Рішення

від 02.04.2015 по справі 904/491/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.15р. Справа № 904/491/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЬОРСТ ШКУЛЬОВ УКРАЇНА", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 282 479,28 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Фердман Є.Г., представник за довіреністю № б/н від 12.01.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 27.01.15р. порушено провадження у справі № 904/491/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЬОРСТ ШКУЛЬОВ УКРАЇНА" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ" (далі-відповідач) про стягнення 282 479,28 грн. Справу призначено до розгляду на 17.02.15р.

Ухвалою господарського суду від 17.02.15р. відкладено розгляд справи на 03.03.15р.

Ухвалою господарського суду від 03.03.15р. продовжено строк розгляду спору по суті до 13.04.15р. включно; відкладено розгляд справи на 02.04.15р.

01.04.15р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач уточнив лише підстави позовних вимог.

02.04.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с. 195).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.04.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 102/13 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач обов'язується в обумовлений строк передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити.

У п. 1.2. Договору поставки зазначено про те, що найменування, ціна, кількість поставленого товару визначаються у специфікації, яка додається до цього Договору (Додаток № 1).

Пунктом 1.3. Договору поставки передбачено, що товар поставляється окремими партіями, в терміни (періоди) поставки передбачені специфікацією чи іншими додатками до Договору, протягом дії всього строку Договору.

Відповідно до п. 1.5. Договору поставки, право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання сторонами відповідної накладної, яка є підтвердженням передачі продукції у власність відповідача.

Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними (п. 2.1. Договору поставки).

Згідно з п. 2.2. Договору поставки, ціна товару за цим Договором встановлена у гривнях і зазначена в специфікаціях до цього Договору.

Як зазначено у п. 4.1. Договору поставки, розрахунки за договором здійснюються відповідачем за фактом поставки кожної узгодженої партії товару протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки у відповідності до виставленого рахунка позивача.

Пунктом 7.1.1. Договору поставки передбачено, що позивач зобов'язаний постачати відповідачеві товар у відповідності до умов даного Договору, а відповідач зобов'язаний прийняти товар, поставлений згідно умов Договору (п. 7.2.1) та оплачувати товар відповідно до умов Договору (п. 7.2.2.).

Відповідно до п. 11.1 Договору поставки, цей договір діє з моменту його підписання до 31.12.14р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеному Договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 339 854, 49 грн., що підтверджують видаткові накладні та товарно-транспорті накладні, які були підписані повноважним представником відповідача без будь-яких зауважень. Частина товару на загальну суму 504 175,21 грн. була відповідачем повернута в порядку передбаченому Договором поставки. Частина товару на суму 553 200,00 грн. була відповідачем оплачена. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору поставки складає 282 479,28 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що розмір заборгованості частково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за І півріччя 2014 року (станом на 30.06.14р. заборгованість відповідача становила 373 405,98 грн.), який підписаний з боку відповідача та скріплений печаткою підприємства без будь-яких зауважень, та повністю підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.02.15р., який був направлений позивачем на адресу відповідача, але відповідачем повернутий з відповідним підписом не був.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 282 479,28 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши належним чином завірені документи надані позивачем до господарського суду у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором поставки. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору поставки, відповідачем чи його представником господарському суду надано не було.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору постави та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 217, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БІЗНЕСКОНТАКТ" (49107, м.Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, буд. 25, код ЄДРПОУ 38115104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЬОРСТ ШКУЛЬОВ УКРАЇНА" (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, буд. 13, корп. 6, код ЄДРПОУ 31088698) заборгованість за поставлений товар у розмірі 282479,28 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять грн. 28 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 649,59 грн. (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 59 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.04.15р.

Суддя Н.Е. Петренко