однак пояснити яким чином постанову від 06.12. 2013 року представник ОСОБА_7 - ОСОБА_12 отримав 05.12. 2013 року не змогла. Крім цього, як вбачається з заяви представника ОСОБА_7 - ОСОБА_13, останній від імені своєї довірительки просив залишити за ОСОБА_7 нереалізоване майно в рахунок погашення боргу не спірну квартиру, а квартиру за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 56,8 м2 (житлова 40,0 м2) за ціною 478483 грн. При цьому, як вбачається з доводів представника позивача, вищенаведена заява була зареєстрована в державній виконавчій службі 05.12.2013р. (вх. №5266), а лист Чернівецької філії Приватного підприємства "Спеціальне підприємство Юстиція" до державної виконавчої служби про те, що торги не відбулися у зв»язку з відсутністю покупців поступив і був зареєстрований лише 06.12.2013 за вх.. №5269. В цей же день за дослідженими матеріалами виконавчого провадження ст. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Семенчуком В.М. винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме трикімнатну квартиру загальною площею 56,8 м2 (житлова 40,0 м2), розташовану по АДРЕСА_1, за ціною 478483 грн. В судовому засіданні представник відповідача - Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Громова Л. спростувати не змогла і будь - яких пояснень не надала. При цьому, судом звертається увага, що згідно дослідженого виконавчого документу (тобто виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.04.2013 року № 727/1343/13ц, який був повернутий до районного суду, за дослідженими матеріалами витребуваної цивільної справи № 727/1343/13ц було вирішено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 борг в сумі 475.000 грн. та судові витрати в сумі 3441 грн., характер стягнення становить ціну - 478441 грн., а за вищенаведеною постановою від 06.12. 2013 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу - стягувачу ОСОБА_7 було повернуто майно - спірну квартиру на загальну суму 478483 грн., тобто за більшим розміром ніж визначено виконавчим документом. При цьому суд звертає увагу, що згідно вищенаведених процесуальних постанов, винесених державними виконавцями в рамках ВП № 38093376, що оскаржуються позивачем мало місце солідарне стягнення боргу. Крім наведеного, судом встановлено, що саме і 06.12. 2013 року було припинено обтяження на спірне майно (квартиру по АДРЕСА_1) в Державній реєстраційній службі, про що свідчить (в матеріалах ВП) досліджений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 06.12. 2013 року (індексний номер НОМЕР_5). Крім цього, 06.12. 2013 року ст. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Семенчуком В.М. було складено і акт державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, затверджений цього ж числа начальником Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ В.М. Ватаманюком.

Вищенаведеними доказами по справі спростовуються доводи представника відповідача - Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Громової Л. в частині того, що обтяження на спірну квартиру було припинено лише після винесення нею постанови про закінчення виконавчого провадження. Як встановлено в судовому засіданні постанова про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем Громовою Л.В. було винесено 09 грудня 2013 року (а, затверджено начальником Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ В.М. Ватаманюком 26.12. 2013 року) у зв»язку з повним фактичним виконанням рішення. В даній постанові (п.2) державним виконавцем припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання.

Отже, судом встановлено і даного не заперечувалося сторонами, що обтяження на спірну квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 було знято за три дні до прийнятого рішення державним виконавцем Громовою Л.В. згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.12. 2013р.

Крім наведеного, з матеріалів виконавчого провадження № 38093376 вбачається, що державними виконавцями, не проводилося розшук майна (гроші, автомобілі, тощо), що належать боржнику; не ставилося питання про звернення стягнення на таке майно, а натомість вищеозначені докази свідчать про звернення стягнення (передача майна (спірна квартира) стягувачу в рахунок погашення боргу) на квартиру АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя, а не на відповідну частку цього майна, що належить боржнику, яку мав би фактично визначити суд в установленому порядку; однак даного з досліджених матеріалів ВП № 38093376 не вбачається, натомість як видно з матеріалів справи (а.с. 170 т.1) заяву в суд про вирішення питання визначення часток в спільному майні подружжя було подано не боржником ОСОБА_9, а позивачем - ОСОБА_5

Крім наведеного, судом з достовірністю встановлено, що в спірній квартирі постійно, з дня народження проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 20 т.1), при цьому також судом встановлено, що і до даного часу в спірній квартирі мешкає позивач і малолітня дитина, в квартирі АДРЕСА_1 знаходяться їх речі, предмети домашнього вжитку; ці встановлені обставини повністю узгоджуються і з показами відповідно свідків ОСОБА_17, ОСОБА_20, які пояснили, що приймали участь як поняті при описі майна в спірній квартирі і бачили там речі домашнього вжитку, дитячі речі і іграшки. Однак, виходячи з наведеного судом встановлено, що відповідного дозволу органу опіки та піклування Чернівецької міської ради щодо відчуження квартири не надавалося і даних обставин взагалі не було перевірено державним виконавцем згідно Закону України «Про виконавче провадження», що фактично в судовому засіданні було підтверджено представником відповідача державним виконавцем Громовою Л.В. Також, останньою в судовому засіданні при дачі пояснень не заперечувалося того, що державними виконавцями Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції не було перевірено належним чином того, що спірна квартира була придбана під час шлюбу позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_9 за спільні кошти подружжя, в матеріалах справи відсутні докази того, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_9 на праві особистої приватної власності, відсутні і дані щодо згоди іншого з подружжя на відчуження спірної квартири; крім наведеного, судом встановлено і даного не заперечувалося відповідно сторонами, що під час виконання судового рішення, не з'ясовувалося в сторін виконавчого провадження, зокрема боржника - ОСОБА_9 факт проживання в спірній квартирі неповнолітніх дітей та їх зареєстроване місце проживання; не було витребувано дозволу органу опіки та піклування Чернівецької міської ради на вчинення дій по відчуженню квартири в якій з народження мешкає малолітня дитина, про що не міг не знати боржник - батько дитини - ОСОБА_9, за позовом якого, тільки 20.06. 2014 року, тобто після повернення виконавчого документу (09.12. 2013р.) було Шевченківським районним судом м. Чернівці прийнято рішення про розірвання шлюбу з ОСОБА_5 (а.с. 171 т. 1); з обставин якого чітко вбачається, що як ОСОБА_9, так і ОСОБА_5 стверджували, що з січня 2013 року вони не підтримують подружніх стосунків, однак проживають разом в одній квартирі, в різних кімнатах; де і проживав їх син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6

Статтями 60-74 Сімейного кодексу України визначено дію презумпції спільності майна подружжя, де вказано, що частини чоловіка та дружини є рівними. Аналогічне вбачається і п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", де зазначено, що, суди, розглядаючи позови, пов'язані з правом спільної власності, повинні виходити з того, що відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60-74 Сімейного кодексу України (далі - СК)); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі... Частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, - відкритті після нього спадщини. Зі змісту абзацу 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» вбачається, що для виникнення права спільної сумісної власності подружжя на збудований в період шлюбу житловий будинок не має значення, на ім'я кого з подружжя він оформлений.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 372 ч.1, ч.2 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними і у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Крім наведеного, виходячи з сукупності досліджених доказів по справі відносно відсутності згоди на відчуження спірної квартири при наявності зареєстрованої в ній малолітньої дитини, позовні вимоги ОСОБА_5 ґрунтуються і на законі, зокрема, частиною 4 ст.29 ЦК України встановлюється, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є також місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Згідно ст.ст. 3, 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання", місце реєстрації є місцем проживання фізичної особи. Згідно ч.2 ст.177 СК України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Статтею 17 Закону України "Про охорону дитинства" передбачається, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Відповідно до частини другої, частини третьої ст.18 Закону України "Про охорону дитинства", діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла. Крім цього, законодавцем чітко визначено, що є неприпустимим зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону." Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Крім наведеного, статтею 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зазначені норми узгоджується із вимогами ч.2 ст.64 та ч.1 ст.156 Житлового кодексу України та ч.1 ст.405 ЦК України.

Дії державного виконавця з вищенаведеного, чітко визначені і Інструкцією з організації примусового виконання, рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 із внесеними змінами, далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень, де п.2.4. розділу II Інструкції… передбачено залучення органів опіки та піклування відповідно до покладених на них повноважень обов'язково здійснюється при виконанні рішень про відібрання дитини, а також у разі необхідності забезпечення, прав та інтересів дітей та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування)". Реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" (п.4.5 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень). Отже, Законом України "Про виконавче провадження" чітко передбачено, що Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, а саме стаття 12 даного Закону свідчить про те, що боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" "Звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник." Крім цього, Законом… визначено, що стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети, що належать боржникові на праві власності або є його часткою в спільній власності, членів його сім'ї та осіб, які перебувають на його утриманні.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України в п.23 Постанови від 07.02.2014 №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" передбачив в п. 23, що при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у їм належать, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансовою установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Законодавцем також чітко визначено, що стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса (стаття 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІУ "Про іпотеку").

На думку суду грунтуються на законі і вимоги позивача щодо визнання недійсним свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №443, яким посвідчено, що ОСОБА_7 належить на праві власності спірне майно - квартира, загальною площею 56,80 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 478483,00 грн.; скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Ткач Наталії Василівни про державну реєстрацію права власності, індексний номер НОМЕР_4 від 27.12.2013 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 за ОСОБА_7, виходячи з наступного.

Правові норми, які регулюють особливості вчинення нотаріальних дій, щодо спільного майна подружжя, а також де беруть участь неповнолітні особи, чи від імені малолітніх вчиняють дії батьки чи опікуни, крім вище вказаних норм передбачені Інструкцією "Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, із внесеними змінами, далі - Інструкція від 22.02.2012 №296/5.

Виходячи з наведеного судом звертається увага і на те, що в порушення вимог Закону України Про виконавче провадження (ст. 41), наведеної вище Інструкції…державним виконавцем не проводилися стягнень витрат з боржника, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця (пункт 1 глави 7 розділу І Інструкції від 22.02.2012 №296/5). Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (пункт 2 глави 7 розділу І Інструкції від 22.02.2012 №296/5). У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів (підпункт 3.1 пункту 3 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5). Правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами (підпункт 4.1 пункту 4 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5). При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо правовстановлюючий документ оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена (підпункт 4.2 пункту 4 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5). Правочин щодо розпорядження майном може бути посвідчений нотаріусом без згоди другого з подружжя у разі, якщо з правовстановлюючого документа, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо (підпункт 4.4 пункту 4 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5). На підтвердження того факту, що "майно набуто одним із подружжя під час окремого проживання з другим з подружжя у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, подається копія рішення суду, що набрало законної сили, про визнання особистою приватною власністю одного з подружжя майна, що є предметом цього договору (підпункт 4.7 пункту 4 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5). У разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка (підпункт 5.1 пункту 5 глави 1 розділу II Інструкції від 22.02.2012 №296/5).

А, як встановлено в судовому засіданні і стверджується вищенаведеними доказами в їх сукупності, шлюб між подружжям ОСОБА_7 було розірвано після посвідчення свідоцтва, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року щодо належності на праві власності ОСОБА_7 спірної квартири та здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1

Статтею 26 ч.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав, зокрема - "у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав". Отже, виходячи з наведеного, визнання судом свідоцтва про право власності недійсним повинно відбуватись одночасно із скасуванням рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України "Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам." Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недодержання в момент вчинення правочину стороною цих вимог є підставою його недійсності (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відносно заявлених позовних вимог позивачем в частині визнання недійсними прилюдних торгів відповідно, від 22.10.2013 року, від 15.11.2013 року та від 05.12.2013 року, з продажу квартири за адресою АДРЕСА_1, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців суд також вважає, що ці вимоги ґрунтуються на законі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 ч.5 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Статтею 62 ч.6. Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Згідно ст. 62 ч.7 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Відповідно до ст. 62 ч.8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Наведені вище норми узгоджується і з вимогами відповідно ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

гідно ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду. При цьому судом враховується і те, що статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачі, відповідно не надала суду належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування поданих ними в суд заперечень проти позову.

Згідно вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

В силу вимог ст. 88 ч.1 ЦПК України підлягають задоволенню і вимоги заявлені про стягнення судових витрат понесених позивачем та документально підтверджених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 41, 47, 55, 124 Конституції України, ст.ст.60-70 Сімейного кодексу України, ст.150 ЖК України, ст.ст.16, 311, 319, 321, 325, 358, 368, 372, 383, 391 ЦК України; Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 із внесеними змінами, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595, із внесеними змінами, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав"; Постанови від 07.02.2014 №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"; 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ; статтею 6 Конвенції з прав людини; практики Європейський суд з прав людини; ст. ст. 3, 10, 11, 37, 57, 58, 60, 61, 64, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, ЦПК України, суд - ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_7; третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог - приватного нотаріуса Чернівецького міського округу - Ткач Н.В., ОСОБА_9; третьої особа на стороні позивача без самостійних вимог - служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання недійсними акту державного виконавця та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013 року; про визнання недійсними прилюдних торгів від 22.10. 2013 року; 15.11. 2013 року та від 05.12. 2013 року; про визнання незаконною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження за № 38093376 від 09.12. 2013 року; про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно від 27.12. 2013 року; про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності від 27.12. 2013 року; про стягнення судових витрат задовольнити.

Визнати незаконною і скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 09.12. 2013 рку ВП 38093376.

Визнати недійсними - акт державного виконавця про передачу майна боржнику - стягувану в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013р. ВП 38093376, затвердженого 06.12. 2013 року начальником Шевченківського ВДВС ЧМУЮ та постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013 року (ВП 38093376), а саме - квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсними прилюдні торги, відповідно від 22.10.2013 року, від 15.11.2013 року та від 05.12.2013 року з продажу квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Ткач Н.В. від 27.12.2013 року, зареєстроване в реєстрі за №443, яким посвідчено, що ОСОБА_7 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) належить на праві власності нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, загальною площею 56,80 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м., вартістю 478483,00 грн.

Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Ткач Наталії Василівни про державну реєстрацію права власності (індексний номер НОМЕР_4 від 27.12.2013 року) на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на квартиру квартира АДРЕСА_1, загальною площею 56,80 кв.м., житловою площею 40,00 кв.м., вартістю 478483,00 грн. за ОСОБА_7 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Стягнути пропорційно з Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (юридична адреса м. Чернівці вул.. Переяслівська, 7а, код ЄДРПОУ: 35029484 та ОСОБА_7, мешканки АДРЕСА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5, мешканки АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 243.60 грн., документально підтверджені квитанцією № 30 від 24.02. 2014р.

Після набрання чинності рішення суду і до його виконання, скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.05.2014 року про забезпечення позову ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_7; третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог - приватного нотаріуса Чернівецького міського округу - Ткач Н.В., ОСОБА_9; третьої особа на стороні позивача без самостійних вимог - служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання недійсними акту державного виконавця та постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.12. 2013 року; про визнання недійсними прилюдних торгів від 22.10. 2013 року; 15.11. 2013 року та від 05.12. 2013 року; про визнання незаконною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження за № 38093376 від 09.12. 2013 року; про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно від 27.12. 2013 року; про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності від 27.12. 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слободян Г.М.