Рішення

від 27.03.2015 по справі 465/9473/13-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9473/13-ц

2/465/988/15

РІШЕННЯ

Іменем України

27.03.2015 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Гимон І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Газета «Експрес» про визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить його честь, гідність, ділову репутацію інформацію, опубліковану у статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» та поширену у номері НОМЕР_1 газети «Експрес» та стягнути моральну шкоду в розмірі 200 000 грн. В подальшому представник позивача збільшив позовні вимоги шляхом подачі додаткової інформації, яка підлягає спростуванню.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у газеті "Експрес" НОМЕР_1 було надруковано та поширено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1". Автора наведеної статті в номері не вказано, стаття підписана Відділом розслідувань газети "Експрес". У вказаній статті серед іншого було поширено ряд фактичних тверджень, які мають відношення до позивача, зокрема: ОСОБА_1 та особа на прізвисько "ОСОБА_2" ? одна людина; ОСОБА_1 став спадкоємцем кримінального капіталу; ОСОБА_1 був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_3; ОСОБА_1 був правою рукою кримінального авторитета ОСОБА_4; ОСОБА_1 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестменс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів; ОСОБА_1 протегує бізнес з комуністами; За вказівкою ОСОБА_1 члени партії "Свобода" продали величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії; ОСОБА_1 взяв під контроль усі призначення на відповідальні посади, які лобіює депутатський корпус партії "Свобода"; у партії "Свобода" ОСОБА_1 називають касиром; ОСОБА_1 роками відточував свої звички у "бригадах"; неможливо знайти у біографії ОСОБА_1 інформації про освіту; у ОСОБА_1 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл; ОСОБА_1 дав команду оголосити війну газеті "Експрес".

Крім цього, оприлюднено ряд недостовірних оціночних суджень, зокрема: у ОСОБА_1 дуже підозріла біографія ? у ній майже немає дат; в образі ОСОБА_1 та стилі його життя важко упізнати переслідуваного опозиціонера, він купається в розкоші; ОСОБА_1 приручив партію "Свобода" фінансовими ін'єкціями; ОСОБА_1 перетворив партію "Свобода" у машину для заробляння грошей; головна рушійна сила вчинків ОСОБА_1 ? заробляти гроші; ОСОБА_1 є амбітною та вкрай мстивою людиною.

Позивач наголошує як на очевидному факті на тому, що інформація, наведена у статті, безпосередньо стосується позивача; вказана публікація побудована у формі недостовірних висловлювань, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

Позивач наголошує, що викладені в статті факти побудовані на чутках або на домислах журналістів, викладена інформація не відповідає дійсності, і тим самим вводить читачів газети "Експрес" в оману стосовно діяльності Позивача, по своїй суті є наклепом та шкодить діловій репутації Позивача, негативно впливає на думку про нього осіб, які були ознайомлені зі статтею. Відповідач використав друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної, наклепницької інформації, яка направлена на свідоме протиправне порушення прав та свобод Позивача, посягає на його гідність, честь та ділову репутацію.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, позов підтримав повністю, дав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві. Крім цього, на запитання суду повідомив, що ОСОБА_1 був народним депутатом України в період 2012-2014 років від партії ВО «Свобода», про кличку «ОСОБА_2» йому нічого не відомо, повідомив, що ОСОБА_1 є співзасновником господарських товариств, які зокрема володіють нерухомістю в м.Львові.

Представник відповідача ТзОВ «Газета «Експрес» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає, що справу слід розглядати за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав:

Згідно зі ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом цієї норми свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 10 серпня 2006 року у справі «Ляшко проти України», судом зроблено висновок про те, що «Свобода преси надає громадськості один з найкращих засобів з'ясування та формування громадської думки щодо ідей та позицій політичних лідерів. Свобода політичних дискусій становить ядро поняття демократичного суспільства у розумінні Конвенції. Межі допустимої критики щодо політиків, відповідно, є ширшими, аніж такі стосовно приватної особи. На відміну від приватних осіб, політик неодмінно та свідомо для нього самого стає відкритим для прискіпливої уваги до кожного його слова та вчинку як з боку журналістів, так і з боку громадськості загалом, і тому він повинен демонструвати більший ступінь терпимості щодо них».

При цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації інших осіб, але повинна повідомляти інформацію та ідеї з політичних питань, так само, як із питань, що становлять громадський інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, а й громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Лінгенс проти Австрії" та "Українська прес-група проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Озолінс проти Латвії" від 12 липня 2007 року суд зазначає, що «критика політиків часто зачіпає їх особисту сферу. Втім, на думку суду, це один з ризиків політичної діяльності та вільного обміну ідеями. Однак це також і гарантія демократії в цілому».

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні) у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до офіційного сайту Верховної Ради України (rada.gov.ua) ОСОБА_1 був народним депутатом 7-го скликання, обраний по багатомандатному загальнодержавному округу політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода", порядковий номер у списку 13, член депутатської фракції Всеукраїнське об'єднання "Свобода", член політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода", підприємець. Дата набуття депутатських повноважень: 12 грудня 2012р. Дата припинення депутатських повноважень: 27 листопада 2014р.

На підставі викладеного та зважаючи на те, що Позивач на час публікації статті в газеті "Експрес" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1"був народним депутатом України, членом політичної партії ВО «Свобода», тобто публічною особою з особливим статусом в суспільстві та державі, суд прийшов до переконання що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дзеньдзюра С.М.